1 И было во дни Ахаза, сына Иоафамова, сына Озии, царя Иудейского, Рецин, царь Сирийский, и Факей, сын Ремалиин, царь Израильский, пошли против Иерусалима, чтобы завоевать его, но не могли завоевать. 2 И было возвещено дому Давидову и сказано: Сирияне расположились в земле Ефремовой; и всколебалось сердце его и сердце народа его, как колеблются от ветра дерева в лесу.
3 И сказал Господь Исаии: выйди ты и сын твой Шеар-ясув навстречу Ахазу, к концу водопровода верхнего пруда, на дорогу к полю белильничьему, 4 и скажи ему: наблюдай и будь спокоен; не страшись и да не унывает сердце твое от двух концов этих дымящихся головней, от разгоревшегося гнева Рецина и Сириян и сына Ремалиина. 5 Сирия, Ефрем и сын Ремалиин умышляют против тебя зло, говоря: 6 пойдем на Иудею и возмутим ее, и овладеем ею и поставим в ней царем сына Тавеилова. 7 Но Господь Бог так говорит: это не состоится и не сбудется; 8 ибо глава Сирии — Дамаск, и глава Дамаска — Рецин; а чрез шестьдесят пять лет Ефрем перестанет быть народом; 9 и глава Ефрема — Самария, и глава Самарии — сын Ремалиин. Если вы не верите, то потому, что вы не удостоверены. 10 И продолжал Господь говорить к Ахазу, и сказал: 11 проси себе знамения у Господа Бога твоего: проси или в глубине, или на высоте. 12 И сказал Ахаз: не буду просить и не буду искушать Господа. 13 Тогда сказал Исаия : слушайте же, дом Давидов! разве мало для вас затруднять людей, что вы хотите затруднять и Бога моего? 14 Итак Сам Господь даст вам знамение: се, Дева во чреве приимет и родит Сына, и нарекут имя Ему: Еммануил. 15 Он будет питаться молоком и медом, доколе не будет разуметь отвергать худое и избирать доброе; 16 ибо прежде нежели этот младенец будет разуметь отвергать худое и избирать доброе, земля та, которой ты страшишься, будет оставлена обоими царями ее. 17 Но наведет Господь на тебя и на народ твой и на дом отца твоего дни, какие не приходили со времени отпадения Ефрема от Иуды, наведет царя Ассирийского. 18 И будет в тот день: даст знак Господь мухе, которая при устье реки Египетской, и пчеле, которая в земле Ассирийской, — 19 и прилетят и усядутся все они по долинам опустелым и по расселинам скал, и по всем колючим кустарникам, и по всем деревам. 20 В тот день обреет Господь бритвою, нанятою по ту сторону реки, царем Ассирийским, голову и волоса на ногах, и даже отнимет бороду. 21 И будет в тот день: кто будет содержать корову и двух овец, 22 по изобилию молока, которое они дадут, будет есть масло; маслом и медом будут питаться все, оставшиеся в этой земле. 23 И будет в тот день: на всяком месте, где росла тысяча виноградных лоз на тысячу сребренников, будет терновник и колючий кустарник. 24 Со стрелами и луками будут ходить туда, ибо вся земля будет терновником и колючим кустарником. 25 И ни на одну из гор, которые расчищались бороздниками, не пойдешь, боясь терновника и колючего кустарника: туда будут выгонять волов, и мелкий скот будет топтать их.
Ісая посланий до царя Ахаза
1 Так сталося, що за днів юдейського царя Ахаза, сина Йотама, онука Уззії, арамійський (сирійський) цар Рецін, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїльський, виступили проти Єрусалима, щоб воювати проти нього, але не змогли його завоювати.
2 І коли сповістили нащадкам Давида , повідомивши: У краю Єфрема отаборились сирійці , затремтіло серце царя і серця його народу, як у лісі тремтять від вітру листя дерева.
3 Тоді Господь сказав Ісаї: Вийди назустріч Ахазові, зі своїм сином Шеар-Яшубом, на край водопроводу з верхнього ставу, – на дорогу через поле валяльників шерсті,
4 і скажи йому: Візьми до уваги, але будь спокійний; не бійся, і нехай твоє серце не лякається цих двох недогорілих димуючих головешок, що лютують гнівом, Реціна з арамійцями та Ремаліїного сина.
5 Так, арамійці та єфремляни на чолі з сином Ремалії, змовились учинити стосовно тебе зло, говорячи:
6 Вирушимо на Юдею, налякаємо, і захопимо її для себе, та поставмо над нею царем Тавеїлового сина!
7 Проте Всемогутній Господь говорить так: Цього не станеться і так не буде!
8 Бо хоч столицею Сирії є Дамаск, а главою Дамаска – Рецін, через шістдесят п’ять років Єфрем буде знищений і перестане зватись народом.
9 Поки що столицею Єфрема є Самарія, а главою Самарії – син Ремаліїн. Якщо не залишитесь вірними, то й ви не втримаєтесь!
Ознака Еммануїла
10 Продовжуючи говорити, Господь до Ахаза далі сказав:
11 Попроси собі ознаки від Господа, твого Бога, – проси чи з глибини землі, чи з висоти над землею .
12 Але Ахаз відповів: Я не проситиму і не спокушуватиму Господа.
13 А Ісая сказав: Послухайте ж, нащадки Давида: Хіба мало вам того, що обтяжуєте людей, то ви ще хочете обтяжувати терпіння мого Бога?
14 Отже, Сам мій Владика дасть вам ознаку. Ось Діва завагітніє й народить Сина, і дасть Йому ім’я Еммануїл .
15 Він харчуватиметься молоком і медом, аж поки не навчиться відкидати погане і вибирати добре.
16 Тому-то, перш ніж дитина навчиться відкидати зло і обирати добро, країни обох царів, яких ти боїшся, стануть запустінням.
Господь наведе ассирійського царя на Юдею
17 Але й на тебе, на твій народ і нащадків твого батька Господь наведе через ассирійського царя часи, яких ніколи не було з того дня, як Єфрем відокремився від Юди.
18 В той день Господь покличе муху, що в гирлі Єгипетського Потоку, і бджолу, яка в ассирійському краї.
19 Вони налетять і осядуть у стрімких ярах річок, у щілинах скель, на тернових кущах та на всіх пасовиськах.
20 У той день мій Владика поголить, наче бритвою, найнятою по тім боці Ріки, рукою царя ассирійського, голову і волосся на ногах, а також обітне бороду.
21 Того часу людина годуватиме лише одну корову і дві овечки,
22 але через надлишок отриманого від них молока споживатиме масло, – маслом і медом харчуватимуться всі, котрі залишаться в країні.
23 Станеться того часу таке, що на кожному місці, де плодоносили тисяча виноградних лоз вартістю в тисячу срібних шекелів, будуть зарості терну і будяків.
24 Туди можна буде ходити лише озброєному стрілами і луком, бо весь край заросте терниною і колючим чагарником.
25 Через страх перед терном і колючим чагарником не будуть виходити на жоден пагорб, який обробляли мотикою. Туди випускатимуть хіба що волів для випасання і овець, щоб витоптували.