1 И сказали ему Ефремляне: зачем ты это сделал, что не позвал нас, когда шел воевать с Мадианитянами? И сильно ссорились с ним. 2 [Гедеон] отвечал им: сделал ли я что такое, как вы ныне? Не счастливее ли Ефрем добирал виноград, нежели Авиезер обирал? 3 В ваши руки предал Бог князей Мадиамских Орива и Зива, и что мог сделать я такое, как вы? Тогда успокоился дух их против него, когда сказал он им такие слова.
4 И пришел Гедеон к Иордану, и перешел сам триста человек, бывшие с ним. Они были утомлены [и голодны], преследуя врагов . 5 И сказал он жителям Сокхофа: дайте хлеба народу, который идет за мною; они утомились, а я преследую Зевея и Салмана, царей Мадиамских. 6 Князья Сокхофа сказали: разве рука Зевея и Салмана уже в твоей руке, чтобы нам войску твоему давать хлеб? 7 И сказал Гедеон: за это, когда предаст Господь Зевея и Салмана в руки мои, я растерзаю тело ваше терновником пустынным и молотильными зубчатыми досками. 8 Оттуда пошел он в Пенуэл и то же сказал жителям его, и жители Пенуэла отвечали ему то же, что отвечали жители Сокхофа. 9 Он сказал и жителям Пенуэла: когда я возвращусь в мире, разрушу башню сию. 10 Зевей же и Салман были в Каркоре и с ними их ополчение до пятнадцати тысяч, все, что осталось из всего ополчения жителей востока; пало же сто двадцать тысяч человек, обнажающих меч. 11 Гедеон пошел к живущим в шатрах на восток от Новы и Иогбеги и поразил стан, когда стан стоял беспечно. 12 Зевей и Салман побежали; он погнался за ними и схватил обоих царей Мадиамских, Зевея и Салмана, и весь стан привел в замешательство.
13 И возвратился Гедеон, сын Иоаса, с войны от возвышенности Хереса. 14 И захватил юношу из жителей Сокхофа и выспросил у него; и он написал ему князей и старейшин Сокхофских семьдесят семь человек. 15 И пришел он к жителям Сокхофским, и сказал: вот Зевей и Салман, за которых вы посмеялись надо мною, говоря: разве рука Зевея и Салмана уже в твоей руке, чтобы нам давать хлеб утомившимся людям твоим? 16 И взял старейшин города и терновник пустынный и зубчатые молотильные доски и наказал ими жителей Сокхофа; 17 и башню Пенуэльскую разрушил, и перебил жителей города. 18 И сказал Зевею и Салману: каковы были те, которых вы убили на Фаворе? Они сказали: они были такие, как ты, каждый имел вид сынов царских. 19 [Гедеон] сказал: это были братья мои, сыны матери моей. Жив Господь! если бы вы оставили их в живых, я не убил бы вас. 20 И сказал Иеферу, первенцу своему: встань, убей их. Но юноша не извлек меча своего, потому что боялся, так как был еще молод. 21 И сказали Зевей и Салман: встань сам и порази нас, потому что по человеку и сила его. И встал Гедеон, и убил Зевея и Салмана, и взял пряжки, бывшие на шеях верблюдов их. 22 И сказали Израильтяне Гедеону: владей нами ты и сын твой и сын сына твоего, ибо ты спас нас из руки Мадианитян. 23 Гедеон сказал им: ни я не буду владеть вами, ни мой сын не будет владеть вами; Господь да владеет вами. 24 И сказал им Гедеон: прошу у вас одного, дайте мне каждый по серьге из добычи своей. [Ибо у неприятелей много было золотых серег, потому что они были Измаильтяне.] 25 Они сказали: дадим. И разостлали одежду и бросали туда каждый по серьге из добычи своей. 26 Весу в золотых серьгах, которые он выпросил, было тысяча семьсот золотых [сиклей], кроме пряжек, пуговиц и пурпуровых одежд, которые были на царях Мадиамских, и кроме [золотых] цепочек, которые были на шее у верблюдов их. 27 Из этого сделал Гедеон ефод и положил его в своем городе, в Офре, и стали все Израильтяне блудно ходить туда за ним, и был он сетью Гедеону и всему дому его.
28 Так смирились Мадианитяне пред сынами Израиля и не стали уже поднимать головы своей, и покоилась земля сорок лет во дни Гедеона. 29 И пошел Иероваал, сын Иоасов, и жил в доме своем.
30 У Гедеона было семьдесят сыновей, происшедших от чресл его, потому что у него много было жен. 31 Также и наложница, жившая в Сихеме, родила ему сына, и он дал ему имя Авимелех. 32 И умер Гедеон, сын Иоасов, в глубокой старости, и погребен во гробе отца своего Иоаса, в Офре Авиезеровой. 33 Когда умер Гедеон, сыны Израилевы опять стали блудно ходить вслед Ваалов и поставили себе богом Ваалверифа; 34 и не вспомнили сыны Израилевы Господа Бога своего, Который избавлял их из руки всех врагов, окружавших их; 35 и дому Иероваалову, или Гедеонову, не сделали милости за все благодеяния, какие он сделал Израилю.
Гедеон знищує Зеваха і Цалмунна
1 Єфремові мужі були вкрай обурені й дорікали Гедеону, говорячи: Чому ти з нами так учинив, що не покликав нас, коли йшов воювати з мідіянцями?
2 А він їм відповів: Що я таке вчинив, порівняно з тим, що зробили ви? Хіба збирання Єфремом рештки виногрон не краще за весь врожай винограду Авієзера?
3 У ваші руки Господь віддав князів мідіян – Орева та Зеева! А що таке вчинив я порівняно з вами? Після цих слів їхнє обурення супроти нього вгамувалось.
4 Отже, вкрай стомлені в погоні за ворогом, Гедеон, разом з трьохстами воїнів, підійшов до Йордану, і переправився на інший бік.
5 Він попросив мешканців Суккота: Дайте, будь ласка, моїм людям хліба, адже вони втомились у погоні за мідіянськими царями Зевахом й Цалмунною.
6 Але князі Суккота відповіли: Хіба Зевах і Цалмунн уже в твоїх руках, щоб нам давати хліб твоєму війську?
7 І Гедеон відповів: Гаразд! Але коли Господь віддасть Зеваха і Цалмунна в мої руки, то я буду молотити ваші тіла терниною пустелі й колючками глоду .
8 Звідти він пішов до Пенуела, і повторив там своє прохання. Мешканці Пенуела відповіли йому так само, як сказали мешканці Суккота.
9 Тоді Гедеон пообіцяв і мешканцям Пенуела, говорячи: Коли я з миром повернуся, то зруйную вашу фортецю!
10 Зевах та Цалмунн зі своїм військом, близько п’ятнадцяти тисяч чоловік, які залишилися з усього табору племен сходу зупинились у Каркорі. Проте тих, котрі полягли в бою, було сто двадцять тисяч воїнів, озброєних мечами.
11 Далі Гедеон пішов шляхом кочівників у наметах, на схід від Новаха та Йоґбега, й розгромив табір (мідіянців ), який безпечно відпочивав.
12 Але Зевах та Цалмунн утекли; він (Гедеон ) кинувся їх наздоганяти, й захопив обох мідіянських царів; Зеваха й Цалмунна, навівши страх на весь військовий табір.
13 Повертаючись з битви Гехареським схилом, Гедеон, син Йоаша,
14 захопив юнака з мешканців Суккота, й допитав його. Той написав йому імена можновладців Суккота та його старійшин, – всього сімдесят сім мужів.
15 Прибувши до мешканців Суккота, Гедеон сказав: Ось Зевах і Цалмунн, через яких ви глузували наді мною, кажучи: Хіба Зевах і Цалмунн вже в твоїх руках, що ми маємо давати хліб твоєму втомленому війську?
16 Тож він зібрав можновладців та старійшин міста; він взяв також гілки тернини пустелі та колючого глоду і відшмагав ними цих мужів Суккота.
17 Потім він зруйнував фортецю Пенуела, й стратив чоловіків міста.
18 Тоді Гедеон запитав Зеваха та Цалмунна: Як виглядали ті мужі, яких ви вбили на Таворі ? А вони відповіли: Так, як ти, – подібні до тебе, а з вигляду, немов царевичі.
19 Це мої брати, – сказав Гедеон, – сини моєї матері! Як живий Господь, якби ви залишили їх живими, я пощадив би вас!
20 Після цього він сказав своєму первородному сину, Єтерові: Встань і страть їх! Але хлопець зі страху навіть не витяг свого меча, оскільки був ще молодим.
21 Тому Зевах і Цалмунн сказали: Підійди, і сам вбий нас, адже й не кожному чоловікові таке під силу! Тож Гедеон встав, й убив обох , Зеваха та Цалмунна, після чого забрав прикраси, які були на шиях їхніх верблюдів.
Ефод Гедеона
22 Після тих подій Ізраїльтяни звернулись з проханням до Гедеона: Владарюй над нами, – ти, твій син, і твій онук, адже ти нас врятував від гноблення мідіянців!
23 Але Гедеон відповів: Не буду я владарювати над вами; так само не владарюватиме над вами і мій син, – Господь буде владарювати над вами!
24 Проте маю до вас прохання, – додав Гедеон, – нехай кожен з вас дасть мені зі своєї здобичі по сережці! Адже мідіянці, яких вони перемогли , носили золоті сережки, оскільки були ізмаїльцями.
25 Вони відповіли: Ми охоче це зробимо! Тож вони розстелили плащ, і кожен з них кинув по одній сережці зі своєї здобичі.
26 Загальна вага золотих сережок, які він випросив, була тисяча сімсот шеклів золота, окрім бляшок-півмісяців, ланцюжків-підвісок і пурпурових шат, які носили мідіянські царі, та крім нашийників, що були на шиях верблюдів ворога.
27 З усього золота Гедеон виготовив ефод , і помістив його в своєму місті, в Офрі. Він (ефод ) став причиною розпусти всього Ізраїлю і пасткою для самого Гедеона та його родини.
28 Що ж до мідіянців, то вони були упокорені Ізраїлем та більше не підносили своєї голови; край мав спокій протягом сорока років, поки був живий Гедеон.
Смерть Гедеона
29 Отже, Єрувваал, син Йоаша, прийшов й поселився у власному домі.
30 У Гедеона було сімдесят синів, що народилися від нього, оскільки він мав багато жінок.
31 Навіть його наложниця, яка мешкала в Сихемі, також народила йому сина, якого він назвав Авімелехом.
32 Помер Гедеон, син Йоаша, в глибокій старості, й був похований у гробниці свого батька Йоаша, в Авієзерській Офрі.
33 Так сталося, що коли Гедеон помер, то Ізраїльтяни знову відвернулися від Господа й почали чинити розпусту з Ваалами, зробивши своїм богом Баал-Беріта.
34 Забули Ізраїльтяни Господа, свого Бога, Котрий визволяв їх від усіх їхніх навколишніх ворогів.
35 Вони залишились невдячними і до родини Єрувваала-Гедеона за всі ті добродійства, які він учинив для Ізраїлю.