1 Слово Господне, которое было к Михею Морасфитину во дни Иоафама, Ахаза и Езекии, царей Иудейских, и которое открыто ему о Самарии и Иерусалиме.
2 Слушайте, все народы, внимай, земля и все, что наполняет ее! Да будет Господь Бог свидетелем против вас, Господь из святого храма Своего! 3 Ибо вот, Господь исходит от места Своего, низойдет и наступит на высоты земли, — 4 и горы растают под Ним, долины распадутся, как воск от огня, как воды, льющиеся с крутизны. 5 Все это — за нечестие Иакова, за грех дома Израилева. От кого нечестие Иакова? не от Самарии ли? Кто устроил высоты в Иудее? не Иерусалим ли? 6 За то сделаю Самарию грудою развалин в поле, местом для разведения винограда; низрину в долину камни ее и обнажу основания ее. 7 Все истуканы ее будут разбиты и все любодейные дары ее сожжены будут огнем, и всех идолов ее предам разрушению, ибо из любодейных даров она устраивала их, на любодейные дары они и будут обращены. 8 Об этом буду я плакать и рыдать, буду ходить, как ограбленный и обнаженный, выть, как шакалы, и плакать, как страусы, 9 потому что болезненно поражение ее, дошло до Иуды, достигло даже до ворот народа моего, до Иерусалима. 10 Не объявляйте об этом в Гефе, не плачьте там громко; но в селении Офра покрой себя пеплом. 11 Переселяйтесь, жительницы Шафира, срамно обнаженные; не убежит и живущая в Цаане; плач в селении Ецель не даст вам остановиться в нем. 12 Горюет о своем добре жительница Марофы, ибо сошло бедствие от Господа к воротам Иерусалима. 13 Запрягай в колесницу быстрых, жительница Лахиса; ты — начало греха дщери Сионовой, ибо у тебя появились преступления Израиля. 14 Посему ты посылать будешь дары в Морешеф-Геф; но селения Ахзива будут обманом для царей Израилевых. 15 Еще наследника приведу к тебе, жительница Мореша; он пройдет до Одоллама, славы Израиля. 16 Сними с себя волосы, остригись, скорбя о нежно любимых сынах твоих; расширь из-за них лысину, как у линяющего орла, ибо они переселены будут от тебя.
Пророцтво щодо Самарії та Єрусалима
1 Слово Господа, яке було до Міхея з Морешету, за днів Юдейських царів: Йотама, Ахаза та Езекії. Ось що йому було показано щодо Самарії та Єрусалима.
2 Слухайте, всі народи! Прислухайся, краю, та все, що його наповнює! Владика, Господь, буде проти вас свідчити, – Сам Господь зі Свого святого Храму.
3 Адже Господь виходить зі Свого місцеперебування, – Він сходить і ступає по висотах землі.
4 Під Ним тануть гори, і розпадаються долини, наче віск від вогню, і як води, що стікають по стрімких схилах.
5 А все це через провину Якова та з приводу гріхів Ізраїлевого роду. У чому ж провина Якова? Хіба не Самарія? Звідкіля ідольські пагорби Юди? Хіба не від Єрусалима?
6 Через те перетворю Самарію на купи каміння в полі, – на місце для садження виноградної лози, – повикидаю її каміння в долину, й відкрию навіть підвалини її стін.
7 І будуть розбиті всі її боввани, – спалені у вогні всі її подарунки за блудодійства. Я потрощу всіх її ідолів, – адже вони отримані за розпусництво, – тому й до розпусників вони повернуться .
Жалоба Міхея
8 Через це, – каже Міхей , – буду тужити й голосити, ходитиму голим і босим, буду вити, як шакали, і скиглити, наче страуси.
9 Хоча рани Самарії смертельні, й сягають аж до Юдеї, – горе постукало навіть у брами мого народу, – самого Єрусалима.
10 Проте не розголошуйте про це в Ґаті, не тужіть і не плачте в Бет-Леафрі, а просто качайтеся в поросі.
11 Ходіть, мешканці Шафіра, нагими й осоромленими, бо не можуть вийти вам назустріч мешканці Цаанана. Чути голосіння і в Бет-Ецелі, тому не чекайте підмоги і звідти.
12 Як можна очікувати чогось доброго мешканцям Мароти, коли лихо від Господа прийшло аж до брам Єрусалима.
13 Запрягай коней у колісницю, мешканцю Лахіша, який став початком гріха для Сіонської доньки, адже в тебе знайдені ті самі злочини, що й в Ізраїлі.
14 Тому тобі доведеться дати розвідний лист Морешет-Ґатові, – палаци Ахзіва стануть обманом для царів Ізраїлю.
15 Що ж до мешканця Мареші, то до тебе Я пришлю того, котрий присвоїть твої володіння, так що аж до Адуллама досягне слава Ізраїлю .
16 Поголи собі голову й обстрижи бороду на знак жалоби за твоїми улюбленими дітьми, зроби собі лисину, як у орла , адже вони забрані від тебе в полон.