1 И сказал Валаам Валаку: построй мне здесь семь жертвенников и приготовь мне семь тельцов и семь овнов. 2 Валак сделал так, как говорил Валаам, и вознесли Валак и Валаам по тельцу и по овну на каждом жертвеннике. 3 И сказал Валаам Валаку: постой у всесожжения твоего, а я пойду; может быть, Господь выйдет мне навстречу, и что Он откроет мне, я объявлю тебе. И [остался Валак у всесожжения своего, а Валаам] пошел на возвышенное место [вопросить Бога]. 4 И встретился Бог с Валаамом, и сказал ему [Валаам]: семь жертвенников устроил я и вознес по тельцу и по овну на каждом жертвеннике. 5 И вложил Господь слово в уста Валаамовы и сказал: возвратись к Валаку и так говори. 6 И возвратился к нему, и вот, он стоит у всесожжения своего, он и все князья Моавитские. [И был на нем Дух Божий.] 7 И произнес притчу свою, и сказал: из Месопотамии привел меня Валак, царь Моава, от гор восточных: приди, прокляни мне Иакова, приди, изреки зло на Израиля! 8 Как прокляну я? Бог не проклинает его. Как изреку зло? Господь не изрекает [на него] зла. 9 С вершины скал вижу я его, и с холмов смотрю на него: вот, народ живет отдельно и между народами не числится. 10 Кто исчислит песок Иакова и число четвертой части Израиля? Да умрет душа моя смертью праведников, и да будет кончина моя, как их! 11 И сказал Валак Валааму: что ты со мною делаешь? я взял тебя, чтобы проклясть врагов моих, а ты, вот, благословляешь? 12 И отвечал он и сказал: не должен ли я в точности сказать то, что влагает Господь в уста мои? 13 И сказал ему Валак: пойди со мною на другое место, с которого ты увидишь его, но только часть его увидишь, а всего его не увидишь; и прокляни мне его оттуда. 14 И взял его на место стражей, на вершину горы Фасги, и построил семь жертвенников, и вознес по тельцу и по овну на каждом жертвеннике. 15 И сказал [Валаам] Валаку: постой здесь у всесожжения твоего, а я [пойду] туда навстречу [Богу]. 16 И встретился Господь с Валаамом, и вложил слово в уста его, и сказал: возвратись к Валаку и так говори. 17 И пришел к нему, и вот, он стоит у всесожжения своего, и с ним [все] князья Моавитские. И сказал ему Валак: что говорил Господь? 18 Он произнес притчу свою и сказал: встань, Валак, и послушай, внимай мне, сын Сепфоров. 19 Бог не человек, чтоб Ему лгать, и не сын человеческий, чтоб Ему изменяться. Он ли скажет и не сделает? будет говорить и не исполнит? 20 Вот, благословлять начал я, ибо Он благословил, и я не могу изменить сего. 21 Не видно бедствия в Иакове, и не заметно несчастья в Израиле; Господь, Бог его, с ним, и трубный царский звук у него; 22 Бог вывел их из Египта, быстрота единорога у него; 23 нет волшебства в Иакове и нет ворожбы в Израиле. В свое время скажут об Иакове и об Израиле: вот что творит Бог! 24 Вот, народ как львица встает и как лев поднимается; не ляжет, пока не съест добычи и не напьется крови убитых. 25 И сказал Валак Валааму: ни клясть не кляни его, ни благословлять не благословляй его. 26 И отвечал Валаам и сказал Валаку: не говорил ли я тебе, что я буду делать все то, что скажет мне Господь? 27 И сказал Валак Валааму: пойди, я возьму тебя на другое место; может быть, угодно будет Богу, и оттуда проклянешь мне его. 28 И взял Валак Валаама на верх Фегора, обращенного к пустыне. 29 И сказал Валаам Валаку: построй мне здесь семь жертвенников и приготовь мне здесь семь тельцов и семь овнов. 30 И сделал Валак, как сказал Валаам, и вознес по тельцу и овну на каждом жертвеннике.
1 Тоді Валаам сказав Валакові: Збудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.
2 Валак зробив так, як йому сказав Валаам і приніс Валак та Валаам на кожному жертовнику по бичкові й баранові.
3 Далі Валаам сказав Валакові: Стій біля твого всепалення, а я піду. Можливо з’явиться Господь для зустрічі зі мною. Те, що Він мені об’явить, я сповіщу тобі. Тож він зійшов на голу вершину гори .
4 Зустрівся Бог з Валаамом і той сказав Йому: Сім жертовників приготував я і на кожному з них приніс по бичкові й баранові.
5 В той час Господь вклав слово в уста Валаама, сказавши: Повертайся до Валака і скажи йому так…
6 Тож, коли Валаам повернувся до нього, той з усіма моавськими князями все ще стояв біля свого всепалення.
7 Валаам виголосив свою притчу сказавши: З Араму припровадив мене Валак, моавський цар, – з гір сходу: Прийди й прокляни мені Якова; прийди й наклич нещастя на Ізраїля!
8 Як же мені проклинати того, кого Бог не проклинає? Або як накликатиму нещастя на того, кому Господь не бажає зла?
9 Адже з вершин гір дивлюсь на нього, і з пагорбів спостерігаю за ним. Ось народ який живе окремо, і між народами не числиться.
10 Хто полічив би порох Якова і порахував би хоча б четверту частину Ізраїлю? Нехай я помру смертю праведних, і нехай мій кінець буде подібний до їхнього!
11 Тоді Валак сказав Валаамові: Що ти мені наробив? Я тебе покликав, щоб проклясти моїх ворогів, а ти їх ще й поблагословив!
12 Відповідаючи той сказав: Хіба я не повинен говорити лише те, що Господь вкладе в мої вуста?
Друге пророцтво Валаама
13 Тоді Валак промовив до нього: Давай підемо ще зі мною, будь ласка, на інше місце, звідки його побачиш. Хоча й там побачиш лише якусь його частину, а всього його не побачиш. Прокляни його мені звідти!
14 Він повів його на галявину Цофім , на вершину гори Пісґи; збудував там сім жертовників, і приніс у жертву по тельцеві й баранові на кожному жертовнику.
15 І сказав він Валакові: Стій тут біля свого всепалення, а я вийду на зустріч з Господом ось туди.
16 Господь зустрів Валаама, вклав слово в його уста, і сказав: Повертайся до Валака і скажеш йому так, як Я тобі казатиму .
17 І коли він повернувся до нього, той з усіма моавськими князями все ще стояв біля свого всепалення. І Валак запитав його: Що сказав Господь?
18 Валаам знову виголосив свою притчу і сказав: Встань, Валаку, і послухай! Нахили до мене своє вухо, сину Ціппорів!
19 Бог не людина, щоб говорити неправду, – Він не людський син, щоб жалкувати за сказаним . Хіба Він може сказати і не зробити, пообіцяти і не дотриматись слова?
20 Отже мені наказано благословити! Він благословляє, і я цього не можу відмінити!
21 Не видно в Якова нічого непристойного. Я не бачу обману в Ізраїлі. Господь, його Бог, є з ним, і велич Володаря з ним перебуває.
22 Бог, Який вивів їх з Єгипту, є для них наче сила буйвола.
23 Адже немає сили закляття над Яковом, ні чаклування над Ізраїлем. Вже зараз буде сказано про Якова та Ізраїля, що здійснив Бог.
24 Оце народ! Наче левиця він повстає і, як лев, піднімається! Він не відпочиватиме, доки не пожере здобич і не нап’ється крові смертельно поранених!
25 Та Валак сказав Валаамові: Якщо ти вже не проклинаєш його, то хоча б не благословляй його.
26 Відповідаючи, Валаам сказав Валакові: Хіба я не говорив тобі, що буду чинити те, що скаже Господь?
Третє пророцтво Валаама
27 Тоді Валак сказав Валаамові: Ходімо! Я візьму тебе в інше місце. Можливо сподобається Богові, аби ти звідти прокляв мені його!
28 І Валак привів Валаама на вершину Пеора, що височить над пустелею.
29 Валаам сказав Валакові: Збудуй мені і тут сім жертовників та приготуй мені тут сім тельців та сім баранів.
30 Валак і цього разу зробив так, як сказав Валаам. Він приніс по тельцеві й баранові на кожному з жертовників.