1 В четвертый год Иоакима, сына Иосии, царя Иудейского, было такое слово к Иеремии от Господа: 2 возьми себе книжный свиток и напиши в нем все слова, которые Я говорил тебе об Израиле и об Иуде и о всех народах с того дня, как Я начал говорить тебе, от дней Иосии до сего дня; 3 может быть, дом Иудин услышит о всех бедствиях, какие Я помышляю сделать им, чтобы они обратились каждый от злого пути своего, чтобы Я простил неправду их и грех их. 4 И призвал Иеремия Варуха, сына Нирии, и написал Варух в книжный свиток из уст Иеремии все слова Господа, которые Он говорил ему. 5 И приказал Иеремия Варуху и сказал: я заключен и не могу идти в дом Господень; 6 итак иди ты и прочитай написанные тобою в свитке с уст моих слова Господни вслух народа в доме Господнем в день поста, также и вслух всех Иудеев, пришедших из городов своих, прочитай их; 7 может быть, они вознесут смиренное моление пред лице Господа и обратятся каждый от злого пути своего; ибо велик гнев и негодование, которое объявил Господь на народ сей. 8 Варух, сын Нирии, сделал все, что приказал ему пророк Иеремия, чтобы слова Господни, написанные в свитке, прочитать в доме Господнем.
9 В пятый год Иоакима, сына Иосии, царя Иудейского, в девятом месяце объявили пост пред лицем Господа всему народу в Иерусалиме и всему народу, пришедшему в Иерусалим из городов Иудейских. 10 И прочитал Варух написанные в свитке слова Иеремии в доме Господнем, в комнате Гемарии, сына Сафанова, писца, на верхнем дворе, у входа в новые ворота дома Господня, вслух всего народа. 11 Михей, сын Гемарии, сына Сафанова, слышал все слова Господни, написанные в свитке, 12 и сошел в дом царя, в комнату царского писца, и вот, там сидели все князья: Елисам, царский писец, и Делаия, сын Семаия, и Елнафан, сын Ахбора, и Гемария, сын Сафана, и Седекия, сын Анании, и все князья; 13 и пересказал им Михей все слова, которые он слышал, когда Варух читал свиток вслух народа. 14 Тогда все князья послали к Варуху Иегудия, сына Нафании, сына Селемии, сына Хусии, сказать ему: свиток, который ты читал вслух народа, возьми в руку твою и приди. И взял Варух, сын Нирии, свиток в руку свою и пришел к ним. 15 Они сказали ему: сядь и прочитай нам вслух. И прочитал Варух вслух им. 16 Когда они выслушали все слова, то с ужасом посмотрели друг на друга и сказали Варуху: мы непременно перескажем все сии слова царю. 17 И спросили Варуха: скажи же нам, как ты написал все слова сии из уст его? 18 И сказал им Варух: он произносил мне устами своими все сии слова, а я чернилами писал их в этот свиток. 19 Тогда сказали князья Варуху: пойди, скройся, ты и Иеремия, чтобы никто не знал, где вы. 20 И пошли они к царю во дворец, а свиток оставили в комнате Елисама, царского писца, и пересказали вслух царя все слова сии. 21 Царь послал Иегудия принести свиток, и он взял его из комнаты Елисама, царского писца; и читал его Иегудий вслух царя и вслух всех князей, стоявших подле царя. 22 Царь в то время, в девятом месяце, сидел в зимнем доме, и перед ним горела жаровня. 23 Когда Иегудий прочитывал три или четыре столбца, царь отрезывал их писцовым ножичком и бросал на огонь в жаровне, доколе не уничтожен был весь свиток на огне, который был в жаровне. 24 И не убоялись, и не разодрали одежд своих ни царь, ни все слуги его, слышавшие все слова сии. 25 Хотя Елнафан и Делаия и Гемария упрашивали царя не сожигать свитка, но он не послушал их. 26 И приказал царь Иерамеилу, сыну царя, и Сераии, сыну Азриилову, и Селемии, сыну Авдиилову, взять Варуха писца и Иеремию пророка; но Господь сокрыл их.
27 И было слово Господне к Иеремии, после того как царь сожег свиток и слова, которые Варух написал из уст Иеремии, и сказано ему: 28 возьми себе опять другой свиток и напиши в нем все прежние слова, какие были в первом свитке, который сожег Иоаким, царь Иудейский; 29 а царю Иудейскому Иоакиму скажи: так говорит Господь: ты сожег свиток сей, сказав: «зачем ты написал в нем: непременно придет царь Вавилонский и разорит землю сию, и истребит на ней людей и скот?» 30 За это, так говорит Господь об Иоакиме, царе Иудейском: не будет от него сидящего на престоле Давидовом, и труп его будет брошен на зной дневной и на холод ночной; 31 и посещу его и племя его и слуг его за неправду их, и наведу на них и на жителей Иерусалима и на мужей Иуды все зло, которое Я изрек на них, а они не слушали. 32 И взял Иеремия другой свиток и отдал его Варуху писцу, сыну Нирии, и он написал в нем из уст Иеремии все слова того свитка, который сожег Иоаким, царь Иудейский, на огне; и еще прибавлено к ним много подобных тем слов.
Барух читає Господні слова з сувою у Храмі
1 Четвертого року правління Юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії , було слово від Господа до Єремії такого змісту:
2 Візьми книжний сувій і запиши на ньому всі слова, які Я тобі сповістив про Ізраїль, про Юдею та про всі народи, з того часу, коли Я вперше звернувся до тебе, в дні правління Юдейського царя Йосії, й до цього дня.
3 Може почує рід Юди про всі ті лиха, на які Я планую їх наразити, й зверне кожен зі своєї лихої дороги. Тоді Я прощу їхні провини та їхні гріхи.
4 Тож Єремія закликав Баруха, сина Нерії, – і Барух записав з уст Єремії всі Господні слова, які були йому сказані, у книжковий сувій.
5 Після цього Єремія звелів Барухові, кажучи: Я ув’язнений, і сам не можу піти в Господній Храм.
6 Тому піди ти й прочитай усе, що в цьому сувої, – все, що ти записав з моїх уст, прочитай так, щоб почув увесь народ слова Господа в Господньому Храмі. В цей день посту поприходять зі своїх міст усі юдеї, тому прочитай, щоб і вони почули .
7 Може вони звернуться з благанням до Господа, і кожен з них зійде зі своєї лихої дороги, тому що дуже великий гнів і Господнє обурення загрожує цьому народові.
8 І Барух, син Нерії, виконав усе так, як йому наказав пророк Єремія: він прочитав у Господньому Храмі з сувою Господні слова.
9 У п’ятому році Юдейського царя Єгоякіма , сина Йосії, в дев’ятому місяці його правління , всі мешканці Єрусалима та весь народ, що прийшов до Єрусалима з Юдейських міст, оголосили перед Господом піст.
10 І знову Барух прочитав із сувою слова, записані з уст Єремії так, щоб чув увесь народ. Це відбулося в Господньому Храмі, в світлиці Ґемарії, сина писаря Шафана, що в горішньому дворі, при вході до Нової Брами Господнього Храму.
Барух читає Господні слова з сувою у царському палаці
11 Коли Міхей, син Ґемарії, внук Шафана, почув усі Господні слова з сувою,
12 то зійшов у царський палац, до кімнати писаря, і побачив засідання всіх можновладців. Там були : писар Елішама та Делая, син Шемаї; були тут і Елнатан, син Ахбора, та Ґемарія, син Шафана, а також Седекія, син Хананії, й інші вельможі.
13 І переказав їм Міхей усі слова, які почув, коли Барух читав із сувою до всього народу.
14 Після цього всі можновладці послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, онука Шелемії й правнука Кушія, аби той сказав: Візьми в руки сувій, з якого ти читав перед усім народом, і прийди до нас. Тож Барух, син Нерії, взяв у руки сувій і прийшов до них.
15 Вони (вельможі ) сказали йому: Сідай і прочитай сувій, щоб почули ми. І Барух прочитав їм сувій.
16 Коли ж вони почули всі слова із сувою, то, подивившись з острахом один на одного, сказали Барухові: Неодмінно потрібно всі ці слова сповістити цареві.
17 Тоді, бажаючи уточнити , вони запитали Баруха, говорячи: Скажи нам, як ти записував усі ці слова з його (Єремії ) уст?
18 Барух їм відповів: Своїми устами він мені диктував усі ці слова, а я записував у книжному сувої чорнилом.
19 Після цього вельможі сказали Барухові: Йдіть і, разом з Єремією, сховайтесь! Нехай ніхто не знає, де ви.
Єгояким спалює сувій із Господніми словами
20 Вони ж пішли у царський палац, залишивши сувій у кімнаті писаря Елішами, і переказали цареві всі ті слова.
21 Тоді цар послав Єгудію принести сувій. Єгудія взяв його з кімнати писаря Елішами, й почав його читати так, щоб чули цар і всі можновладці, котрі стояли біля царя.
22 Цар тоді перебував у зимовому палаці, – це було в дев’ятому місяці, – а перед ним на решітці коминка горів вогонь.
23 Як тільки Єгудій прочитував три або чотири колонки тексту, то цар відрізав їх писарським ножем і кидав у вогонь коминка, аж поки весь сувій не згорів у вогні, що в коминку.
24 При цьому ні цар, ні його слуги, котрі слухали прочитані слова, не виявили жодного страху й не розірвали на собі одягу.
25 І хоч Елнатан, Делая і Ґемарія просили царя не палити сувою, він їх не послухав.
26 Більше того, цар наказав царському синові Єрахмеїлові та Сераєві, Азріїловому синові, й Шелемієві, синові Авдеїла, схопити писаря Баруха й пророка Єремію. Але Господь їх охороняв.
Єремія пише новий сувій
27 Після того як цар спалив сувій з усіма словами, які Барух записав з уст Єремії, було Господнє слово до Єремії такого змісту:
28 Йди й візьми собі інший сувій і запиши на ньому всі попередні слова, які були в першому сувої, що спалив Юдейський цар Єгоякім.
29 А щодо Юдейського царя Єгоякіма ти скажи йому, що говорить Господь: Ти спалив той сувій, приговорюючи: І для чого ти, Єреміє, написав такі слова, що неодмінно прийде вавилонський цар і зруйнує цей край, знищуючи людей і скотину?‥
30 Тому так говорить Господь щодо Юдейського царя Єгоякіма: Не будуть його нащадки сидіти на престолі Давида, а його мертве тіло викинуть геть під спеку дня та на холод ночі.
31 І Я відплачу Єгоякіму, його нащадкам та його слугам за їхні злочини, спровадивши на них і на мешканців Єрусалима, а також на Юдейських мужів усі ті лиха, про які Я застерігав їх, але вони не звернули уваги!
32 Тож Єремія взяв інший сувій і дав його писарю Барухові, синові Нерії, а той знову записав на ньому з уст Єремії всі слова, що були на попередньому сувої, якого спалив Юдейський цар Єгоякім. Крім того, було додано ще багато інших слів подібного змісту.