1 Слово, которое было к Иеремии от Господа, когда царь Седекия прислал к нему Пасхора, сына Молхиина, и Софонию, сына Маасеи священника, сказать ему : 2 «вопроси о нас Господа, ибо Навуходоносор, царь Вавилонский, воюет против нас; может быть, Господь сотворит с нами что-либо такое, как все чудеса Его, чтобы тот отступил от нас».
3 И сказал им Иеремия: так скажите Седекии: 4 так говорит Господь, Бог Израилев: вот, Я обращу назад воинские орудия, которые в руках ваших, которыми вы сражаетесь с царем Вавилонским и с Халдеями, осаждающими вас вне стены, и соберу оные посреди города сего; 5 и Сам буду воевать против вас рукою простертою и мышцею крепкою, во гневе и в ярости и в великом негодовании; 6 и поражу живущих в сем городе — и людей и скот; от великой язвы умрут они. 7 А после того, говорит Господь, Седекию, царя Иудейского, слуг его и народ, и оставшихся в городе сем от моровой язвы, меча и голода, предам в руки Навуходоносора, царя Вавилонского, и в руки врагов их и в руки ищущих души их; и он поразит их острием меча и не пощадит их, и не пожалеет и не помилует. 8 И народу сему скажи: так говорит Господь: вот, Я предлагаю вам путь жизни и путь смерти: 9 кто останется в этом городе, тот умрет от меча и голода и моровой язвы; а кто выйдет и предастся Халдеям, осаждающим вас, тот будет жив, и душа его будет ему вместо добычи; 10 ибо Я обратил лице Мое против города сего, говорит Господь, на зло, а не на добро; он будет предан в руки царя Вавилонского, и тот сожжет его огнем.
11 И дому царя Иудейского скажи : слушайте слово Господне: 12 дом Давидов! так говорит Господь: с раннего утра производите суд и спасайте обижаемого от руки обидчика, чтобы ярость Моя не вышла, как огонь, и не разгорелась по причине злых дел ваших до того, что никто не погасит. 13 Вот, Я — против тебя, жительница долины, скала равнины, говорит Господь, — против вас, которые говорите: «кто выступит против нас и кто войдет в жилища наши?» 14 Но Я посещу вас по плодам дел ваших, говорит Господь, и зажгу огонь в лесу вашем, и пожрет все вокруг него.
Пророцтво про зруйнування Єрусалима та полон його жителів
1 Слово, яке було Єремії від Господа, коли цар Седекія послав до нього Пашхура, сина Малкії, і священика Софонію, сина Маасея, з такими словами:
2 Запитай, будь ласка, Господа відносно нас, адже вавилонський цар Навуходоносор воює проти нас. Може Господь, як колись , учинить заради нас Свою гідну подиву справу, аби Навуходоносор відійшов від нас (Єрусалима ).
3 Єремія їм відповів: Скажіть Седекії,
4 що говорить Господь, Бог Ізраїлів: Ось Я повертаю проти вас військову зброю, що у ваших руках, і якою ви воюєте з вавилонським царем та з халдеями, які вас оточили поза мурами, і введу їх усіх у це місто.
5 Я Сам воюватиму проти вас простягненою рукою і могутнім раменом у гніві й запалі та великому обуренні.
6 Я знищу всіх, котрі мешкають у цьому місті, – людей і тварин, – вони загинуть від великої моровиці.
7 А після цього, – говорить Господь, – Я видам Юдейського царя Седекію, його можновладців , народ і всіх, котрі врятувались у цьому місті від моровиці, від меча і від голоду, в руки вавилонського царя Навуходоносора, – в руки їхніх ворогів, тобто в руки тих, котрі прагнуть їх смерті. Він (цар ) вбиватиме їх мечем, не щадячи їх, не співчуваючи, і не виявляючи милосердя.
8 А цьому народові скажи, що говорить Господь: Ось Я пропоную вам вибір: дорогу життя і дорогу смерті.
9 Хто залишатиметься в цьому місті, той загине від меча, від голоду й від моровиці, а хто вийде і перейде до халдеїв, що вас оточили, той житиме, і життя його буде йому як здобич.
10 Адже Я звернув Свій погляд проти цього міста на зло, а не на добро, – говорить Господь, – і воно буде віддане в руки вавилонського царя, який спалить його вогнем.
Господнє Слово нащадкам роду Давида
11 А домові Юдейського царя порадь вислухати Господнє слово:
12 Роде Давидів! Так говорить Господь: З самого ранку (постійно ) чиніть правосуддя, рятуйте пригнобленого з рук злочинця, аби Мій гнів, через ваші погані вчинки, не спалахнув, як вогонь, і не розгорівся так, що ніхто не зможе загасити.
13 Ось Я виступаю проти тебе, мешканцю долини, скеле над рівниною, – говорить Господь, – проти вас, що говорите: Хто посміє виступити проти нас? Хто увірветься в наші помешкання?
14 Знайте : Я вас покараю згідно з плодами ваших учинків, – говорить Господь, – запалю вогонь у його (Єрусалима ) лісі, який пожере все, що довкола нього.