1 Когда умер Аод, сыны Израилевы стали опять делать злое пред очами Господа. 2 И предал их Господь в руки Иавина, царя Ханаанского, который царствовал в Асоре; военачальником у него был Сисара, который жил в Харошеф-Гоиме. 3 И возопили сыны Израилевы к Господу, ибо у него было девятьсот железных колесниц, и он жестоко угнетал сынов Израилевых двадцать лет.
4 В то время была судьею Израиля Девора пророчица, жена Лапидофова; 5 она жила под Пальмою Девориною, между Рамою и Вефилем, на горе Ефремовой; и приходили к ней [туда] сыны Израилевы на суд. 6 [Девора] послала и призвала Варака, сына Авиноамова, из Кедеса Неффалимова, и сказала ему: повелевает [тебе] Господь Бог Израилев: пойди, взойди на гору Фавор и возьми с собою десять тысяч человек из сынов Неффалимовых и сынов Завулоновых; 7 а Я приведу к тебе, к потоку Киссону, Сисару, военачальника Иавинова, и колесницы его и многолюдное [войско] его, и предам его в руки твои. 8 Варак сказал ей: если ты пойдешь со мною, пойду; а если не пойдешь со мною, не пойду; [ибо я не знаю дня, в который пошлет Господь Ангела со мною]. 9 Она сказала [ему]: пойти пойду с тобою; только [знай, что] не тебе уже будет слава на сем пути, в который ты идешь; но в руки женщины предаст Господь Сисару. И встала Девора и пошла с Вараком в Кедес. 10 Варак созвал Завулонян и Неффалимлян в Кедес, и пошли вслед за ним десять тысяч человек, и Девора пошла с ним. 11 Хевер Кенеянин отделился тогда от Кенеян, сынов Ховава, родственника Моисеева, и раскинул шатер свой у дубравы в Цаанниме близ Кедеса.
12 И донесли Сисаре, что Варак, сын Авиноамов, взошел на гору Фавор. 13 Сисара созвал все колесницы свои, девятьсот железных колесниц, и весь народ, который у него, из Харошеф-Гоима к потоку Киссону. 14 И сказала Девора Вараку: встань, ибо это тот день, в который Господь предаст Сисару в руки твои; Сам Господь пойдет пред тобою. И сошел Варак с горы Фавора, и за ним десять тысяч человек. 15 Тогда Господь привел в замешательство Сисару и все колесницы его и все ополчение его от меча Варакова, и сошел Сисара с колесницы [своей] и побежал пеший. 16 Варак преследовал колесницы [его] и ополчение до Харошеф-Гоима, и пало все ополчение Сисарино от меча, не осталось никого. 17 Сисара же убежал пеший в шатер Иаили, жены Хевера Кенеянина; ибо между Иавином, царем Асорским, и домом Хевера Кенеянина был мир. 18 И вышла Иаиль навстречу Сисаре и сказала ему: зайди, господин мой, зайди ко мне, не бойся. Он зашел к ней в шатер, и она покрыла его ковром [своим]. 19 [Сисара] сказал ей: дай мне немного воды напиться, я пить хочу. Она развязала мех с молоком, и напоила его и опять покрыла его. 20 [Сисара] сказал ей: стань у дверей шатра, и если кто придет и спросит у тебя и скажет: «нет ли здесь кого?», ты скажи: «нет». 21 Иаиль, жена Хеверова, взяла кол от шатра, и взяла молот в руку свою, и подошла к нему тихонько, и вонзила кол в висок его так, что приколола к земле; а он спал от усталости — и умер. 22 И вот, Варак гонится за Сисарою. Иаиль вышла навстречу ему и сказала ему: войди, я покажу тебе человека, которого ты ищешь. Он вошел к ней, и вот, Сисара лежит мертвый, и кол в виске его.
23 И смирил [Господь] Бог в тот день Иавина, царя Ханаанского, пред сынами Израилевыми. 24 Рука сынов Израилевых усиливалась более и более над Иавином, царем Ханаанским, доколе не истребили они Иавина, царя Ханаанского.
Суддя Девора
1 Після смерті Егуда Ізраїльтяни знову почали чинити зло перед Господом.
2 Тому Господь віддав їх у руки ханаанського царя Явіна, який владарював у Хацорі. Головнокомандувачем його війська був Сісера, який мешкав у Харошет-Ґоїмі.
3 І знову Ізраїльтяни заволали до Господа, адже він (Явін ) мав дев’ятсот залізних колісниць, і протягом двадцяти років дуже пригноблював Ізраїльтян.
4 Суддею в Ізраїлі в той час була пророчиця, дружина Лаппідота, Девора.
5 Вона сиділа під Пальмою Девори між Рамою та між Бетелем на Єфремовому узгір’ї, а Ізраїльтяни приходили до неї, щоб розсуджувати справи.
6 Вона послала заклик до Барака, Авіноамового сина, з Нефталимового Кедеша, такого змісту: Так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Вирушай і йди до гори Тавор, взявши з собою десять тисяч мужів з нащадків Нефталима та з нащадків Завулона!
7 Я ж приведу до тебе, до потоку Кішон, Сісеру, начальника війська Явіна, разом з його колісницями та його військом, і віддам його в твої руки.
8 А Барак їй відповів: Якщо підеш зі мною, то і я піду, а якщо не підеш зі мною, то не піду і я!
9 А вона відповіла: Я неодмінно піду з тобою, але тоді слава від того походу, який здійснюватимеш, дістанеться не тобі, адже Господь видасть Сісеру в руки жінки! Девора встала й вирушила з Бараком до Кедеша.
10 Тож Барак скликав до Кедеша воїнів від племені Завулона та Нефталима, – десять тисяч мужів пішли дружно за ним. Пішла з ним також і Девора.
11 В той час кенеєць Хевер відокремився від кенейців, тобто від нащадків Ховава, родича Мойсея, і поставив свій намет біля дуба Цаананім, що неподалік Кедеша.
12 Коли ж Сісері донесли, що Барак, син Авіноама, зійшов на гору Тавор,
13 то Сісера зібрав усі свої колісниці. У кількості в дев’ятсот залізних бойових колісниць, він вирушив з усім своїм військом з Харошет-Ґоіма до потоку Кішон.
14 В той час Девора промовила до Барака: Вирушай, адже це той день, у який Господь видасть Сісеру в твої руки! Ось Господь вже пішов перед тобою! Тож Барак, разом з десятьма тисячами воїнів зійшов з гори Тавор.
15 З появою Барака та його виблискуючих мечів на Сісеру з усіма його колісницями та всім його військом Господь навів сум’яття й паніку , так що Сісера зіскочив з колісниці, й побіг пішки.
16 Барак же переслідував колісниці та його військо аж до Харошет-Ґоіма. Тоді полягло від меча все військо Сісери, – жоден з воїнів не врятувався.
17 Що ж до самого Сісери, то він ледве добіг до намету дружини кенейця Хевера, оскільки між хацорським царем Явіном та між родиною кенейця Хевера був мир.
18 Яїл вийшла назустріч Сісері й сказала йому: Зайди, мій володарю, зайди до мене, – не бійся! Він зайшов до неї в намет, і вона накрила його покривалом.
19 Тоді він її попросив: Дай мені, будь ласка, трохи напитись води, бо мене мучить спрага. Вона відкрила бурдюк з молоком, напоїла його і знову накрила.
20 Він же сказав їй: Стань при вході в намет і, якщо хтось прийде й запитає тебе, чи тут хтось є, то відповідай: Немає нікого!
21 Потім Яїл, дружина Хевера, взяла наметовий кілок, вхопила в руку молоток і крадькома підійшла до нього. Він, змучений, міцно спав. Підступивши, вона вбила кілок у його скроню, так що він увійшов у землю. Так він (Сісера ) помер.
22 Побачивши Барака, який переслідував Сісеру, Яїл вийшла йому назустріч і промовила до нього: Ходи-но, я покажу тобі чоловіка, якого ти шукаєш! Увійшовши в намет, він побачив мертвого Сісеру з кілком у своїй скроні!‥
23 У той день Бог упокорив перед Ізраїльтянами ханаанського царя Явіна.
24 Після цього рука Ізраїльтян зміцнювалась і ставала все тяжчою над ханаанським царем Явіном, доки вони цілком не знищили цього ханаанського володаря на ім’я Явін.