1 Сыны Израилевы продолжали делать злое пред очами Господа, и предал их Господь в руки Филистимлян на сорок лет.
2 В то время был человек из Цоры, от племени Данова, именем Маной; жена его была неплодна и не рождала. 3 И явился Ангел Господень жене и сказал ей: вот, ты неплодна и не рождаешь; но зачнешь, и родишь сына; 4 итак берегись, не пей вина и сикера, и не ешь ничего нечистого; 5 ибо вот, ты зачнешь и родишь сына, и бритва не коснется головы его, потому что от самого чрева младенец сей будет назорей Божий, и он начнет спасать Израиля от руки Филистимлян. 6 Жена пришла и сказала мужу своему: человек Божий приходил ко мне, которого вид, как вид Ангела Божия, весьма почтенный; я не спросила его, откуда он, и он не сказал мне имени своего; 7 он сказал мне: «вот, ты зачнешь и родишь сына; итак не пей вина и сикера и не ешь ничего нечистого, ибо младенец от самого чрева до смерти своей будет назорей Божий». 8 Маной помолился Господу и сказал: Господи! пусть придет опять к нам человек Божий, которого посылал Ты, и научит нас, что нам делать с имеющим родиться младенцем. 9 И услышал Бог голос Маноя, и Ангел Божий опять пришел к жене, когда она была в поле, и Маноя, мужа ее, не было с нею. 10 Жена тотчас побежала и известила мужа своего и сказала ему: вот, явился мне человек, приходивший ко мне тогда. 11 Маной встал и пошел с женою своею, и пришел к тому человеку и сказал ему: ты ли тот человек, который говорил с сею женщиною? [Ангел] сказал: я. 12 И сказал Маной: итак, если исполнится слово твое, как нам поступать с младенцем сим и что делать с ним? 13 Ангел Господень сказал Маною: пусть он остерегается всего, о чем я сказал жене; 14 пусть не ест ничего, что производит виноградная лоза; пусть не пьет вина и сикера и не ест ничего нечистого и соблюдает все, что я приказал ей. 15 И сказал Маной Ангелу Господню: позволь удержать тебя, пока мы изготовим для тебя козленка. 16 Ангел Господень сказал Маною: хотя бы ты и удержал меня, но я не буду есть хлеба твоего; если же хочешь совершить всесожжение Господу, то вознеси его. Маной же не знал, что это Ангел Господень. 17 И сказал Маной Ангелу Господню: как тебе имя? чтобы нам прославить тебя, когда исполнится слово твое. 18 Ангел Господень сказал ему: что ты спрашиваешь об имени моем? оно чудно. 19 И взял Маной козленка и хлебное приношение и вознес Господу на камне. И сделал Он чудо, которое видели Маной и жена его. 20 Когда пламень стал подниматься от жертвенника к небу, Ангел Господень поднялся в пламени жертвенника. Видя это, Маной и жена его пали лицем на землю. 21 И невидим стал Ангел Господень Маною и жене его. Тогда Маной узнал, что это Ангел Господень. 22 И сказал Маной жене своей: верно мы умрем, ибо видели мы Бога. 23 Жена его сказала ему: если бы Господь хотел умертвить нас, то не принял бы от рук наших всесожжения и хлебного приношения, и не показал бы нам всего того, и теперь не открыл бы нам сего. 24 И родила жена сына, и нарекла имя ему: Самсон. И рос младенец, и благословлял его Господь. 25 И начал Дух Господень действовать в нем в стане Дановом, между Цорою и Естаолом.
Народження судді Самсона
1 Знову Ізраїльтяни почали творити злочинство перед Господом, і Господь віддав їх на сорок років у руки филистимців.
2 У той час у Цорі жив один чоловік з Данового племені на ім’я Маноах; його дружина була неплідною, і не могла народжувати.
3 Тій жінці з’явився Господній ангел, і промовив до неї: Оце ти неплідна, й не маєш дітей, але завагітнієш і народиш сина.
4 Однак вважай, не пий вина, ані інших п’янких напоїв, і не вживай у їжу нічого нечистого.
5 Адже ти завагітнієш, і народиш сина; бритва не повинна торкатись його голови, оскільки той хлопчина буде Божим назореєм від народження, і почне спасати Ізраїль з рук филистимців.
6 Та жінка пішла і все розповіла своєму чоловікові, говорячи: Приходив до мене Божий чоловік; з вигляду він був подібний до Божого ангела, так що викликав у мене страх. Я його не питала, звідки він, та й він не сказав мені свого імені.
7 Він мені сказав: Оце ти завагітнієш, і народиш сина, але не пий вина, ані інших п’янких напоїв, та не вживай нічого нечистого, адже той хлопчина буде Божим назореєм від народження й до самої його смерті.
8 Тоді Маноах у молитві до Господа сказав: О, мій Владико! Нехай прийде той Божий муж, якого Ти до нас посилав, ще раз, і хай нас навчить, як маємо поводитись із тим хлоп’ятком, яке має народитись.
9 Бог дослухався до прохання Маноаха, і Божий ангел знову прийшов до жінки, коли та перебувала на полі, а її чоловіка, Маноаха, не було з нею.
10 Тоді жінка з поспіхом побігла й сповістила своєму чоловікові, сказавши йому: Ось знову з’явився мені той чоловік, котрий приходив до мене раніше.
11 Маноах негайно встав, і пішов за своєю дружиною. Прийшовши до того чоловіка, він сказав йому: Чи це ти той чоловік, котрий розмовляв з моєю дружиною? А той відповів: Я.
12 І Маноах запитав: Отже, якщо збудуться твої слова, то який має бути спосіб життя того хлопчика, і що маємо робити ми?
13 А Господній ангел відповів Маноахові: Нехай твоя дружина дотримується всього того, що я їй сказав.
14 Усього, що виготовляється з виноградної лози, нехай вона не вживає, а також не п’є вина та інших п’янких напоїв, та не їсть нічого нечистого, – тобто, дотримується всього того, що я їй заповів.
15 Тоді Маноах сказав Господньому ангелові: Якщо твоя ласка, нам би хотілось тебе затримати й пригостити тебе козенятком з отари.
16 Але Господній ангел відповів Маноахові: Навіть, якби ти мене затримав, я не їстиму твоєї страви, але якщо хочеш віддячити, то принеси його (козеня ) Господу у всепалення! Адже Маноах ще не усвідомлював, що це був Господній ангел.
17 Після цього Маноах запитав Господнього ангела: Яке твоє ім’я, аби коли збудуться твої слова, ми могли тебе вшанувати?
18 Та Господній ангел йому відповів: Навіщо ти питаєш про моє ім’я? Воно є дивовижним.
19 Тоді Маноах взяв козеня з отари, й приніс на камені подячну жертву Господу, Котрий чинить дивовижні речі, які побачили Маноах та його дружина.
20 Далі сталося таке: коли полум’я над жертовником знялось до неба, то Господній ангел також піднявся в полум’ї жертовника до неба. Побачивши таке, Маноах та його дружина впали долілиць на землю…
21 Після цього Господній ангел більше не з’являвся ні Маноахові, ні його дружині. Але Маноах зрозумів, що це дійсно був Господній ангел.
22 І Маноах сказав своїй дружині: Ми напевно помремо, адже ми бачили Бога!
23 Але його дружина відповіла йому: Якби Господь хотів, щоб ми померли, то не прийняв би з наших рук подячної жертви всепалення, і не виявляв би нам усього того, й не дозволив би нам таке в цей час почути.
24 Отже, жінка в належний час народила сина, й назвала його Самсоном. Хлопчина виріс, і Господь його поблагословив.
25 Господній Дух почав через нього діяти у поселенні Дана між Цорою й між Ештаолом.