1 Чрез несколько дней, во время жатвы пшеницы, пришел Самсон повидаться с женою своею, принеся с собою козленка; и когда сказал: «войду к жене моей в спальню», отец ее не дал ему войти. 2 И сказал отец ее: я подумал, что ты возненавидел ее, и я отдал ее другу твоему; вот, меньшая сестра красивее ее; пусть она будет тебе вместо ее. 3 Но Самсон сказал им: теперь я буду прав пред Филистимлянами, если сделаю им зло. 4 И пошел Самсон, и поймал триста лисиц, и взял факелы, и связал хвост с хвостом, и привязал по факелу между двумя хвостами; 5 и зажег факелы, и пустил их на жатву Филистимскую, и выжег и копны и нежатый хлеб, и виноградные сады и масличные. 6 И говорили Филистимляне: кто это сделал? И сказали: Самсон, зять Фимнафянина, ибо этот взял жену его и отдал другу его. И пошли Филистимляне и сожгли огнем ее и [дом] отца ее. 7 Самсон сказал им: хотя вы сделали это, но я отмщу вам самим и тогда только успокоюсь. 8 И перебил он им голени и бедра, и пошел и засел в ущелье скалы Етама. 9 И пошли Филистимляне, и расположились станом в Иудее, и протянулись до Лехи. 10 И сказали жители Иудеи: за что вы вышли против нас? Они сказали: мы пришли связать Самсона, чтобы поступить с ним, как он поступил с нами. 11 И пошли три тысячи человек из Иудеи к ущелью скалы Етама и сказали Самсону: разве ты не знаешь, что Филистимляне господствуют над нами? что ты это сделал нам? Он сказал им: как они со мною поступили, так и я поступил с ними. 12 И сказали ему: мы пришли связать тебя, чтобы отдать тебя в руки Филистимлянам. И сказал им Самсон: поклянитесь мне, что вы не убьете меня. 13 И сказали ему: нет, мы только свяжем тебя и отдадим тебя в руки их, а умертвить не умертвим. И связали его двумя новыми веревками и повели его из ущелья. 14 Когда он подошел к Лехе, Филистимляне с криком встретили его. И сошел на него Дух Господень, и веревки, бывшие на руках его, сделались, как перегоревший лен, и упали узы его с рук его. 15 Нашел он свежую ослиную челюсть и, протянув руку свою, взял ее, и убил ею тысячу человек. 16 И сказал Самсон: челюстью ослиною толпу, две толпы, челюстью ослиною убил я тысячу человек. 17 Сказав это, бросил челюсть из руки своей и назвал то место: Рамаф-Лехи . 18 И почувствовал сильную жажду и воззвал к Господу и сказал: Ты соделал рукою раба Твоего великое спасение сие; а теперь умру я от жажды, и попаду в руки необрезанных. 19 И разверз Бог ямину в Лехе, и потекла из нее вода. Он напился, и возвратился дух его, и он ожил; оттого и наречено имя месту сему: «Источник взывающего», который в Лехе до сего дня. 20 И был он судьею Израиля во дни Филистимлян двадцать лет.
Самсон перемагає филистимців
1 Через якийсь час, – а це якраз була пора жнив пшениці, – Самсон, взявши з собою козеня, відвідав свою дружину. Прибувши, він сказав: Я хочу зайти в кімнату до своєї дружини! Але її батько не дозволив йому ввійти.
2 Батько дружини пояснив: Я думав, що ти й справді її зненавидів, тому віддав її твоєму весільному дружбі. Хіба її молодша сестра не краща за неї? Нехай вона й стане тобі замість неї!
3 Але Самсон відповів їм: На цей раз я не буду винуватий перед филистимцями, якщо заподію їм лихо!
4 Тож Самсон пішов й упіймав триста лисиць. Він приготував смолоскипи, пов’язав хвости лисиць парами, – хвіст до хвоста, – а всередині між двома хвостами приладнав по одному смолоскипу.
5 Запаливши вогонь у смолоскипах, він випустив лисиць на доспілі лани филистимців й попідпалював як копиці, так і ще непожаті поля, виноградники та оливкові сади.
6 Коли филистимці питали: хто це зробив, то інші відповідали: Самсон, зять того чоловіка з Тімни, який віддав його дружину власному дружбі на весіллі ! Тому филистимці пішли й спалили ту жінку разом з її батьком.
7 Тоді Самсон сказав їм: Раз ви так чините, я не заспокоюсь, поки до кінця вам не відімщу.
8 Він влаштував посеред них велике побоїще, під час якого багато з них загинуло ; потім пішов і поселився в ущелині Етамської скелі.
9 Після цього филистимці зворохобились і отаборились проти Юдиного племені, влаштувавши свій табір аж до Лехі.
10 Юдейські мужі спитали їх: Чому ви проти нас виступаєте? А вони відповіли: Хочемо зв’язати Самсона і відплатити йому тим самим, що він учинив нам!
11 Тому три тисячі мужів з Юдиного племені підійшли до ущелини в скелі Етама й сказали Самсонові: Хіба ти не знаєш, що над нами владарюють филистимці? Навіщо ти нам таке робиш? А він їм відповів: Як вони обійшлись зі мною, так і я зробив їм!
12 Тоді вони йому сказали: Ми прийшли тебе зв’язати, й передати тебе в руки филистимців. А Самсон їм відповів: Присягніться мені, що ви мене не вб’єте!
13 Ті його запевнили, сказавши: Ні! Ми й справді лише зв’яжемо тебе й віддамо тебе в їхні руки, але в жодному разі не вб’ємо тебе! Отже, вони його зв’язали двома новими мотузками, й вивели його зі скельної печери.
14 Так він прибув до Лехі. Филистимці з переможним криком вийшли йому назустріч. Тоді зійшов на нього Господній Дух, після чого мотузки, якими були зв’язані його руки, стали, наче лляне прядиво, що побувало у вогні, – вони просто поспадали з його рук.
15 Знайшовши свіжу ослячу щелепу, він простягнув свою руку, вхопив її й знищив нею тисячу мужів.
16 Після цього Самсон сказав: Ослячою щелепою я клав їх купу за купою, – ослячою щелепою я вразив тисячу мужів.
17 Нарешті він замовчав, викинув зі своєї руки щелепу і назвав те місце: Рамат-Лехі (Викинута Щелепа ).
18 Відчувши сильну спрагу, Самсон заволав до Господа й промовив: Ти здійснив рукою Твого слуги це велике спасіння, але зараз я вмираю від спраги й можу потрапити до рук необрізаних!
19 Тоді Бог зробив ущелину в скелі , що в Лехі, і з неї потекла вода; Самсон напився, ожив, відчувши приплив сил і енергії. Через це він назвав те місце Ен-Гаккоре (Джерело Волаючого ), яке існує в Лехі аж до сьогодні.
20 Протягом двадцяти років, за часів филистимців, він був суддею Ізраїлю.