Давида.
1 Славлю Тебя всем сердцем моим, пред богами пою Тебе, [что Ты услышал все слова уст моих]. 2 Поклоняюсь пред святым храмом Твоим и славлю имя Твое за милость Твою и за истину Твою, ибо Ты возвеличил слово Твое превыше всякого имени Твоего. 3 В день, когда я воззвал, Ты услышал меня, вселил в душу мою бодрость. 4 Прославят Тебя, Господи, все цари земные, когда услышат слова уст Твоих 5 и воспоют пути Господни, ибо велика слава Господня. 6 Высок Господь: и смиренного видит, и гордого узнает издали. 7 Если я пойду посреди напастей, Ты оживишь меня, прострешь на ярость врагов моих руку Твою, и спасет меня десница Твоя. 8 Господь совершит за меня! Милость Твоя, Господи, вовек: дело рук Твоих не оставляй.
Псалом 137
1 Над ріками вавилонськими ми сиділи й плакали, згадуючи Сіон.
2 Там, на їхніх вербах ми повісили наші гусла.
3 Адже ті, котрі взяли нас у полон, домагались від нас пісень, – наші гнобителі жадали розваги, кажучи : Заспівайте нам сіонських пісень!
4 Як можемо ми співати Господню пісню на чужій землі?
5 Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай відмовитьмені правиця моя.
6 Нехай прилипне мій язик до піднебіння, якщо не згадаю про тебе, Єрусалиме, – якщо не вважатиму тебе джерелом моєї радості.
7 Пригадай, Господи, нащадкам Едома той день Єрусалима, коли вони вигукували: Руйнуйте його, руйнуйте аж до самих підвалин!
8 Дочко вавилонська, руйнівнице! Блаженний той, хто відплатить тобі тим самим, що ти заподіяла нам!
9 Благословенний той, хто і твоїх немовлят схопить та розіб’є об скелю !