1 И сказал Господь Моисею на горе Синае, говоря: 2 объяви сынам Израилевым и скажи им: когда придете в землю, которую Я даю вам, тогда земля должна покоиться в субботу Господню; 3 шесть лет засевай поле твое и шесть лет обрезывай виноградник твой, и собирай произведения их, 4 а в седьмой год да будет суббота покоя земли, суббота Господня: поля твоего не засевай и виноградника твоего не обрезывай; 5 что само вырастет на жатве твоей, не сжинай, и гроздов с необрезанных лоз твоих не снимай; да будет это год покоя земли; 6 и будет это в продолжение субботы земли всем вам в пищу, тебе и рабу твоему, и рабе твоей, и наемнику твоему, и поселенцу твоему, поселившемуся у тебя; 7 и скоту твоему и зверям, которые на земле твоей, да будут все произведения ее в пищу.
8 И насчитай себе семь субботних лет, семь раз по семи лет, чтоб было у тебя в семи субботних годах сорок девять лет; 9 и воструби трубою в седьмой месяц, в десятый [день] месяца, в день очищения вострубите трубою по всей земле вашей; 10 и освятите пятидесятый год и объявите свободу на земле всем жителям ее: да будет это у вас юбилей; и возвратитесь каждый во владение свое, и каждый возвратитесь в свое племя. 11 Пятидесятый год да будет у вас юбилей: не сейте и не жните, что само вырастет на земле, и не снимайте ягод с необрезанных лоз ее, 12 ибо это юбилей: священным да будет он для вас; с поля ешьте произведения ее. 13 В юбилейный год возвратитесь каждый во владение свое. 14 Если будешь продавать что ближнему твоему, или будешь покупать что у ближнего твоего, не обижайте друг друга; 15 по расчислению лет после юбилея ты должен покупать у ближнего твоего, и по расчислению лет дохода он должен продавать тебе; 16 если много остается лет, умножь цену; а если мало лет остается , уменьши цену, ибо известное число лет жатв он продает тебе. 17 Не обижайте один другого; бойся Бога твоего, ибо Я Господь, Бог ваш. 18 Исполняйте постановления Мои, и храните законы Мои и исполняйте их, и будете жить спокойно на земле; 19 и будет земля давать плод свой, и будете есть досыта, и будете жить спокойно на ней. 20 Если скажете: что же нам есть в седьмой год, когда мы не будем ни сеять, ни собирать произведений наших? 21 Я пошлю благословение Мое на вас в шестой год, и он принесет произведений на три года; 22 и будете сеять в восьмой год, но есть будете произведения старые до девятого года; доколе не поспеют произведения его, будете есть старое.
23 Землю не должно продавать навсегда, ибо Моя земля: вы пришельцы и поселенцы у Меня; 24 по всей земле владения вашего дозволяйте выкуп земли. 25 Если брат твой обеднеет и продаст от владения своего, то придет близкий его родственник и выкупит проданное братом его; 26 если же некому за него выкупить, но сам он будет иметь достаток и найдет, сколько нужно на выкуп, 27 то пусть он расчислит годы продажи своей и возвратит остальное тому, кому он продал, и вступит опять во владение свое; 28 если же не найдет рука его, сколько нужно возвратить ему, то проданное им останется в руках покупщика до юбилейного года, а в юбилейный год отойдет оно, и он опять вступит во владение свое. 29 Если кто продаст жилой дом в городе, огражденном стеною, то выкупить его можно до истечения года от продажи его: в течение года выкупить его можно; 30 если же не будет он выкуплен до истечения целого года, то дом, который в городе, имеющем стену, останется навсегда у купившего его в роды его, и в юбилей не отойдет от него . 31 А домы в селениях, вокруг которых нет стены, должно считать наравне с полем земли: выкупать их [всегда] можно, и в юбилей они отходят. 32 А города левитов, домы в городах владения их, левитам всегда можно выкупать; 33 а кто из левитов не выкупит, то проданный дом в городе владения их в юбилей отойдет, потому что домы в городах левитских составляют их владение среди сынов Израилевых; 34 и полей вокруг городов их продавать нельзя, потому что это вечное владение их. 35 Если брат твой обеднеет и придет в упадок у тебя, то поддержи его, пришлец ли он, или поселенец, чтоб он жил с тобою; 36 не бери от него роста и прибыли и бойся Бога твоего; [Я Господь,] чтоб жил брат твой с тобою; 37 серебра твоего не отдавай ему в рост и хлеба твоего не отдавай ему для получения прибыли. 38 Я Господь, Бог ваш, Который вывел вас из земли Египетской, чтобы дать вам землю Ханаанскую, чтоб быть вашим Богом. 39 Когда обеднеет у тебя брат твой и продан будет тебе, то не налагай на него работы рабской: 40 он должен быть у тебя как наемник, как поселенец; до юбилейного года пусть работает у тебя, 41 а тогда пусть отойдет он от тебя, сам и дети его с ним, и возвратится в племя свое, и вступит опять во владение отцов своих, 42 потому что они — Мои рабы, которых Я вывел из земли Египетской: не должно продавать их, как продают рабов; 43 не господствуй над ним с жестокостью и бойся Бога твоего. 44 А чтобы раб твой и рабыня твоя были у тебя, то покупайте себе раба и рабыню у народов, которые вокруг вас; 45 также и из детей поселенцев, поселившихся у вас, можете покупать, и из племени их, которое у вас, которое у них родилось в земле вашей, и они могут быть вашей собственностью; 46 можете передавать их в наследство и сынам вашим по себе, как имение; вечно владейте ими, как рабами. А над братьями вашими, сынами Израилевыми, друг над другом, не господствуйте с жестокостью. 47 Если пришлец или поселенец твой будет иметь достаток, а брат твой пред ним обеднеет и продастся пришельцу, поселившемуся у тебя, или кому-нибудь из племени пришельца, 48 то после продажи можно выкупить его; кто-нибудь из братьев его должен выкупить его, 49 или дядя его, или сын дяди его должен выкупить его, или кто-нибудь из родства его, из племени его, должен выкупить его; или если будет иметь достаток, сам выкупится. 50 И он должен рассчитаться с купившим его, начиная от того года, когда он продал себя, до года юбилейного, и серебро, за которое он продал себя, должно отдать ему по числу лет; как временный наемник он должен быть у него; 51 и если еще много остается лет, то по мере их он должен отдать в выкуп за себя серебро, за которое он куплен; 52 если же мало остается лет до юбилейного года, то он должен сосчитать и по мере лет отдать за себя выкуп. 53 Он должен быть у него, как наемник, во все годы; он не должен господствовать над ним с жестокостью в глазах твоих. 54 Если же он не выкупится таким образом, то в юбилейный год отойдет сам и дети его с ним, 55 потому что сыны Израилевы Мои рабы; они Мои рабы, которых Я вывел из земли Египетской. Я Господь, Бог ваш.
Настанови за суботній та ювілейний роки
1 Господь промовив до Мойсея на сінайській горі і сказав:
2 Оголоси Ізраїльським нащадкам і скажи їм: Коли ви ввійдете у край, який Я даю вам, то земля відзначатиме свою суботу для Господа.
3 Шість років засіватимеш своє поле і шість років обрізуватимеш свій виноградник та збиратимеш урожай.
4 А сьомого року буде субота, відпочинок для землі, субота для Господа. Не засіватимеш свого поля і не обрізуватимеш свого виноградника.
5 Що саме по собі після останніх жнив виросте, не жатимеш і грон винограду зі свого необрізаного виноградника також не збиратимеш. Це буде рік відпочинку для землі.
6 Що вродить саме в суботу землі, вам нехай буде на їжу: тобі, твоєму слузі й твоїй служниці, твоєму наймитові та співмешканцеві, які проживають з тобою,
7 твоїй худобі та звірам, що на твоїй землі. Весь її урожай буде на їжу.
8 Відлічиш собі сім таких тижнів-років – сім разів по сім років. Період таких семи тижнів-років становитиме в тебе сорок дев’ять років.
9 Десятого дня сьомого місяця гучний звук сурми повідомить по всій вашій землі про день викуплення.
10 Освятіть п’ятдесятий рік і проголосіть у краю всім, хто живе в ньому, свободу . Цей рік буде для вас ювілеєм. Кожний повернеться до своєї власності й кожний повернеться до своєї родини.
11 Роком ювілейним буде для вас цей п’ятдесятий рік. Не будете ані сіяти, ані жати того, що виросте на землі саме. Не збиратимете також винограду з необрізаної лози.
12 Це ювілей, він буде для вас святим. З полів будете їсти їх урожай.
13 У цьому ювілейному році кожен повернеться до своєї власності.
14 Коли продаватимеш щось своєму ближньому або купуватимеш у свого ближнього, не обманюйте один одного.
15 Відповідно до кількості років після ювілею купуватимеш у свого ближнього, і відповідно до кількості років користування врожаєм він продаватиме тобі.
16 Чим більше мине років, тим більшою буде його вартість, і чим менше пройде років, тим меншою буде вартість, адже він продаватиме тобі відповідно до кількості врожаїв.
17 Тож не обманюйте один одного. Бійтеся вашого Бога. Я – Господь, ваш Бог.
18 Виконуйте Мої постанови та дотримуйтесь Моїх законів і виконуйте їх, тоді житимете на землі безпечно.
19 Земля даватиме свої плоди, ви їстимете досхочу й житимете на ній безпечно.
20 І коли ви скажете: Що ми будемо їсти сьомого року, якщо не посіємо і не зберемо свого урожаю? –
21 то Я пошлю вам Своє благословення шостого року, і земля дасть урожай на три роки.
22 Ви посієте тільки восьмого року, але будете їсти зі старого врожаю аж до дев’ятого року. Доки не зберете нового врожаю, будете їсти старе.
Право на викуп майна
23 Земля не буде продаватись назавжди, адже земля Моя, а ви щодо Мене приходці й поселенці.
24 В усім краю вашого володіння встановіть право на викуп землі.
25 Якщо твій брат зубожіє та продасть якусь частину своєї посілості, тоді виступить, як викупитель, його найближчий родич і викупить те, що продав його брат.
26 А якщо в когось не буде викупителя, то коли він сам стане спроможним і знайде достатню суму для свого викупу,
27 то він порахує роки, що минули від його продажу, поверне решту тому чоловікові, кому продав, і повернеться до своєї посілості.
28 Якщо ж він так і не стане спроможним, щоб повернути належне собі, то те, що він продав, залишиться у власності того, хто це купив, аж до ювілейного року. А в ювілейний рік воно відійде до колишнього власника, який повернеться у свою посілість.
29 Якщо хтось продасть житловий дім у місті, оточеному муром, то він матиме право на його викуп, доки не виповниться рік від його продажу. Право на його викуп обмежене роком часу.
30 Якщо ж він не буде викуплений до кінця повного року, то дім, що в місті, оточеному муром, буде назавжди закріплений за тим, хто його купив, і за його нащадками. Він і під час ювілею не звільниться.
31 А доми в поселеннях, в яких немає довкола муру, прирівнюватимуться до поля в краю. Щодо них існуватиме також право викупу, і під час ювілею вони мають відійти до колишніх власників .
32 Стосовно ж міст левітів, то на доми, в містах, які будуть їхньою власністю, для левітів існуватиме вічне право на викуп.
33 Якщо хтось з левітів не скористається своїм правом на викуп, то проданий дім у місті його посілості в час ювілею має бути звільнений, оскільки доми в містах левітів є їхньою посілістю серед Ізраїльських нащадків.
34 Що ж до полів-пасовиськ, що належать до їхніх міст, то вони не продаватимуться, тому що це їхня вічна посілість.
Як допомагати зубожілому братові
35 Якщо твій брат, що живе з тобою, зубожіє і стане неспроможним, то допоможи йому як приходцеві чи поселенцю, щоб він міг і далі жити з тобою.
36 Не бери у нього ні відсотків, ні лихви . Бійся свого Бога, аби твій брат міг жити поруч з тобою.
37 Не даватимеш йому своїх грошей під відсотки і не давай своїх харчів за лихву.
38 Я – Господь, ваш Бог, що вивів вас з єгипетського краю, щоб дати вам ханаанську землю і бути для вас Богом.
Як поводитися із рабами
39 Якщо твій брат, що живе поруч з тобою, зубожіє і продасться тобі, то не примушуй його виконувати невільницьку працю.
40 Він буде тобі як наймит чи як поселенець і нехай працює в тебе до ювілейного року.
41 А тоді він відійде від тебе разом зі своїми дітьми на волю і повернеться до своєї рідні. Він повернеться до посілості своїх батьків.
42 Вони – Мої слуги, яких Я вивів з єгипетського краю, тому вони не повинні продаватися, як продаються раби.
43 Не пануватимеш над ним із суворістю, бо ти будеш боятися свого Бога.
44 А щодо твого раба чи твоєї невільниці, то нехай вони будуть у тебе з народів, які довкола вас. У них ти можеш купувати рабів і невільниць.
45 Стосовно ж синів поселенців, які проживатимуть з вами, то ви можете купувати невільників з них або з їхніх родин, які житимуть з вами, і які народяться у вашому краю. Вони можуть бути вашою власністю.
46 Передавайте їх як спадщину своїм дітям після себе, аби вони були їхньою власністю назавжди. Нехай вони вам служать повіки, а ваших братів, Ізраїльських нащадків, не пригноблюйте із суворістю.
47 Якщо приходець чи поселенець, що при тобі, розбагатіє, а твій брат, що при ньому, зубожіє і продасться приходцеві чи поселенцю, що при тобі, чи нащадкові родини приходця,
48 то після продажу в нього буде право на викуп. Один з його братів може викупити його.
49 Може також викупити його дядько чи син дядька, або хтось із його близької родини викупить його. Якщо він сам стане спроможним, то викупить себе.
50 Під час розрахунку з тим, хто його колись купив, слід мати на увазі рік, коли він продав себе йому, і той час, який залишився до ювілейного року. При визначенні ціни враховуватиметься число років, відколи він був проданий і працював як наймит.
51 Якщо у когось залишатиметься ще багато років до ювілейного року , то відповідно до їх кількості він поверне різницю в сумі, отриманої за свій продаж.
52 Якщо ж до ювілейного року залишатиметься небагато років, то він нарахує йому суму наймита відповідно до тих своїх років і поверне за свій викуп.
53 З року в рік він вважатиметься у нього як наймит. Власник не пригноблюватиме його, виявляючи жорстокість в твоїх очах.
54 Якщо ж він таким чином не буде викуплений, то в ювілейний рік він відійде разом зі своїми дітьми.
55 Адже Ізраїльські нащадки є Моїми слугами. Вони Мої слуги, яких Я вивів з єгипетської землі. Я Господь, ваш Бог.