1 И упрекали Мариам и Аарон Моисея за жену Ефиоплянку, которую он взял, — ибо он взял за себя Ефиоплянку, — 2 и сказали: одному ли Моисею говорил Господь? не говорил ли Он и нам? И услышал сие Господь. 3 Моисей же был человек кротчайший из всех людей на земле.
4 И сказал Господь внезапно Моисею и Аарону и Мариами: выйдите вы трое к скинии собрания. И вышли все трое. 5 И сошел Господь в облачном столпе, и стал у входа скинии, и позвал Аарона и Мариам, и вышли они оба. 6 И сказал: слушайте слова Мои: если бывает у вас пророк Господень, то Я открываюсь ему в видении, во сне говорю с ним; 7 но не так с рабом Моим Моисеем, — он верен во всем дому́ Моем: 8 устами к устам говорю Я с ним, и явно, а не в гаданиях, и образ Господа он видит; как же вы не убоялись упрекать раба Моего, Моисея? 9 И воспламенился гнев Господа на них, и Он отошел. 10 И облако отошло от скинии, и вот, Мариам покрылась проказою, как снегом. Аарон взглянул на Мариам, и вот, она в проказе. 11 И сказал Аарон Моисею: господин мой! не поставь нам в грех, что мы поступили глупо и согрешили; 12 не попусти, чтоб она была, как мертворожденный младенец , у которого, когда он выходит из чрева матери своей, истлела уже половина тела. 13 И возопил Моисей к Господу, говоря: Боже, исцели ее! 14 И сказал Господь Моисею: если бы отец ее плюнул ей в лице, то не должна ли была бы она стыдиться семь дней? итак пусть будет она в заключении семь дней вне стана, а после опять возвратится. 15 И пробыла Мариам в заключении вне стана семь дней, и народ не отправлялся в путь, доколе не возвратилась Мариам.
Маріам і Аарон дорікають Мойсею
1 Маріам і Аарон дорікали Мойсею за жінку-кушитянку, яку він узяв. Адже він узяв собі за дружину кушитянку.
2 Вони говорили: Хіба ж тільки з Мойсеєм розмовляв Господь? Хіба й з нами не говорив також ? І Господь це почув.
3 Мойсей був дуже лагідною людиною – найлагіднішоюза всіх людей, які є на землі.
4 Не гаючись Господь звелів Мойсеєві, Ааронові й Маріам: Вийдіть утрьох до Намету Свідчення. І вони втрьох вийшли.
5 Господь же зійшов у хмарному стовпі й став біля входу в Намет. Він відкликав Аарона і Маріам. Коли вони обоє вийшли,
6 Він сказав: Послухайте Моїх слів! Якщо у вас буде Господній пророк, то Я об’явлюся йому у видінні й говоритиму до нього вві сні.
7 Однак не так з Моїм слугою Мойсеєм. Він довірений в усьому Моєму домі!
8 Устами до вуст Я розмовляю з ним, явно, а не в притчах. До того ж він побачив Господню подобу. Як же ви не побоялися дорікати Моєму слузі Мойсею?
9 І спалахнув гнів Господній проти них, і Він відійшов.
10 Щойно хмара відійшла від Намету, як Маріам вкрилась проказою, наче снігом. Обернувшись до Маріам, Аарон побачив її прокаженою.
11 І Аарон заговорив до Мойсея: Пане мій, не порахуй нам цього гріха, який за своєю нерозсудливістю учинили.
12 Будь ласка, зроби, щоб вона не була подібною до мертвої дитини , що перш ніж вона вийде з лона своєї матері, хвороба вже пожерла половину її тіла.
13 І заволав Мойсей до Господа, говорячи: Боже, благаю Тебе , вилікуй її!
14 А Господь відповів Мойсеєві: Якби її батько плюнув їй в обличчя, то чи не була б вона засоромленою сім днів? Тож нехай вона буде відлучена на сім днів, перебуваючи поза табором, після чого повернеться.
15 Так Маріам сім днів була відлучена, й перебувала поза табором. Народ не вирушав, доки Маріам не повернулася.
16 Після цього народ вийшов з Гацерота й отаборився в пустелі Паран.