1 Слушайте слово, которое Господь говорит вам, дом Израилев. 2 Так говорит Господь: не учитесь путям язычников и не страшитесь знамений небесных, которых язычники страшатся. 3 Ибо уставы народов — пустота: вырубают дерево в лесу, обделывают его руками плотника при помощи топора, 4 покрывают серебром и золотом, прикрепляют гвоздями и молотом, чтобы не шаталось. 5 Они — как обточенный столп, и не говорят; их носят, потому что ходить не могут. Не бойтесь их, ибо они не могут причинить зла, но и добра делать не в силах. 6 Нет подобного Тебе, Господи! Ты велик, и имя Твое велико могуществом. 7 Кто не убоится Тебя, Царь народов? ибо Тебе единому принадлежит это; потому что между всеми мудрецами народов и во всех царствах их нет подобного Тебе. 8 Все до одного они бессмысленны и глупы; пустое учение — это дерево. 9 Разбитое в листы серебро привезено из Фарсиса, золото — из Уфаза, дело художника и рук плавильщика; одежда на них — гиацинт и пурпур: все это — дело людей искусных. 10 А Господь Бог есть истина; Он есть Бог живый и Царь вечный. От гнева Его дрожит земля, и народы не могут выдержать негодования Его. 11 Так говорите им: боги, которые не сотворили неба и земли, исчезнут с земли и из-под небес. 12 Он сотворил землю силою Своею, утвердил вселенную мудростью Своею и разумом Своим распростер небеса. 13 По гласу Его шумят воды на небесах, и Он возводит облака от краев земли, творит молнии среди дождя и изводит ветер из хранилищ Своих. 14 Безумствует всякий человек в своем знании, срамит себя всякий плавильщик истуканом своим , ибо выплавленное им есть ложь, и нет в нем духа. 15 Это совершенная пустота, дело заблуждения; во время посещения их они исчезнут. 16 Не такова, как их, доля Иакова; ибо Бог его есть Творец всего, и Израиль есть жезл наследия Его; имя Его — Господь Саваоф. 17 Убирай с земли имущество твое, имеющая сидеть в осаде; 18 ибо так говорит Господь: вот, Я выброшу жителей сей земли на сей раз и загоню их в тесное место, чтобы схватили их. 19 Горе мне в моем сокрушении; мучительна рана моя, но я говорю сам в себе : «подлинно, это моя скорбь, и я буду нести ее; 20 шатер мой опустошен, и все веревки мои порваны; дети мои ушли от меня, и нет их: некому уже раскинуть шатра моего и развесить ковров моих, 21 ибо пастыри сделались бессмысленными и не искали Господа, а потому они и поступали безрассудно, и все стадо их рассеяно». 22 Несется слух: вот он идет, и большой шум от страны северной, чтобы города Иудеи сделать пустынею, жилищем шакалов. 23 Знаю, Господи, что не в воле человека путь его, что не во власти идущего давать направление стопам своим. 24 Наказывай меня, Господи, но по правде, не во гневе Твоем, чтобы не умалить меня. 25 Излей ярость Твою на народы, которые не знают Тебя, и на племена, которые не призывают имени Твоего; ибо они съели Иакова, пожрали его и истребили его, и жилище его опустошили.
Справжній живий Бог і нікчемні ідоли
1 Послухай, роде Ізраїлів, слова, які щодо вас проголошує Господь!
2 Так говорить Господь: Не привчайтесь до звичаїв народів (язичників ) і не бійтеся небесних ознак, яких бояться ті люди!
3 Адже звичаї інших народів – марнота! Бо ідол – дерево, зрубане в лісі й оброблене сокирою ремісника;
4 воно прикрашене сріблом і золотом, на чомусь укріплене цвяхами та молотком, щоб не впало й не хиталось.
5 Вони (ідоли ), як опудала на баштані, які не розмовляють, – їх неодмінно потрібно носити, оскільки самі не ходять! Тому не бійтеся їх, адже вони не заподіють зла, – та й добра від них не чекайте!
6 Немає подібного до Тебе, Господи! Ти Один величний, – навіть у Твоєму Імені потужна сила.
7 Хто Тебе не боятиметься, Царю народів? Лише Тобі належить поклоніння! Усі мудреці народів, у всіх їхніх царствах, не можуть зрівнятись з Тобою!
8 Всі до одного вони безумні й безглузді, тому їхнє уявне напоумлення – порожнеча, бо що візьмеш з дерева?!
9 Так само й коване срібло, доставлене з Таршішу, як і золото з Уфазу, – усе це виріб митця і руки золотаря. Та й одежа на них з блакиті й порфіри – ніщо інше як вироби вмілих митців.
10 Але Господь є справжнім Богом, – Він живий Бог, вічний Цар! Від Його гніву здригається земля, а народи не здатні витримати Його обурення.
11 Отже, скажіть їм так: боги, які не створили неба і землі, зникнуть з землі та з-під небес!
12 Господь же створив землю силою Своєю, утвердив усесвіт Своєю мудрістю, і Своїм розумом розпростер небеса.
13 Щойно зазвучить Його голос, – у небі починають шуміти води, з країв землі підіймаються хмари, блискавки звіщають про дощ, а з Його сховищ виривається вітер.
14 Стосовно ж людини та її знання, то вона виявляється зовсім немудрою. Адже кожний плавильник золота мав би соромитись свого ідола, розуміючи, що його виріб – ніщо інше як обман, позбавлений духа.
15 Вони нікчемні й варті глузування, оскільки в час відплати будуть знищені.
16 Не таким є уділ Якова! Його майбутнє – Той, Хто створив усе, а плем’я Його спадку – Ізраїль! Господь Саваот – Його Ім’я!
Майбутнє розпорошення народу і знищення Юдейських міст
17 Отже, збирай свої пожитки (клунки ) в краю, який в облозі.
18 Адже так говорить Господь: На цей раз Я відкину від Себе мешканців цього краю, завдам їм страждань, аби вони, шукаючи, знайшли Мене.
19 Горе мені в моїй скрусі! Мої рани невиліковні! Але я сказав: Це заслужена недуга, і я мушу її стерпіти!
20 Мій намет знищений, і всі мої шнури позривані. Мої діти відійшли від мене, і їх більше немає. Нема кому знову розіп’яти мій намет, й нікому повісити мої завіси.
21 Адже пастирі втратили глузд й не шукають Господа, через що їм не пощастило, і всі їхні стада розпорошені.
22 Вже чути галас, – звістка про те, що він наближається! Великий гуркіт несеться зі сторони північного краю, аби обернути Юдейські міста в руїни, – в поселення для шакалів.
Молитва Єремії
23 Знаю, Господи, що не від волі людини залежить її дорога, і сама по собі людина не здатна керувати своєю ходою.
24 Напоумляй мене, Господи, але за Своїм правосуддям, й не в Своєму гніві, щоб мені не загинути.
25 Вилий Своє обурення на народи, які Тебе не знають, і на племена, які не проголошують Твого Імені. Адже вони проковтнули Якова, – вони пожерли й знищили його, а поселення його спустошили.