1 Слова Лемуила царя. Наставление, которое преподала ему мать его: 2 что, сын мой? что, сын чрева моего? что, сын обетов моих? 3 Не отдавай женщинам сил твоих, ни путей твоих губительницам царей. 4 Не царям, Лемуил, не царям пить вино, и не князьям — сикеру, 5 чтобы, напившись, они не забыли закона и не превратили суда всех угнетаемых. 6 Дайте сикеру погибающему и вино огорченному душею; 7 пусть он выпьет и забудет бедность свою и не вспомнит больше о своем страдании. 8 Открывай уста твои за безгласного и для защиты всех сирот. 9 Открывай уста твои для правосудия и для дела бедного и нищего.
10 Кто найдет добродетельную жену? цена ее выше жемчугов; 11 уверено в ней сердце мужа ее, и он не останется без прибытка; 12 она воздает ему добром, а не злом, во все дни жизни своей. 13 Добывает шерсть и лен, и с охотою работает своими руками. 14 Она, как купеческие корабли, издалека добывает хлеб свой. 15 Она встает еще ночью и раздает пищу в доме своем и урочное служанкам своим. 16 Задумает она о поле, и приобретает его; от плодов рук своих насаждает виноградник. 17 Препоясывает силою чресла свои и укрепляет мышцы свои. 18 Она чувствует, что занятие ее хорошо, и — светильник ее не гаснет и ночью. 19 Протягивает руки свои к прялке, и персты ее берутся за веретено. 20 Длань свою она открывает бедному, и руку свою подает нуждающемуся. 21 Не боится стужи для семьи своей, потому что вся семья ее одета в двойные одежды. 22 Она делает себе ковры; виссон и пурпур — одежда ее. 23 Муж ее известен у ворот, когда сидит со старейшинами земли. 24 Она делает покрывала и продает, и поясы доставляет купцам Финикийским. 25 Крепость и красота — одежда ее, и весело смотрит она на будущее. 26 Уста свои открывает с мудростью, и кроткое наставление на языке ее. 27 Она наблюдает за хозяйством в доме своем и не ест хлеба праздности. 28 Встают дети и ублажают ее, — муж, и хвалит ее: 29 «много было жен добродетельных, но ты превзошла всех их». 30 Миловидность обманчива, и красота суетна; но жена, боящаяся Господа, достойна хвалы. 31 Дайте ей от плода рук ее, и да прославят ее у ворот дела́ ее!
Повчання матері царя Лемуїла
1 Слова царя Лемуїла, – повчання, яке давала йому його мати.
2 Що, сину мій?… Що, дитино мого лона, сину моїх обітниць!?
3 Не віддавай жінкам своїх сил, ні доріг серця твого згубницям царів.
4 Не царям, Лемуїле, не царям пити вино, і не князям вживати міцні напої!
5 Аби напившись, вони не забували Закону і не викривляли правосуддя щодо пригноблених людей.
6 Дайте міцний напій тому, хто гине, і вино тим, у кого гірко на душі!
7 Він вип’є, і забуде про свої злидні, – нехай більше не згадує про своє страждання.
8 Відкрий свої уста заради оборони німого і захисту приречених на погибель.
9 Не мовчи, коли йдеться про правосуддя, – будь справедливим щодо вбогого та нужденного.
Характеристики добропорядної жінки
10 Хто знайде добропорядну жінку, то вона цінніша за перли!
11 Цілковито впевнене у ній серце її чоловіка, і він не залишиться без прибутку.
12 В усі дні свого життя вона засвідчує йому добром, а не злом.
13 Вона дбає про вовну та льон – і охоче працює власними руками.
14 Вона, наче комерційні кораблі, здалека привозить свій хліб.
15 Встає ще вдосвіта, розподіляє домашнім їжу і відповідну працю служницям.
16 Захоче придбати поле, – купує його; завдяки прибутку з власних рук засаджує виноградник.
17 Надійно підперізує свій стан, і зміцнює свої м’язи.
18 Вона задоволена хорошими результатами своєї праці, тому її світильник не гасне і вночі.
19 Свої руки вона простягає до прядки, і пальці її беруться за веретено.
20 Свою долоню вона відкриває перед убогим, – свої руки простягає нужденному.
21 Не боїться вона холоду в своєму домі, тому що вся її сім’я одягнена в подвійний одяг.
22 Вона робить собі покривала; її одежа – вісон і кармазин.
23 Її чоловік шанований при брамах, і засідає зі старійшинами краю.
24 Вона виготовляє і продає тонку білизну, постачає купцям пояси.
25 Вона одягається у силу та гідність й весело дивиться у майбутнє.
26 Уста свої вона відкриває з мудрістю, і люб’язне повчання в неї на язиці.
27 Уважно наглядає вона за справами свого дому, і дармового хліба вона не їсть.
28 Встають її діти і називають її щасливою, а її чоловік хвалить її, кажучи :
29 Було багато вправних жінок, однак ти перевершила їх усіх!
30 Миловидність – оманлива, краса – швидкоплинна, але жінка, яка боїться Господа, гідна хвали.
31 Віддайте їй належне за надбанням її рук, – і нехай її вчинки вихваляють її при брамах!