1 И отвечал Иов и сказал: 2 доколе будете мучить душу мою и терзать меня речами? 3 Вот, уже раз десять вы срамили меня и не стыдитесь теснить меня. 4 Если я и действительно погрешил, то погрешность моя при мне остается. 5 Если же вы хотите повеличаться надо мною и упрекнуть меня позором моим, 6 то знайте, что Бог ниспроверг меня и обложил меня Своею сетью. 7 Вот, я кричу: обида!, и никто не слушает; вопию, и нет суда. 8 Он преградил мне дорогу, и не могу пройти, и на стези мои положил тьму. 9 Совлек с меня славу мою и снял венец с головы моей. 10 Кругом разорил меня, и я отхожу; и, как дерево, Он исторг надежду мою. 11 Воспылал на меня гневом Своим и считает меня между врагами Своими. 12 Полки Его пришли вместе и направили путь свой ко мне и расположились вокруг шатра моего. 13 Братьев моих Он удалил от меня, и знающие меня чуждаются меня. 14 Покинули меня близкие мои, и знакомые мои забыли меня. 15 Пришлые в доме моем и служанки мои чужим считают меня; посторонним стал я в глазах их. 16 Зову слугу моего, и он не откликается; устами моими я должен умолять его. 17 Дыхание мое опротивело жене моей, и я должен умолять ее ради детей чрева моего. 18 Даже малые дети презирают меня: поднимаюсь, и они издеваются надо мною. 19 Гнушаются мною все наперсники мои, и те, которых я любил, обратились против меня. 20 Кости мои прилипли к коже моей и плоти моей, и я остался только с кожею около зубов моих. 21 Помилуйте меня, помилуйте меня вы, друзья мои, ибо рука Божия коснулась меня. 22 Зачем и вы преследуете меня, как Бог, и плотью моею не можете насытиться? 23 О, если бы записаны были слова мои! Если бы начертаны были они в книге 24 резцом железным с оловом, — на вечное время на камне вырезаны были! 25 А я знаю, Искупитель мой жив, и Он в последний день восставит из праха распадающуюся кожу мою сию, 26 и я во плоти моей узрю Бога. 27 Я узрю Его сам; мои глаза, не глаза другого, увидят Его. Истаевает сердце мое в груди моей! 28 Вам надлежало бы сказать: зачем мы преследуем его? Как будто корень зла найден во мне. 29 Убойтесь меча, ибо меч есть отмститель неправды, и знайте, что есть суд.
Йов: До яких пір ви будете завдавати болю моїй душі?
1 Відповідаючи, Йов промовив:
2 До яких пір ви будете завдавати болю моїй душі й катувати мене словами?
3 Ось уже десятий раз ви наді мною знущаєтесь, – невже вам не соромно мене мучити?
4 Адже, якщо я насправді заблукав, то моя провина лежить на мені.
5 Проте, якщо ви, ганьблячи мене, справді хочете наді мною звеличатись,
6 то знайте, що це Бог придавив мене, й розставив навколо мене Свої сіті.
7 І хоч я кричу: Насильство! – немає жодної відповіді. Благаю про допомогу, – та справедливого судочинства немає.
8 Він загородив мені дорогу, так що я не можу перейти; всі мої стежки оточив темрявою.
9 Він мене позбавив честі і зняв вінець з моєї голови.
10 Він звідусіль мене вражає, і я пропадаю, – наче дерево, Він вириває мою надію.
11 Він палає на мене Своїм гнівом, вважаючи мене Своїм ворогом, –
12 прибули Його загони, насипали проти мене вал, і вчинили навколо мого намету облогу.
13 Моїх братів Він віддалив від мене, а мої знайомі стали мені чужими.
14 Мене залишила навіть моя родина, й мої друзі забули про мене.
15 Мої домашні та мої служниці вважають мене за чужинця, – я став для них приходцем.
16 Я кличу свого слугу, а він не відповідає, навіть якщо я про щось його благаю.
17 Моїм диханням бридиться моя дружина, – я став огидним моїй родині .
18 Навіть малі діти мене зневажають, – коли я підведусь, вони глузують з мене.
19 Мої найдовіреніші друзі відчувають до мене огиду, а ті, кого я любив, повстають проти мене.
20 Мої кості присохли до моєї шкіри і до мого тіла, а від зубів у роті залишилися тільки ясна.
21 Тож, змилуйтеся наді мною, – пожалійте мене, будь ласка, мої друзі! Адже Божа рука, – саме вона вражає мене.
22 Для чого ще й ви мене переслідуєте, як це робить Бог, і не можете насититись стражданнями мого тіла?
23 О, якби то мої слова були записані й занесені до книги пам’яті,
24 вигравіювані залізним різцем і викарбувані на скелі оловом назавжди!
25 Однак я знаю, що мій Викупитель живий, і Він останнього дня підійме мене з пороху!
26 Навіть тоді, коли ця моя шкіра розпадеться, – я в своєму тілі побачу Бога.
27 Я свідомий того, що я сам, а не хтось інший, побачу Його. О, як же зараз вмліває серце в моїх грудях!‥
28 І чому би вам не сказати: Навіщо нам переслідувати його, як нібито в мені знаходиться весь корінь справи?!
29 Бійтесь меча для себе, бо це та провина, за яку можете бути люто покарані мечем. Пам’ятайте, що є Божий суд!‥