1 Песнь. Псалом Давида.
2 Готово сердце мое, Боже, [готово сердце мое]; буду петь и воспевать во славе моей. 3 Воспрянь, псалтирь и гусли! Я встану рано. 4 Буду славить Тебя, Господи, между народами; буду воспевать Тебя среди племен, 5 ибо превыше небес милость Твоя и до облаков истина Твоя. 6 Будь превознесен выше небес, Боже; над всею землею да будет слава Твоя, 7 дабы избавились возлюбленные Твои: спаси десницею Твоею и услышь меня. 8 Бог сказал во святилище Своем: «восторжествую, разделю Сихем и долину Сокхоф размерю; 9 Мой Галаад, Мой Манассия, Ефрем — крепость главы Моей, Иуда — скипетр Мой, 10 Моав — умывальная чаша Моя, на Едома простру сапог Мой, над землею Филистимскою восклицать буду». 11 Кто введет меня в укрепленный город? Кто доведет меня до Едома? 12 Не Ты ли, Боже, Который отринул нас и не выходишь, Боже, с войсками нашими? 13 Подай нам помощь в тесноте, ибо защита человеческая суетна. 14 С Богом мы окажем силу: Он низложит врагов наших.
Псалом 107
1 Прославляйте Господа, тому що Він добрий, і Його милість триває вічно!
2 Хай так говорять викуплені Господом, котрих Він визволив з рук ворога
3 й зібрав із різних країн, – зі сходу й заходу, з півночі і півдня.
4 Вони блукали безлюдними дорогами пустелі, не знаходячи міста, в якому могли б оселитись.
5 Переносили спрагу і голод, умліваючи душами своїми.
6 У своїй недолі вони заволали до Господа, і Він визволив їх від страждань,
7 попровадивши їх прямою дорогою, аби дійшли до міста, де мали оселитись.
8 Тож нехай прославляють Господа за Його милосердя і за Його дивовижні діла для людських дітей!
9 Адже Він напоїв спрагнену душу і зголоднілого обдарував добром, –
10 всіх тих, котрі перебували в темряві і в тіні смерті, були сковані нуждою і залізом, –
11 оскільки вони чинили опір Божим словам, нехтуючи порадами Всевишнього.
12 Тому Він упокорював їхнє серце працею; вони падали, та не було кому їм допомогти.
13 У своєму горі вони заволали до Господа, і Він їх звільнив від їхніх скорбот,
14 вивів їх з темряви і тіні смерті, розбив їхні кайдани.
15 Тому нехай прославляють Господа за Його милосердя і чудеса Його для людських дітей!
16 Адже це Він розбив мідні брами і розламав залізні засуви!
17 Нерозумні страждали через свої гріховні дороги, терпіли через свої провини.
18 Будь-яка їжа була огидною для їхньої душі, й вони наближалися до смертельної брами.
19 Але заволали вони до Господа у своїй недолі, і Він визволив їх від їхніх страждань.
20 Він послав Своє слово, щоб оздоровити їх, і визволив їх від могили.
21 Тож нехай прославляють Господа за Його милосердя і дивовижні діла для людських дітей!
22 Нехай принесуть жертви подяки, хай розповідають про Його діяння з радістю!
23 Ті, котрі плавають на кораблях у морі, що торгують на великих водних шляхах ,
24 бачать Господні діла і Його чудеса в морських глибинах!
25 Він накаже і здіймається буря, що підіймає вгору величезні хвилі.
26 Вони (люди на кораблі ) підносяться до неба й знову опускаються у безодню; їхня душа буває у відчаї від небезпеки.
27 Вони хитаються й заточуються, наче п’яні, і вся їхня мудрість нічого не варта.
28 Тоді у своїй біді волають до Господа, і Він визволяє їх від нещастя.
29 Він вгамовує бурю, і заспокоюються хвилі.
30 Люди радіють, що стало тихо, – і Він провадить їх до бажаної пристані.
31 Тож нехай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських дітей!
32 Нехай Його величають на народних зібраннях, і в радах старійшин хай прославляють Його!
33 Він перетворює ріки в пустелю і водні джерела – на суху землю;
34 плодоносну землю перетворює на солончаки через злодіяння тих, що на ній проживають.
35 Але Він також перетворює пустелю в озерний край, і суху землю – у водні джерела.
36 Він поселяє там зголоднілих, щоб вони будували міста для проживання.
37 Вони засівають поля, насаджують виноградники і збирають щедрі врожаї.
38 За Його благословенням вони стають численним народом, і не поменшується їхня худоба…
39 Але трапляється, що вони стають знову нечисленними, пригнобленими під тягарем страждань і болю.
40 Він вкриває зневагою можновладців, заставляє їх блукати по безлюдних місцях, на бездоріжжі;
41 і в той же час допомагає бідному вибратися з убогості й намножує його родину, наче отару.
42 Бачать це праведні й тішаться, а всі нечестиві змушені закривати свої уста.
43 Хто мудрий, нехай зауважує це і роздумує над милістю Господа.