1 Ханаанский царь Арада, живущий к югу, услышав, что Израиль идет дорогою от Афарима, вступил в сражение с Израильтянами и несколько из них взял в плен. 2 И дал Израиль обет Господу, и сказал: если предашь народ сей в руки мои, то положу заклятие [на них и] на города их. 3 Господь услышал голос Израиля и предал Хананеев в руки ему, и он положил заклятие на них и на города их и нарек имя месту тому: Хорма .
4 От горы Ор отправились они путем Чермного моря, чтобы миновать землю Едома. И стал малодушествовать народ на пути, 5 и говорил народ против Бога и против Моисея: зачем вывели вы нас из Египта, чтоб умереть [нам] в пустыне, ибо здесь нет ни хлеба, ни воды, и душе нашей опротивела эта негодная пища. 6 И послал Господь на народ ядовитых змеев, которые жалили народ, и умерло множество народа из [сынов] Израилевых. 7 И пришел народ к Моисею и сказал: согрешили мы, что говорили против Господа и против тебя; помолись Господу, чтоб Он удалил от нас змеев. И помолился Моисей [Господу] о народе.
8 И сказал Господь Моисею: сделай себе [медного] змея и выставь его на знамя, и [если ужалит змей какого-либо человека], ужаленный, взглянув на него, останется жив. 9 И сделал Моисей медного змея и выставил его на знамя, и когда змей ужалил человека, он, взглянув на медного змея, оставался жив.
10 И отправились сыны Израилевы и остановились в Овофе; 11 и отправились из Овофа и остановились в Ийе-Авариме, в пустыне, что против Моава, к восходу солнца; 12 оттуда отправились, и остановились на долине Заред; 13 отправившись отсюда, остановились у той части Арнона в пустыне, которая течет вне пределов Аморрея, ибо Арнон граница Моава, между Моавом и Аморреем. 14 Потому и сказано в книге браней Господних: 15 Вагеб в Суфе и потоки Арнона, и верховье потоков, которое склоняется к Шебет-Ару и прилегает к пределам Моава. 16 Отсюда [отправились] к Беэр ; это тот колодезь, о котором Господь сказал Моисею: собери народ, и дам им воды. 17 Тогда воспел Израиль песнь сию: наполняйся, колодезь, пойте ему; 18 колодезь, который выкопали князья, вырыли вожди народа с законодателем жезлами своими. Из пустыни [отправились] в Матанну, 19 из Матанны в Нагалиил, из Нагалиила в Вамоф, 20 из Вамофа в Гай, который в земле Моава, на вершине горы Фасги, обращенной лицем к пустыне. 21 И послал Израиль послов к Сигону, царю Аморрейскому, [с предложением мирным,] чтобы сказать: 22 позволь мне пройти землею твоею; [мы пойдем дорогою,] не будем заходить в поля и виноградники, не будем пить воды из колодезей [твоих], а пойдем путем царским, доколе не перейдем пределов твоих. 23 Но Сигон не позволил Израилю идти чрез свои пределы; и собрал Сигон весь народ свой и выступил против Израиля в пустыню, и дошел до Иаацы, и сразился с Израилем. 24 И поразил его Израиль мечом и взял во владение землю его от Арнона до Иавока, до пределов Аммонитских, ибо крепок был предел Аммонитян; 25 и взял Израиль все города сии, и жил Израиль во всех городах Аморрейских, в Есевоне и во всех зависящих от него; 26 ибо Есевон был город Сигона, царя Аморрейского, и он воевал с прежним царем Моавитским и взял из руки его всю землю его до Арнона. 27 Потому говорят при́точники: идите в Есевон, да устроят и утвердят город Сигона; 28 ибо огонь вышел из Есевона, пламень из города Сигонова, и пожрал Ар-Моав и владеющих высотами Арнона. 29 Горе тебе, Моав! погиб ты, народ Хамоса! Разбежались сыновья его, и дочери его сделались пленницами Аморрейского царя Сигона; 30 мы поразили их стрелами; погиб Есевон до Дивона, мы опустошили их до Нофы, которая близ Медевы. 31 И жил Израиль в земле Аморрейской. 32 И послал Моисей высмотреть Иазер, и взяли [его и] селения, зависящие от него, и прогнали Аморреев, которые в них были. 33 И поворотили и пошли к Васану. И выступил против них Ог, царь Васанский, сам и весь народ его, на сражение к Едреи.
34 И сказал Господь Моисею: не бойся его, ибо Я предам его и весь народ его и всю землю его в руки твои, и поступишь с ним, как поступил с Сигоном, царем Аморрейским, который жил в Есевоне. 35 И поразили они его и сынов его, и весь народ его, так что ни одного не осталось [живого], и овладели землею его.
Перемога над ханаанцями у Хормі
1 Як тільки ханаанський цар Аради, який жив на півдні (в Неґев), почув, що Ізраїль рухається дорогою Атарім, то пішов війною проти Ізраїлю, і взяв декого з них у полон.
2 Тоді Ізраїль дав обітницю Господу, і сказав: Якщо віддаси цей народ у мої руки, я зруйную його та його міста, як приречені на закляття.
3 І вислухав Господь голос Ізраїлю, і видав йому ханаанців. Він знищив їх та їхні міста як приречені на закляття, назвавши те місце Хорма .
Мідний змій
4 Після цього вони вирушили від гори Гор, в напрямку Червоного Моря, щоб обійти землю Едому. Але в дорозі народ виявив малодушність.
5 Люди почали нарікати на Бога і на Мойсея: Навіщо ти вивів нас з Єгипту? Хіба що для того, щоб ми загинули в пустелі? Адже тут немає ні хліба, ні води, а цей нікчемний хліб неабияк набрид нам.
6 Тоді Господь послав на народ отруйних зміїв, які кусали людей, і чимало з Ізраїльтян померло.
7 Люди прийшли до Мойсея і сказали: Згрішили ми, оскільки нарікали на Господа і на тебе! Помолися ж до Господа, щоб Він забрав від нас зміїв! І Мойсей помолився за народ.
8 Господь же сказав Мойсеєві: Зроби собі змія і вистав його на жердині. Після того, якщо когось вкусить змій , нехай той погляне на нього і буде жити.
9 Тож Мойсей зробив мідного змія, і встановив його на жердині. Тепер, коли змій кусав людину, то вона звертала очі на мідного змія, і залишалася живою.
Шлях з Оботи до Моаву
10 Ізраїльтяни вирушили далі й отаборились в Оботі.
11 Вирушивши з Оботи вони отаборились в Ійє-Абарім, – в пустелі, яка знаходиться на схід від Моаву.
12 А коли вони рушили звідти, то отаборилися в долині Зеред.
13 Вийшовши звідти вони поставили табір на другому боці Арнону що тече через пустелю і підходить до кордонів аморейців. Арнон є Моавським кордоном, що межує між Моавом і Амореєм.
14 Тому і говориться в книзі Господніх воєн: Вагеб у Суфі, і притоки Арнону;
15 і русла приток, що простягаються до місця Ар, і сягають кордонів Моаву.
16 А звідти вирушили до Беери. Це та Криниця, про яку сказав Господь Мойсеєві: Збери народ, і Я дам їм воду.
17 Тоді заспівав Ізраїль таку пісню: Піднесися, кринице, співайте їй!
18 Криницю викопали вельможі, – видовбували її володарі народу своїми жезлами , законодавці – своїми посохами! З Мідбару вони подалися до Маттани,
19 а від Маттани до Нахаліїла, з Нахаліїла до Бамота.
20 А від Бамота в долину, що на рівнині Моаву біля вершини Пісґи, що височіє над пустелею.
Перемога над Сіхоном
21 Тоді Ізраїль послав своїх старійшин до Сіхона, аморейського царя, з проханням:
22 Дозволь мені перейти через твою землю. Ми не звертатимемо ні на поля, ні на виноградники, не будемо пити води з криниць. Будемо йти дорогою царською аж доки не перейдемо твої володіння.
23 Але Сіхон не дозволив Ізраїлеві перейти через свою землю. Більше того , Сіхон зібрав увесь свій народ і пішов проти Ізраїлю в пустелю, дійшов до Ягци і вступив у бій з Ізраїлем.
24 Проте Ізраїль розгромив його вістрям меча, і заволодів його землею від Арнону до Яббоку і аж до Аммонових нащадків, оскільки Яз був кордоном аммонійців.
25 Тож Ізраїль захопив усі ті міста. Ізраїль поселився у всіх містах аморейців, тобто у Хешбоні і в усіх прилеглих до нього поселеннях .
26 Хешбон був містом Сіхона, царя аморейців. Він раніше воював з попереднім царем Моаву і забрав у нього всю його землю аж до Арнону.
27 Через це кажуть ті, хто говорить загадками: Приходьте до Хешбона, щоб відбудувати і облаштувати місто Сіхона.
28 Бо вогонь вийшов з Хешбона, полум’я – з міста Сіхона. Він пожер Ар-Моава, володарів висот Арнону.
29 Горе тобі, Моаве! Ти загинув, народе Кемоша! Його сини стали втікачами, а його дочки – полонянками царя аморейців, Сіхона.
30 Ми їх перемогли, загинув Хешбон аж до Дібона, ми спустошили все до Нофаху, що неподалік Медеви.
31 Отже Ізраїль оселився в краю аморейців.
32 Після цього Мойсей послав розвідників , щоб оглянули Язер. Тож завоювали і його поселення, вигнавши аморейців, які там жили.
Перемога над Оґом
33 Повернувши, вони пішли дорогою до Башану. І ось проти них виступив Оґ, цар башанський з усім своїм народом до Едреї, щоб воювати.
34 Але Господь сказав Мойсеєві: Не бійся його, бо у твої руки Я віддав його, увесь його народ як і всю його землю. Вчиниш з ним так, як ти зробив із Сіхоном, царем аморейців, який жив у Хешбоні.
35 Отже вони знищили його та його нащадків, і весь його народ, так що не залишилося жодного живого. Таким чином вони заволоділи його землею.