1 Господь сказал Иисусу: не бойся и не ужасайся; возьми с собою весь народ, способный к войне, и встав пойди к Гаю; вот, Я предаю в руки твои царя Гайского и народ его, город его и землю его; 2 сделай с Гаем и царем его то же, что сделал ты с Иерихоном и царем его, только добычу его и скот его разделите себе; сделай засаду позади города.
3 Иисус и весь народ, способный к войне, встал, чтобы идти к Гаю, и выбрал Иисус тридцать тысяч человек храбрых и послал их ночью, 4 и дал им приказание и сказал: смотрите, вы будете составлять засаду у города позади города; не отходите далеко от города и будьте все готовы; 5 а я и весь народ, который со мною, подойдем к городу; и когда [жители Гая] выступят против нас, как и прежде, то мы побежим от них; 6 они пойдут за нами, так что мы отвлечем их от города; ибо они скажут: «бегут от нас, как и прежде»; когда мы побежим от них, 7 тогда вы встаньте из засады и завладейте городом, и Господь Бог ваш предаст его в руки ваши; 8 когда возьмете город, зажгите город огнем, по слову Господню сделайте; смотрите, я повелеваю вам. 9 Таким образом послал их Иисус, и они пошли в засаду и засели между Вефилем и между Гаем, с западной стороны Гая; а Иисус в ту ночь ночевал среди народа.
10 Встав рано поутру, Иисус осмотрел народ, и пошел он и старейшины Израилевы впереди народа к Гаю; 11 и весь народ, способный к войне, который был с ним, пошел, приблизился и подошел к городу [с восточной стороны, засада же была к западу от города], 12 и поставил стан с северной стороны Гая, а между ним и Гаем была долина. Потом взял он около пяти тысяч человек и посадил их в засаде между Вефилем и Гаем, с западной стороны города. 13 И народ расположил весь стан, который был с северной стороны города, так, что задняя часть была с западной стороны города. И пришел Иисус в ту ночь на средину долины. 14 Когда увидел это царь Гайский, тотчас с жителями города, встав рано, выступил против Израиля на сражение, он и весь народ его, на назначенное место пред равниною; а он не знал, что для него есть засада позади города [его]. 15 Иисус и весь Израиль, будто пораженные ими, побежали к пустыне; 16 а они кликнули весь народ, который был в городе, чтобы преследовать их, и, преследуя Иисуса, отдалились от города; 17 в Гае и Вефиле не осталось ни одного человека, который не погнался бы за Израилем; и город свой они оставили отворенным, преследуя Израиля. 18 Тогда Господь сказал Иисусу: простри копье, которое в руке твоей, к Гаю, ибо Я предам его в руки твои [и засада тотчас встанет с места своего]. Иисус простер [руку свою и] копье, которое было в его руке, к городу. 19 Сидевшие в засаде тотчас встали с места своего и побежали, как скоро он простер руку свою, вошли в город и взяли его и тотчас зажгли город огнем. 20 Жители Гая, оглянувшись назад, увидели, что дым от города восходил к небу. И не было для них места, куда бы бежать — ни туда, ни сюда; ибо народ, бежавший к пустыне, обратился на преследователей. 21 Иисус и весь Израиль, увидев, что сидевшие в засаде взяли город, и дым от города восходил [к небу], возвратились и стали поражать жителей Гая; 22 а те из города вышли навстречу им, так что они находились в средине между Израильтянами, из которых одни были с той стороны, а другие с другой; так поражали их, что не оставили ни одного из них, уцелевшего или убежавшего; 23 а царя Гайского взяли живого и привели его к Иисусу.
24 Когда Израильтяне перебили всех жителей Гая на поле, в пустыне, куда они преследовали их, и когда все они до последнего пали от острия меча, тогда все Израильтяне обратились к Гаю и поразили его острием меча. 25 Падших в тот день мужей и жен, всех жителей Гая, было двенадцать тысяч. 26 Иисус не опускал руки своей, которую простер с копьем, доколе не предал заклятию всех жителей Гая; 27 только скот и добычу города сего [сыны] Израиля разделили между собою, по слову Господа, которое [Господь] сказал Иисусу. 28 И сожег Иисус Гай и обратил его в вечные развалины, в пустыню, до сего дня; 29 а царя Гайского повесил на дереве, [и был он на дереве] до вечера; по захождении же солнца приказал Иисус, и сняли труп его с дерева, и бросили его у ворот городских, и набросали над ним большую груду камней, которая уцелела даже до сего дня. 30 Тогда Иисус устроил жертвенник Господу Богу Израилеву на горе Гевал, 31 как заповедал Моисей, раб Господень, сынам Израилевым, о чем написано в книге закона Моисеева, — жертвенник из камней цельных, на которые не поднимали железа; и принесли на нем всесожжение Господу и совершили жертвы мирные. 32 И написал [Иисус] там на камнях список с закона Моисеева, который он написал пред сынами Израилевыми. 33 Весь Израиль, старейшины его и надзиратели [его] и судьи его, стали с той и другой стороны ковчега против священников [и] левитов, носящих ковчег завета Господня, как пришельцы, так и природные жители, одна половина их у горы Гаризим, а другая половина у горы Гевал, как прежде повелел Моисей, раб Господень, благословлять народ Израилев. 34 И потом прочитал [Иисус] все слова закона, благословение и проклятие, как написано в книге закона; 35 из всего, что Моисей заповедал [Иисусу], не было ни одного слова, которого Иисус не прочитал бы пред всем собранием Израиля, [пред мужами,] и женами, и детьми, и пришельцами, находившимися среди них.
Захоплення Аю
1 Тоді Господь промовив до Ісуса: Не бійся та не падай духом! Візьми з собою всіх озброєних мужів, вставай і вирушай на Ай. Май на увазі, що Я віддаю айського царя, його народ, його місто та його край у твої руки.
2 Тому зроби з Аєм та його царем так само, як ти зробив з Єрихоном та його царем; однак усю здобич і його худобу заберете собі. Проте спочатку влаштуй з тильного боку міста засаду.
3 Тож підняв Ісус усіх озброєних мужів, аби виступити на Ай. Ісус відібрав з них тридцять тисяч хоробрих воїнів і послав їх уночі.
4 Він наказав їм, говорячи: Ви маєте зробити засідку з тильного боку міста! Не відходьте надто далеко від міста, й будьте всі напоготові!
5 А я з моїм загоном війська наблизимось до міста. Коли ж вони вирушать на нас, як перший раз, то ми кинемось від них утікати.
6 Безперечно, вони поженуться за нами, мовляв: Вони втікають від нас, як і раніше. Ми ж, утікаючи від них, відволічемо їх від міста.
7 Тоді ви підніметесь із засади й оволодієте містом. Господь, ваш Бог, віддасть його у ваші руки.
8 Коли захопите місто, то підпаліть його вогнем, як сказав Господь. Вважайте, це – мій наказ!
9 Послані Ісусом воїни пішли й влаштували засідку, розташувавшись між Бетелем та західною стороною Ая. Ту ніч Ісус провів серед військового люду.
10 На світанку Ісус переглянув військо, й зі старійшинами Ізраїлю на чолі війська вони вирушили в напрямку міста Ай.
11 Отже, всі озброєні мужі, що були з Ісусом, вирушили й розташувались навпроти міста. Вони отаборились з північної сторони Аю, так що між ними й містом Ай була долина.
12 Потім Ісус взяв близько п’яти тисяч чоловік і влаштував ще одну засідку між Бетелем та Аєм із західного боку міста.
13 Таким чином, військо й увесь табір (головні сили ) були розташовані з північного боку міста, а той спеціальний загін (засідка ), був із західного (тильного ) боку міста. Сам Ісус зі своїм загоном вирушив на середину долини.
14 І от, коли цар Ая побачив їх , то зразу, того ж ранку, разом з усіма озброєними мужами міста вирушив, аби зайняти позиції з іншого боку долини, і воювати з Ізраїлем. Проте він не знав, що за містом влаштована на нього засідка.
15 Ісус та Ізраїльське військо, що було з ним, зробили вигляд, що вони розгромлені, й під натиском ворога втікають у бік пустелі.
16 Підбадьорені цим, вони покликали тих воїнів, які ще залишались у місті, й погнались, переслідуючи Ісуса, і одночасно віддаляючись від міста.
17 Таким чином не залишилось ні в Аї, ні в Бетелі нікого з чоловіків , хто би не вирушив у погоню за Ізраїлем. Місто залишилось відкритим, адже всі погнались за Ізраїлем.
18 Тоді Господь промовив до Ісуса: Простягни списа, що в твоїй руці, в бік Аю, адже Я віддаю його в твої руки. Тож Ісус простягнув списа, що був у його руці, в напрямку міста.
19 Щойно він простягнув руку, військові в засідці негайно зірвались зі свого місця й побігли; вони ввійшли в місто і, заволодівши ним, зразу підпалили місто вогнем.
20 Озирнувшись позад себе, воїни Ая побачили, що підіймається над містом дим аж до небес; вони не мали куди втікати, – ні вперед, ні назад, оскільки Ізраїльтяни, що втікали в пустелю, повернулись проти своїх переслідувачів.
21 Адже Ісус і весь Ізраїль, побачивши, що воїни, які були в засідці, взяли місто, оскільки над містом підіймається дим, – вони обернулися назад і почали знищувати захисників Аю.
22 Крім того, ті загони війська , що взяли місто, кинулись їм назустріч, так що мешканці Аю виявились в оточенні Ізраїлю, – як з одного боку, так і з іншого. Їх громили, доки не залишилося жодного живого, навіть утікача.
23 Царя Ая схопили живим і привели його до Ісуса.
24 І коли Ізраїль знищив усіх захисників Аю, на полі битви та в пустелі, куди вони погналися за ними (Ізраїльтянами ), – коли всі до останнього полягли від меча, – то Ізраїльтяни повернулися в Ай і знищили мечем тих, хто ще там залишався .
25 Того дня полягло дванадцять тисяч мешканців Ая, – як чоловіків, так і жінок.
26 А Ісус не опускав своєї руки, яку він простягнув зі списом, доки не загинули всі мешканці Аю.
27 Лише худобу й здобич того міста Ізраїльтяни взяли собі, за велінням Господа, даним Ісусові.
28 Ісус спалив Ай, перетворивши його на віковічну руїну, – на пустку аж по сьогодні.
29 Що ж до айського царя, то його повісили на дереві ще до вечора. Коли ж заходило сонце, Ісус наказав зняти його тіло з дерева і кинути його до входу в браму міста. Над ним накидали велику купу каміння, яка там і дотепер.
Оновлення Заповіту на горі Евал
30 Після цього Ісус спорудив на горі Евал жертовник Господу, Богові Ізраїлю ;
31 як і заповів Мойсей, Господній слуга, Ізраїльтянам і, як записано в книзі закону Мойсея (Второзаконня ), – жертовник був з нетесаних каменів, до яких не застосовували залізного знаряддя . Тож принесли на ньому всепалення Господу, а також складали мирні (подячні ) жертви.
32 І він (Ісус ) записав на тих каменях слова із Книги Закону, які колись Мойсей написав у присутності Ізраїльтян.
33 Увесь Ізраїль, – як приходці, так і корінні Ізраїльтяни, – разом зі своїми старійшинами, урядниками й своїми суддями стояли по обох боках Ковчегу перед священиками-левітами, котрі носили Ковчег Господнього Заповіту. Половина з них навпроти гори Герізім, а половина з них навпроти гори Евал. Саме так заповів Господній слуга Мойсей, аби насамперед благословити Ізраїльський народ.
34 Після цього він прочитав усі слова Закону, – благословення і прокляття, – згідно з усім написаним у сувої Закону.
35 Не залишилось жодного слова з усього, що заповів Мойсей, і чого б не прочитав Ісус перед усією Ізраїльською громадою, – в тому числі перед жінками, дітьми й приходцями, які серед них перебували.