1 Был некто на горе Ефремовой, именем Миха. 2 Он сказал матери своей: тысяча сто сиклей серебра, которые у тебя взяты и за которые ты при мне изрекла проклятие, это серебро у меня, я взял его. Мать его сказала: благословен сын мой у Господа! 3 И возвратил он матери своей тысячу сто сиклей серебра. И сказала мать его: это серебро я от себя посвятила Господу для [тебя,] сына моего, чтобы сделать из него истукан и литый кумир; итак отдаю оное тебе. 4 Но он возвратил серебро матери своей. Мать его взяла двести сиклей серебра и отдала их плавильщику. Он сделал из них истукан и литый кумир, который и находился в доме Михи. 5 И был у Михи дом Божий. И сделал он ефод и терафим и посвятил одного из сыновей своих, чтоб он был у него священником.
6 В те дни не было царя у Израиля; каждый делал то, что ему казалось справедливым. 7 Один юноша из Вифлеема Иудейского, из колена Иудина, левит, тогда жил там; 8 этот человек пошел из города Вифлеема Иудейского, чтобы пожить, где случится, и идя дорогою, пришел на гору Ефремову к дому Михи. 9 И сказал ему Миха: откуда ты идешь? Он сказал ему: я левит из Вифлеема Иудейского и иду пожить, где случится. 10 И сказал ему Миха: останься у меня и будь у меня отцом и священником; я буду давать тебе по десяти сиклей серебра на год, потребное одеяние и пропитание. 11 Левит пошел к нему и согласился левит остаться у этого человека, и был юноша у него, как один из сыновей его. 12 Миха посвятил левита, и этот юноша был у него священником и жил в доме у Михи. 13 И сказал Миха: теперь я знаю, что Господь будет мне благотворить, потому что левит у меня священником.
Ідол Міхи
1 На Єфремовім нагір’ї жив чоловік на ім’я Міха.
2 Якось він сказав своїй матері: Коли в тебе пропали тисячу сто срібняків, я чув, як ти проклинала злодія . Так ось ці гроші в мене, – це я їх узяв! А його матір відповіла: Благословенний ти, сину мій, Господом!
3 Тож він повернув своїй матері тисячу сто срібняків. Але його матір сказала: Я, дійсно, посвятила мої гроші Господу, аби відлити і вирізьбити статую, а тому я віддаю ті срібняки тобі.
4 Але він таки віддав срібло своїй матері. Його матір узяла з тієї суми двісті срібняків і дала їх ливарникові, який виготовив з нього литу й різьблену статую, яка була поставлена в домі Міхи.
5 Таким чином, у того чоловіка, на ім’я Міха, появилось своє святилище. Він також виготовив ефод і терафімів і посвятив одного зі своїх синів, аби той був у нього священиком.
6 У той час не було в Ізраїлі царя, тому кожен чинив те, що йому подобалось.
7 У Юдейському Вифлеємі тоді перебував, як приходець, юнак з племені Юди, який був левітом.
8 Закінчивши своє перебування в місті Вифлеємі Юдейському, цей муж вирушив у подорож, перебиваючись де прийдеться. Так, мандруючи, він прийшов до Єфремового нагір’я, у дім Міхи.
9 А Міха його запитав: Звідки йдеш? А той відповів: Я – левіт з Вифлеєма Юдейського, і подорожую, як приходець, перебиваючись де і як доведеться.
10 Тоді Міха йому запропонував: Залишайся в мене, і будь мені за отця й за священика; за це я щороку даватиму тобі десять срібняків і забезпечу тебе одягом та харчами для прожиття. І левіт прийняв пропозицію.
11 Левіт погодився залишитись у того чоловіка; юнак був у його родині, як один з його синів.
12 Міха посвятив левіта на служіння, і, проживаючи в домі Міхи, юнак став йому за священика.
13 Після цього Міха сказав: Тепер я впевнений, що Господь буде до мене доброзичливим, оскільки справжній левіт став у мене священиком.