1 И было в седьмой месяц, Исмаил, сын Нафании, сына Елисама из племени царского, и вельможи царя и десять человек с ним пришли к Годолии, сыну Ахикама, в Массифу, и там они ели вместе хлеб в Массифе. 2 И встал Исмаил, сын Нафании, и десять человек, которые были с ним, и поразили Годолию, сына Ахикама, сына Сафанова, мечом и умертвили того, которого царь Вавилонский поставил начальником над страною. 3 Также убил Исмаил и всех Иудеев, которые были с ним, с Годолиею, в Массифе, и находившихся там Халдеев, людей военных. 4 На другой день по убиении Годолии, когда никто не знал об этом, 5 пришли из Сихема, Силома и Самарии восемьдесят человек с обритыми бородами и в разодранных одеждах, и изранив себя, с дарами и ливаном в руках для принесения их в дом Господень. 6 Исмаил, сын Нафании, вышел из Массифы навстречу им, идя и плача, и, встретившись с ними, сказал им: идите к Годолии, сыну Ахикама. 7 И как только они вошли в средину города, Исмаил, сын Нафании, убил их и бросил в ров, он и бывшие с ним люди. 8 Но нашлись между ними десять человек, которые сказали Исмаилу: не умерщвляй нас, ибо у нас есть в поле скрытые кладовые с пшеницею и ячменем, и маслом и медом. И он удержался и не умертвил их с другими братьями их. 9 Ров же, куда бросил Исмаил все трупы людей, которых он убил из-за Годолии, был тот самый, который сделал царь Аса, боясь Ваасы, царя Израильского; его наполнил Исмаил, сын Нафании, убитыми. 10 И захватил Исмаил весь остаток народа, бывшего в Массифе, дочерей царя и весь остававшийся в Массифе народ, который Навузардан, начальник телохранителей, поручил Годолии, сыну Ахикама, и захватил их Исмаил, сын Нафании, и отправился к сыновьям Аммоновым. 11 Но когда Иоанан, сын Карея, и все бывшие с ним военные начальники услышали о всех злодеяниях, какие совершил Исмаил, сын Нафании, 12 взяли всех людей и пошли сразиться с Исмаилом, сыном Нафании, и настигли его у больших вод, в Гаваоне. 13 И когда весь народ, бывший у Исмаила, увидел Иоанана, сына Карея, и всех бывших с ним военных начальников, обрадовался; 14 и отворотился весь народ, который Исмаил увел в плен из Массифы, и обратился и пошел к Иоанану, сыну Карея; 15 а Исмаил, сын Нафании, убежал от Иоанана с восемью человеками и ушел к сыновьям Аммоновым. 16 Тогда Иоанан, сын Карея, и все бывшие с ним военные начальники взяли из Массифы весь оставшийся народ, который он освободил от Исмаила, сына Нафании, после того как тот убил Годолию, сына Ахикама, мужчин, военных людей, и жен, и детей, и евнухов, которых он вывел из Гаваона; 17 и пошли, и остановились в селении Химам, близ Вифлеема, чтобы уйти в Египет 18 от Халдеев, ибо они боялись их, потому что Исмаил, сын Нафании, убил Годолию, сына Ахикама, которого царь Вавилонский поставил начальником над страною.
Бунт Ізмаїла проти Ґедалії
1 Сьомого місяця сталося жахливе: прийшов Ізмаїл, син Нетанії, внук Елішами, котрий був з царського роду, а з ним вельможі царя та ще десять чоловік, до Ґедалії, сина Ахікама, в Міцпу. І коли вони в Міцпі разом бенкетували,
2 раптом піднявся Ізмаїл, син Натанії, а також ті десять чоловіків, що були з ним, і вбили мечами Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового внука, – стратили того, кого вавилонський цар поставив правителем над краєм…
3 Ізмаїл знищив так само всіх юдеїв, що були з Ґедалією у Міцпі та халдейських воїнів, котрі там перебували.
4 Наступного дня після вбивства Ґедалії, коли ще ніхто не знав про те, що сталося,
5 прибули люди з Сихема, Шіло та Самарії, – всього вісімдесят чоловік, з оголеними бородами, в розірваних одежах та з нарізами на тілі. В своїх руках вони несли хлібні жертви та ладан до Господнього Храму.
6 Плачучи, назустріч їм з Міцпи вийшов Ізмаїл, син Нетанії. Наблизившись до них, він сказав їм: Йдіть спочатку до Ґедалії, сина Ахікама.
7 Але сталося таке: щойно вони ввійшли в місто, Ізмаїл, син Нетанії, та люди, що були з ним, напали на них , повбивали і вкинули всіх у яму-водозбір.
8 Але між ними знайшлося десять чоловіків, котрі заволали до Ізмаїла: Не вбивай нас, адже ми сховали в полі запаси пшениці та ячменю, меду й олії! Ізмаїл зупинився, і не знищив їх разом з їхніми братами.
9 Що ж до ями, в яку Ізмаїл повкидав трупи всіх убитих ним через Ґедалію чоловіків, то вона була саме тим величезним ровом, який колись викопав цар Аса, захищаючись від Ізраїльського царя Бааші. Ізмаїл, син Нетанії, наповнив її тілами вбитих.
10 Після цього Ізмаїл забрав у полон решту всіх людей, котрі залишились у Міцпі: дочок царя і весь залишок народу в Міцпі, над яким Невузарадан, начальник охорони, поставив Ґедалію, сина Ахікама. Ізмаїл, син Нетанії, захопив усіх у полон і пішов у напрямку до аммонійців.
11 Коли ж Йоханан, син Кареаха, та всі провідники військових підрозділів, що були з ним, довідались про злочини, які скоїв Ізмаїл, син Нетанії,
12 то, зібравши всіх своїх чоловіків, вони пішли, щоб вступити в бій з Ізмаїлом, сином Нетанії, – вони наздогнали його біля великої греблі на воді, що в Ґівеоні.
13 Так сталося, що коли всі люди, захоплені в полон Ізмаїлом, побачили Йоханана, сина Кареаха, та всіх військових провідників, що були з ним, то дуже зраділи.
14 Таким чином увесь народ, захоплений Ізмаїлом у Міцпі, повернувся і перейшов до Йоханана, сина Кареаха.
15 Що ж до Ізмаїла, сина Нетанії, то він, і з ним вісім чоловік, утекли від Йоханана і подались до аммонійців.
16 Тоді Йоханан, син Кареаха, та всі військові провідники, що були з ним, згуртували решту людей з Міцпи, яких Ізмаїл, син Нетанії, після вбивства Ґедалії, сина Ахікама, взяв у полон, – чоловіків, здатних воювати, жінок, дітей та євнухів-царедворців, яких повернули із Ґівеона.
17 Всі вони вирушили в дорогу, затримавшись в Ґерут Кімгам, неподалік Вифлеєма, щоб звідти йти в Єгипет.
18 Вони боялись халдеїв у зв’язку з тим, що Ізмаїл, син Нетанії, убив Ґедалію, сина Ахікама, якого вавилонський цар поставив намісником у країні.