1 Говорят: «если муж отпустит жену свою, и она отойдет от него и сделается женою другого мужа, то может ли она возвратиться к нему? Не осквернилась ли бы этим страна та?» А ты со многими любовниками блудодействовала, — и однако же возвратись ко Мне, говорит Господь. 2 Подними глаза твои на высоты и посмотри, где не блудодействовали с тобою? У дороги сидела ты для них, как Аравитянин в пустыне, и осквернила землю блудом твоим и лукавством твоим. 3 За то были удержаны дожди, и не было дождя позднего; но у тебя был лоб блудницы, ты отбросила стыд. 4 Не будешь ли ты отныне взывать ко Мне: «Отец мой! Ты был путеводителем юности моей! 5 Неужели всегда будет Он во гневе? и неужели вечно будет удерживать его в Себе?» Вот, что говоришь ты, а делаешь зло и преуспеваешь в нем.
6 Господь сказал мне во дни Иосии царя: видел ли ты, что делала отступница, дочь Израиля? Она ходила на всякую высокую гору и под всякое ветвистое дерево и там блудодействовала. 7 И после того, как она все это делала, Я говорил: «возвратись ко Мне»; но она не возвратилась; и видела это вероломная сестра ее Иудея. 8 И Я видел, что, когда за все прелюбодейные действия отступницы, дочери Израиля, Я отпустил ее и дал ей разводное письмо, вероломная сестра ее Иудея не убоялась, а пошла и сама блудодействовала. 9 И явным блудодейством она осквернила землю, и прелюбодействовала с камнем и деревом. 10 Но при всем этом вероломная сестра ее Иудея не обратилась ко Мне всем сердцем своим, а только притворно, говорит Господь. 11 И сказал мне Господь: отступница, дочь Израилева, оказалась правее, нежели вероломная Иудея. 12 Иди и провозгласи слова сии к северу, и скажи: возвратись, отступница, дочь Израилева, говорит Господь. Я не изолью на вас гнева Моего; ибо Я милостив, говорит Господь, — не вечно буду негодовать. 13 Признай только вину твою: ибо ты отступила от Господа Бога твоего и распутствовала с чужими под всяким ветвистым деревом, а гласа Моего вы не слушали, говорит Господь. 14 Возвратитесь, дети-отступники, говорит Господь, потому что Я сочетался с вами, и возьму вас по одному из города, по два из племени, и приведу вас на Сион. 15 И дам вам пастырей по сердцу Моему, которые будут пасти вас с знанием и благоразумием. 16 И будет, когда вы размножитесь и сделаетесь многоплодными на земле, в те дни, говорит Господь, не будут говорить более: «ковчег завета Господня»; он и на ум не придет, и не вспомнят о нем, и не будут приходить к нему, и его уже не будет. 17 В то время назовут Иерусалим престолом Господа; и все народы ради имени Господа соберутся в Иерусалим и не будут более поступать по упорству злого сердца своего. 18 В те дни придет дом Иудин к дому Израилеву, и пойдут вместе из земли северной в землю, которую Я дал в наследие отцам вашим. 19 И говорил Я: как поставлю тебя в число детей и дам тебе вожделенную землю, прекраснейшее наследие множества народов? И сказал: ты будешь называть Меня отцом твоим и не отступишь от Меня. 20 Но поистине, как жена вероломно изменяет другу своему, так вероломно поступили со Мною вы, дом Израилев, говорит Господь. 21 Голос слышен на высотах, жалобный плач сынов Израиля о том, что они извратили путь свой, забыли Господа Бога своего. 22 Возвратитесь, мятежные дети: Я исцелю вашу непокорность. — Вот, мы идем к Тебе, ибо Ты — Господь Бог наш. 23 Поистине, напрасно надеялись мы на холмы и на множество гор; поистине, в Господе Боге нашем спасение Израилево! 24 От юности нашей эта мерзость пожирала труды отцов наших, овец их и волов их, сыновей их и дочерей их. 25 Мы лежим в стыде своем, и срам наш покрывает нас, потому что мы грешили пред Господом Богом нашим, — мы и отцы наши, от юности нашей и до сего дня, и не слушались голоса Господа Бога нашего.
1 Ти знаєш постанову: Якщо чоловік відпустить свою дружину, і вона, пішовши від нього, стане дружиною іншого чоловіка, то хіба можна першому знову повернутися до неї? Хіба не оскверниться тим земля? Ти ж чинила перелюб з багатьма коханцями, тож чи можна тепер тобі повернутися до Мене? – питає Господь.
2 Підійми свої очі на узгір’я і подивись, – де лише ти не блудила? Ти сідала в очікуванні на дорогах, як араб у пустелі, опоганюючи край своєю розпустою і своїм злочинством.
3 Тому й припинились весняні дощі, – не було й пізнього дощу. Твоє чоло стало як у розпусниці, й сором тобі не відомий.
4 Хіба тепер ти не звертаєшся до Мене: Отче Мій, Владико моєї юності!
5 Невже вічно Ти будеш гніватись і завжди зберігатимеш образу ? Ти так вже говорила, але при цьому чинила зло, на яке лише спромагалась.
Зрадниця Ізраїль та її невірна сестра Юдея
6 За днів царя Йосії промовив до мене Господь: Чи ти бачив, що творить ця зрадниця, Ізраїль? Як вона ходить на кожну високу гору і під кожне крислате дерево, і там віддається розпусті?
7 Після всього, що вона зробила, Я думав, що повернеться до Мене, але вона не повернулась. Це все бачила її невірна сестра Юдея.
8 Я також бачив, і хоч за всі випадки перелюбу зрадниці на ім’я Ізраїль Я її відкинув, давши їй розвідного листа, – проте її сестра, невірна Юдея, знаючи це , не злякалася, але пішла, і так само почала чинити блудство й вона.
9 Так сталося, що її безсоромна розпуста, яку вона чинила з кам’яними і дерев’яними ідолами, набула розголосу, і таким чином вона осквернила весь край.
10 Однак і після всього цього невірна сестра Ізраїлю , Юдея, не навернулася до Мене всім своїм серцем, а лише удавано, з лукавством, – говорить Господь.
11 Тоді сказав мені Господь: Відступниця Ізраїль виявилась справедливішою, ніж невірна Юдея.
Божий заклик до покаяння
12 Піди й проголоси ці слова Північному царству, говорячи: Повернися, відступнице, Ізраїлю, – говорить Господь, – і Я не дивитимусь на вас у гніві, адже Я милостивий, – говорить Господь, – і не тримаю гніву вічно.
13 Лише визнай свою провину в тому, що ти згрішила проти Господа, твого Бога, віддаючись розпусті з чужинцями під кожним крислатим деревом, а до Мого голосу ти не прислухалась, – говорить Господь.
14 Поверніться ж, діти-відступники, – говорить Господь, – адже Я ваш Владика і зберу вас по одному з міста й по двоє з кожного роду, та впроваджу вас на Сіон.
15 Я дам вам пастирів за серцем Моїм, – вони пастимуть вас уміло й розумно.
16 А коли ви намножитесь і станете плодючими на землі, тоді, – каже Господь, – більше не будуть говорити про Ковчег Заповіту Господа! – Він навіть нікому не спаде на думку, – не згадуватимуть про нього й не відчуватимуть у ньому потреби, й більше не пориватимуться його зробити.
17 У той час називатимуть Єрусалим Господнім престолом; там, у Єрусалимі, зберуться всі народи в Ім’я Господа, і вже більше не діятимуть за впертістю свого злого серця.
18 Це буде час, коли дім Юди й дім Ізраїля ходитимуть один з одним, і разом прийдуть із землі північної до краю, який Я дав як спадщину вашим батькам.
19 Тоді Я говорив: Як би хотілося Мені прийняти тебе як сина, і дати тобі так бажану землю, – кращу зі спадщин багатьох народів. Так, Я мріяв: Ти зватимеш Мене Отцем і вже не відступиш від Мене;
20 Але ви, доме Ізраїлів, знехтували Мною, – говорить Господь, – як жінка, котра зраджує свого чоловіка.
21 І ось на узгір’ях чути голос, – плач і благання Ізраїлевих нащадків, оскільки вони викривили свої дороги, забули Господа, свого Бога.
22 Повертайтеся, діти-відступники! Я вилікую (прощу ) ваше відступництво! Ось ми йдемо до Тебе, бо Ти – Господь, наш Бог!
23 Справді, це обман, коли люди покладають надію на пагорби й узгір’я, оскільки справжнє спасіння Ізраїлю тільки в Господі, Богові нашому!
24 Від днів нашої юності ганьба пожирала працю наших батьків, отари їхніх овець, їхню худобу, а також їхніх синів і їхніх дочок.
25 Ми лежимо в нашому соромі, і нас покриває власне безчестя, тому що ми, як і наші батьки, грішили перед Господом, нашим Богом, від нашої юності аж до цього дня, а голосу Господа, нашого Бога, ми не слухали.