1 В начале царствования Иоакима, сына Иосии, царя Иудейского, было такое слово от Господа: 2 так говорит Господь: стань на дворе дома Господня и скажи ко всем городам Иудеи, приходящим на поклонение в дом Господень, все те слова, какие повелю тебе сказать им; не убавь ни слова. 3 Может быть, они послушают и обратятся каждый от злого пути своего, и тогда Я отменю то бедствие, которое думаю сделать им за злые деяния их. 4 И скажи им: так говорит Господь: если вы не послушаетесь Меня в том, чтобы поступать по закону Моему, который Я дал вам, 5 чтобы внимать словам рабов Моих, пророков, которых Я посылаю к вам, посылаю с раннего утра, и которых вы не слушаете, — 6 то с домом сим Я сделаю то же, что с Силомом, и город сей предам на проклятие всем народам земли.
7 Священники и пророки и весь народ слушали Иеремию, когда он говорил сии слова в доме Господнем. 8 И когда Иеремия сказал все, что Господь повелел ему сказать всему народу, тогда схватили его священники и пророки и весь народ, и сказали: «ты должен умереть; 9 зачем ты пророчествуешь именем Господа и говоришь: дом сей будет как Силом, и город сей опустеет, останется без жителей?» И собрался весь народ против Иеремии в доме Господнем. 10 Когда услышали об этом князья Иудейские, то пришли из дома царя к дому Господню и сели у входа в новые ворота дома Господня. 11 Тогда священники и пророки так сказали князьям и всему народу: «смертный приговор этому человеку! потому что он пророчествует против города сего, как вы слышали своими ушами». 12 И сказал Иеремия всем князьям и всему народу: «Господь послал меня пророчествовать против дома сего и против города сего все те слова, которые вы слышали; 13 итак исправьте пути ваши и деяния ваши и послушайтесь гласа Господа Бога вашего, и Господь отменит бедствие, которое изрек на вас; 14 а что до меня, вот — я в ваших руках; делайте со мною, что в глазах ваших покажется хорошим и справедливым; 15 только твердо знайте, что если вы умертвите меня, то невинную кровь возложите на себя и на город сей и на жителей его; ибо истинно Господь послал меня к вам сказать все те слова в уши ваши». 16 Тогда князья и весь народ сказали священникам и пророкам: «этот человек не подлежит смертному приговору, потому что он говорил нам именем Господа Бога нашего». 17 И из старейшин земли встали некоторые и сказали всему народному собранию: 18 «Михей Морасфитянин пророчествовал во дни Езекии, царя Иудейского, и сказал всему народу Иудейскому: так говорит Господь Саваоф: Сион будет вспахан, как поле, и Иерусалим сделается грудою развалин, и гора дома сего — лесистым холмом. 19 Умертвили ли его за это Езекия, царь Иудейский, и весь Иуда? Не убоялся ли он Господа и не умолял ли Господа? и Господь отменил бедствие, которое изрек на них; а мы хотим сделать большое зло душам нашим? 20 Пророчествовал также именем Господа некто Урия, сын Шемаии, из Кариаф-Иарима, — и пророчествовал против города сего и против земли сей точно такими же словами, как Иеремия. 21 Когда услышал слова его царь Иоаким и все вельможи его и все князья, то искал царь умертвить его. Услышав об этом, Урия убоялся и убежал, и удалился в Египет. 22 Но царь Иоаким и в Египет послал людей: Елнафана, сына Ахборова, и других с ним. 23 И вывели Урию из Египта и привели его к царю Иоакиму, и он умертвил его мечом и бросил труп его, где были простонародные гробницы. 24 Но рука Ахикама, сына Сафанова, была за Иеремию, чтобы не отдавать его в руки народа на убиение».
Слова Єремії у дворі Господнього Храму
1 На початку правління Юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії , було до Єремії слово від Господа такого змісту:
2 Так говорить Господь: Стань у дворі Господнього Дому і проголоси мешканцям усіх міст Юдеї, зокрема тим, що прийшли поклонитися в Господньому Храмі, усі слова, які Я тобі доручаю їм сказати, – не пропусти жодного слова.
3 Може, послухають і звернуть кожен зі своєї лихої дороги, – і тоді Я пожалію їх і відверну лихо, яке Я маю намір на них спровадити за їхні злочини.
4 А ще скажи їм, що говорить Господь: Якщо не послухаєте Мене, щоб дотримуватись Мого Закону, який Я вам дав,
5 і не будете прислухатись до слів Моїх слуг пророків, яких Я постійно, з самого ранку, посилаю до вас, – хоч ви Мене й не слухаєте, –
6 то Я учиню з цим Храмом так, як із Шіло , а це місто приречу на прокляття в усіх народах землі.
Єремії схопили для страти, але його було врятовано
7 Священики, пророки, як і весь народ, слухали Єремію, котрий провіщав ці слова в Господньому Храмі.
8 Але сталося так: щойно Єремія закінчив проголошувати все, що йому наказав Господь сказати всьому народові, як його схопили священики, пророки й весь народ, волаючи: Ти неодмінно повинен померти!
9 Для чого ти провіщаєш від Господнього Імені, говорячи: З цим Храмом станеться так, як із Шіло, а це місто буде спустошене й залишиться без мешканців? Тож увесь народ повстав у Господньому Храмі проти Єремії.
10 Коли ж Юдейські можновладці почули про ці події, то прийшли з царського палацу до Господнього Храму, й сіли перед входом до Нової Брами Господнього Храму .
11 Тоді священики та пророки сказали вельможам та всьому народові такі слова: Цей чоловік заслуговує на покарання смертю, тому що він пророкував проти цього міста, як ви самі чули на власні вуха.
12 І промовив Єремія до всіх можновладців та до всього народу такі слова: Господь послав мене провіщати проти цього Храму й проти цього міста всі ті слова, що ви почули.
13 Тепер же, благаю, виправте ваші дороги життя та ваші вчинки й прислухайтеся до голосу Господа, вашого Бога, – Господь пожаліє вас і не допустить лиха, яке Він замислив проти вас.
14 Що ж до мене, то я у ваших руках, – робіть зі мною те, що вважаєте за потрібне і правильне,
15 але добре запам’ятайте: якщо ви мене вб’єте, то стягнете невинну кров на себе, на це місто та на його мешканців, тому що насправді послав мене до вас Господь, аби сповістити вам усі ці слова.
16 Після цього вельможі та весь народ сказали священикам і пророкам: Цей чоловік не заслуговує на смертну кару, оскільки він звертався до нас в Ім’я Господа нашого Бога.
17 Виступили також деякі з-поміж старійшин краю, і, звертаючись до всього зібрання народу, промовили:
18 За днів Юдейського царя Єзекії пророкував Міхей з Морашету. Тоді він сказав усьому Юдейському народові такі слова: Так говорить Господь Саваот: Сіон переорють, як поле, – Єрусалим стане купою руїн, а Храмова Гора вкриється переліском!
19 Хіба ж Юдейський цар Єзекія та весь Юда за те вбили його? Хіба не злякався він Господа й не почав благати Господа, аби Він змилосердився? Тоді пожалів їх Господь і відмінив лихо, яке хотів їм заподіяти. Тож невже ми справді стягнемо на себе таке велике зло?
20 Був ще один муж, котрий пророкував від Господнього Імені, – це Урія, син Шемаї з Кір’ят-Єаріма. Він також провіщав проти цього міста та проти цієї країни, сповіщаючи те саме, що і Єремія.
21 Коли почув цар Єгоякім і всі його лицарі та вельможі слова цього мужа, то цар вирішив його вбити. Дізнавшись про це, Урія злякався і втік, подавшись у Єгипет.
22 Але цар Єгоякім послав у Єгипет Елнатана, сина Ахбора, разом з іншими мужами,
23 які забрали Урію з Єгипту, і привели його до царя Єгоякіма, – цар вбив Урію мечем і наказав кинути його тіло в гробницю, де ховали звичайних людей.
24 Стосовно ж Єремії, то за нього вступився Ахікам, син Шафана , який його захистив, аби він не був виданий у руки народу й не загинув.