1 Грех Иуды написан железным резцом, алмазным острием начертан на скрижали сердца их и на рогах жертвенников их. 2 Как о сыновьях своих, воспоминают они о жертвенниках своих и дубравах своих у зеленых дерев, на высоких холмах. 3 Гору Мою в поле, имущество твое и все сокровища твои отдам на расхищение, и все высоты твои — за грехи во всех пределах твоих. 4 И ты чрез себя лишишься наследия твоего, которое Я дал тебе; и отдам тебя в рабство врагам твоим, в землю, которой ты не знаешь, потому что вы воспламенили огонь гнева Моего; он будет гореть вовеки.
5 Так говорит Господь: проклят человек, который надеется на человека и плоть делает своею опорою, и которого сердце удаляется от Господа. 6 Он будет как вереск в пустыне и не увидит, когда придет доброе, и поселится в местах знойных в степи, на земле бесплодной, необитаемой. 7 Благословен человек, который надеется на Господа, и которого упование — Господь. 8 Ибо он будет как дерево, посаженное при водах и пускающее корни свои у потока; не знает оно, когда приходит зной; лист его зелен, и во время засухи оно не боится и не перестает приносить плод. 9 Лукаво сердце человеческое более всего и крайне испорчено; кто узнает его? 10 Я, Господь, проникаю сердце и испытываю внутренности, чтобы воздать каждому по пути его и по плодам дел его. 11 Куропатка садится на яйца, которых не несла; таков приобретающий богатство неправдою: он оставит его на половине дней своих, и глупцом останется при конце своем. 12 Престол славы, возвышенный от начала, есть место освящения нашего. 13 Ты, Господи, надежда Израилева; все, оставляющие Тебя, посрамятся. «Отступающие от Меня будут написаны на прахе, потому что оставили Господа, источник воды живой». 14 Исцели меня, Господи, и исцелен буду; спаси меня, и спасен буду; ибо Ты хвала моя. 15 Вот, они говорят мне: «где слово Господне? пусть оно придет!» 16 Я не спешил быть пастырем у Тебя и не желал бедственного дня, Ты это знаешь; что вышло из уст моих, открыто пред лицем Твоим. 17 Не будь страшен для меня, Ты — надежда моя в день бедствия. 18 Пусть постыдятся гонители мои, а я не буду постыжен; пусть они вострепещут, а я буду бестрепетен; наведи на них день бедствия и сокруши их сугубым сокрушением.
19 Так сказал мне Господь: пойди и стань в воротах сынов народа, которыми входят цари Иудейские и которыми они выходят, и во всех воротах Иерусалимских, 20 и говори им: слушайте слово Господне, цари Иудейские, и вся Иудея, и все жители Иерусалима, входящие сими воротами. 21 Так говорит Господь: берегите души свои и не носите нош в день субботний и не вносите их воротами Иерусалимскими, 22 и не выносите нош из домов ваших в день субботний, и не занимайтесь никакою работою, но святите день субботний так, как Я заповедал отцам вашим, 23 которые впрочем не послушались и не приклонили уха своего, но сделались жестоковыйными, чтобы не слушать и не принимать наставления. 24 И если вы послушаете Меня в том, говорит Господь, чтобы не носить нош воротами сего города в день субботний и чтобы святить субботу, не занимаясь в этот день никакою работою, 25 то воротами сего города будут входить цари и князья, сидящие на престоле Давида, ездящие на колесницах и на конях, они и князья их, Иудеи и жители Иерусалима, и город сей будет обитаем вечно. 26 И будут приходить из городов Иудейских, и из окрестностей Иерусалима, и из земли Вениаминовой, и с равнины и с гор и с юга, и приносить всесожжение и жертву, и хлебное приношение, и ливан, и благодарственные жертвы в дом Господень. 27 А если не послушаете Меня в том, чтобы святить день субботний и не носить нош, входя в ворота Иерусалима в день субботний, то возжгу огонь в воротах его, и он пожрет чертоги Иерусалима и не погаснет.
Гріх нащадків Юди
1 Гріх Юди (його нащадків) записаний залізним різцем, вирізьблений діамантовим вістрям на таблицях їхніх сердець та на рогах їхніх жертовників.
2 Наче про власних дітей, – так він турбується про свої жертовники, та про Ашери під кожним крислатим деревом й на високих пагорбах,
3 як і на Моїй горі в полі . Всі твої багатства й усі твої скарби віддам, як здобич ворогам . Віддам і твої священні пагорби – за гріхи в усіх межах твоїх кордонів.
4 З власної ж провини ти віддаси свою спадщину, яку Я тобі дав, – заставлю тебе служити своїм ворогам у країні, якої ти не знаєш, оскільки ти розпалив вогонь Мого гніву, який палатиме вічно!
Благословенна людина, яка покладається на Господа
5 Так говорить Господь: Проклята людина, яка покладається на іншу людину та вважає тіло своєю опорою, а серцем відвертається від Господа!
6 Він буде, як ялівець у пустелі, – не відчує, коли приходить щось добре, а живе собі в засушливій місцевості, – десь у пустелі, в солончаках безлюдних.
7 Проте благословенна людина, яка цілковито покладається на Господа, і надією якої є Господь.
8 Він уподібниться до дерева, посадженого над водою, яке сягає своїм корінням потоку, – йому не страшна спека, яка може надійти, і листя його завжди зеленіє, – навіть у рік посухи воно не перестає плодоносити.
9 Серце людини лукаве понад усе, і вкрай зіпсуте, – хто його може осягнути?
10 Я Господь, досліджую серце, і випробовую нутро (думки людини ), аби кожному відплатити згідно з його дорогою життя та за плодами його вчинків.
11 Як куріпка, що висиджує чужі яйця, яких не знесла, так само той, хто здобуває багатство несправедливо, – у половині своїх днів він його втратить, а наприкінці виявиться безумцем.
12 Престолом слави, вивищеним споконвіку, є місце нашої Святині (освячення ).
13 Господь – надія Ізраїлю! Усі, котрі Тебе залишають, осоромляться. Ті, котрі від Тебе відступають, будуть записані на піску, оскільки вони залишили Господа – Джерело живої води.
14 Вилікуй мене, Господи, і я буду здоровим, – спаси мене, і я буду спасенним. Адже лише Тобою я хвалюся.
15 Ось вони мені говорять: Де Господнє слово? Нехай воно здійсниться!
16 Проте я не ухилився від того, щоб бути в Тебе пастирем. Ти також знаєш, що я не прагнув лихої години, – що виходило з моїх уст, все було явним перед Тобою.
17 Не будь для мене страхіттям, адже Ти мій захист у час недолі.
18 Нехай осоромляться мої переслідувачі, але не допусти моєї ганьби. Нехай сповняться страхом вони, але не допусти лиха на мене. Спровадь на них годину лихоліття і розтрощи їх подвійним погромом.
Слова Єремії у Брамі Синів Народу про суботній день
19 Тоді сказав мені Господь: Іди й стань у Брамі Синів Народу , якою входять і якою виходять Юдейські царі, а також ставай в усіх інших брамах Єрусалима,
20 і проголошуй їм: Слухайте Господнє слово, Юдейські царі, всі юдеї та всі мешканці Єрусалима, що входять цими воротами!
21 Так говорить Господь: Бережіть ваше життя й не носіть жодних тягарів у суботній день, – не вносьте нічого в цей день брамами Єрусалима,
22 і не виносьте тягарів із ваших осель у суботній день, – і не виконуйте жодної праці, але святкуйте суботній день, як Я і заповів вашим батькам!
23 Вони ж не послухались і не брали цього до уваги, а виявились тугошиїми, не слухаючись і не приймаючи повчань.
24 Отже, якщо ви насправді послухаєтесь Мене, – говорить Господь, – й перестанете в суботній день носити тягарі через брами цього міста, і день суботній стане для вас святим, так що ви відмовитесь від будь-якої праці в цей день,
25 то і надалі входитимуть (в’їжджатимуть ) через брами цього міста царі та можновладці, котрі сидять на Давидовому престолі, а також їздять на колісницях і конях, – вони і їхні можновладці, громадяни Юдеї та мешканці Єрусалима. Це місто буде заселене повіки.
26 І приходитимуть з інших міст Юдеї та з околиць Єрусалима, – з Веніямінового краю і з рівнин, з гір і південного (Неґев ) краю, приносячи всепалення і жертви, хлібні дари й ладан, – а найголовніше вони приноситимуть до Господнього Храму хвалу та вдячність .
27 Якщо ж ви Мене не послухаєтесь, щоб святкувати суботній день так, щоб не носити тягарів, коли проходите через брами Єрусалима в суботній день, то Я запалю в його брамах вогонь. Він пожере палаци Єрусалима вогнем невгасимим.