Псалом Давида.
1 Зачем мятутся народы, и племена замышляют тщетное? 2 Восстают цари земли, и князья совещаются вместе против Господа и против Помазанника Его. 3 «Расторгнем узы их, и свергнем с себя оковы их». 4 Живущий на небесах посмеется, Господь поругается им. 5 Тогда скажет им во гневе Своем и яростью Своею приведет их в смятение: 6 «Я помазал Царя Моего над Сионом, святою горою Моею ; 7 возвещу определение: Господь сказал Мне: Ты Сын Мой; Я ныне родил Тебя; 8 проси у Меня, и дам народы в наследие Тебе и пределы земли во владение Тебе; 9 Ты поразишь их жезлом железным; сокрушишь их, как сосуд горшечника». 10 Итак вразумитесь, цари; научитесь, судьи земли! 11 Служите Господу со страхом и радуйтесь [пред Ним] с трепетом. 12 Почтите Сына, чтобы Он не прогневался и чтобы вам не погибнуть в пути вашем , ибо гнев Его возгорится вскоре. Блаженны все, уповающие на Него.
Слава:
Псалом 2
1 Чому метушаться народи, а люди замишляють підступні речі?
2 Повстають земні царі і князі змовляються разом проти Господа та Його Помазаника, мовляв:
3 Розбиймо їхні кайдани і скиньмо з себе їхнє ярмо.
4 Той, Хто знаходиться на небі, посміхається, – Господь глузує з них.
5 Він заговорить до них у Своєму гніві й в обуренні Своїм наведе на них страх:
6 Я вже поставив Свого царя на Сіоні, – на Моїй святій горі,
7 Я сповіщу Господню постанову! Господь сказав мені: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив .
8 Проси в Мене, і дам Тобі народи як Твою спадщину, і Твоє володіння буде до країв землі.
9 Ти їх розгромиш залізним жезлом, розіб’єш їх, як глиняний посуд.
10 Тож тепер станьте розумнішими, царі! Прийміть застереження ви, що правите землею!
11 Служіть Господу зі страхом і радійте з тремтінням.
12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався і ви не загинули в дорозі, коли зненацька спалахне Його гнів. Блаженні всі, що на Нього покладаються.