1 Лучше кусок сухого хлеба, и с ним мир, нежели дом, полный заколотого скота, с раздором. 2 Разумный раб господствует над беспутным сыном и между братьями разделит наследство. 3 Плавильня — для серебра, и горнило — для золота, а сердца испытывает Господь. 4 Злодей внимает устам беззаконным, лжец слушается языка пагубного. 5 Кто ругается над нищим, тот хулит Творца его; кто радуется несчастью, тот не останется ненаказанным, [а милосердый помилован будет]. 6 Венец стариков — сыновья сыновей, и слава детей — родители их. [У верного целый мир богатства, а у неверного — ни обола.] 7 Неприлична глупому важная речь, тем паче знатному — уста лживые. 8 Подарок — драгоценный камень в глазах владеющего им: куда ни обратится он, успеет. 9 Прикрывающий проступок ищет любви; а кто снова напоминает о нем, тот удаляет друга. 10 На разумного сильнее действует выговор, нежели на глупого сто ударов. 11 Возмутитель ищет только зла; поэтому жестокий ангел будет послан против него. 12 Лучше встретить человеку медведицу, лишенную детей, нежели глупца с его глупостью. 13 Кто за добро воздает злом, от дома того не отойдет зло. 14 Начало ссоры — как прорыв воды; оставь ссору прежде, нежели разгорелась она. 15 Оправдывающий нечестивого и обвиняющий праведного — оба мерзость пред Господом. 16 К чему сокровище в руках глупца? Для приобретения мудрости у него нет разума. [Кто высоким делает свой дом, тот ищет разбиться; а уклоняющийся от учения впадет в беды.] 17 Друг любит во всякое время и, как брат, явится во время несчастья. 18 Человек малоумный дает руку и ручается за ближнего своего. 19 Кто любит ссоры, любит грех, и кто высоко поднимает ворота свои, тот ищет падения. 20 Коварное сердце не найдет добра, и лукавый язык попадет в беду. 21 Родил кто глупого, — себе на го́ре, и отец глупого не порадуется. 22 Веселое сердце благотворно, как врачевство, а унылый дух сушит кости. 23 Нечестивый берет подарок из пазухи, чтобы извратить пути правосудия. 24 Мудрость — пред лицем у разумного, а глаза глупца — на конце земли. 25 Глупый сын — досада отцу своему и огорчение для матери своей. 26 Нехорошо и обвинять правого, и бить вельмож за правду. 27 Разумный воздержан в словах своих, и благоразумный хладнокровен. 28 И глупец, когда молчит, может показаться мудрым, и затворяющий уста свои — благоразумным.
1 Краще кусочок сухого хліба і з ним мир, аніж дім, повний м’яса, але зі сваркою.
2 Розумний слуга керує навіть безпутним сином господаря і отримує долю від спадщини на рівні з його синами.
3 Плавильня для срібла, а горно для золота, але серця випробовує Господь.
4 Злочинець прислухається до уст беззаконників, і неправдомовець уважний до згубної мови.
5 Хто насміхається з убогого, той зневажає його Творця, як і той, хто радіє нещастю іншого , – обидва не уникнуть кари.
6 Вінець людей похилого віку – їх онуки, а слава дітей – їхні батьки.
7 Як нерозумному не личить поважна мова, так само поважній людині – брехливі уста.
8 Хабар, в очах того, хто дає, – чарівний камінь, – куди б він не повернувся, всюди йому буде щастити.
9 Хто провину прощає, той шукає дружби, а хто про неї нагадує, той друга віддаляє.
10 На розумного один докір впливає більше, ніж на нерозумного сто ударів.
11 Лиходій прагне лише заколоту, але до нього буде посланий немилосердний ангел .
12 Краще зустріти ведмедицю, в якої забрали ведмежат , аніж нерозумного з його безглуздістю.
13 Хто за добро платить злом, то від дому такого зло не відійде.
14 Початок сварки, як прорив води, тому зупини суперечку раніше, ніж спалахне сварка .
15 Хто виправдовує нечестивого, як і той, хто засуджує праведного, – обидва вони огидні для Господа.
16 Яка користь з грошей в руках нерозумного? Міг би за них набути мудрості, але для цього не вистачає розуму?!
17 Друг любить усякого часу, і в нещасті стає як рідний брат.
18 Лише обмежена розумом людина, дає руку і ручається за свого ближнього.
19 Хто любить сварку, той любить гріх, і хто ставить високу браму , той шукає власного падіння.
20 Людина з підступним серцем не знайде добра, як і той, у кого лукавий язик, – обоє потраплять у біду.
21 Хто породив немудрого, той усе життя матиме горе, – не порадується батько нерозумного.
22 Веселе серце як хороші ліки, а пригнічений дух сушить кості.
23 Нечестивий крадькома бере хабара, щоб викривити дороги правосуддя.
24 У розумного мудрість перед очима, а нерозумний шукає її аж на краю землі.
25 Нерозумний син – то смуток для його батька, і гіркота для тієї, котра його народила.
26 Несправедливо перекладати вину на невинного, як і бити шляхетного за справедливий суд .
27 Хто стриманий у своїх словах, той розсудливий, – як і розумний той, хто зберігає спокій духа.
28 Навіть нерозумний, коли мовчить, може видаватися мудрим, – як і благородним – той, хто тримає свої уста закритими.