1 Начальнику хора. Псалом Давида.
2 Блажен, кто помышляет о бедном [и нищем]! В день бедствия избавит его Господь. 3 Господь сохранит его и сбережет ему жизнь; блажен будет он на земле. И Ты не отдашь его на волю врагов его. 4 Господь укрепит его на одре болезни его. Ты изменишь все ложе его в болезни его. 5 Я сказал: Господи! помилуй меня, исцели душу мою, ибо согрешил я пред Тобою. 6 Враги мои говорят обо мне злое: «когда он умрет и погибнет имя его?» 7 И если приходит кто видеть меня, говорит ложь; сердце его слагает в себе неправду, и он, выйдя вон, толкует. 8 Все ненавидящие меня шепчут между собою против меня, замышляют на меня зло: 9 «слово велиала пришло на него; он слег; не встать ему более». 10 Даже человек мирный со мною, на которого я полагался, который ел хлеб мой, поднял на меня пяту. 11 Ты же, Господи, помилуй меня и восставь меня, и я воздам им. 12 Из того узнаю, что Ты благоволишь ко мне, если враг мой не восторжествует надо мною, 13 а меня сохранишь в целости моей и поставишь пред лицем Твоим на веки. 14 Благословен Господь Бог Израилев от века и до века! Аминь, аминь!
Псалом 40
1 Диригентові. Псалом Давида.
2 З великою тугою очікував я Господа, і Він прихилився до мене й почув моє благання, –
3 витягнув мене з погибельної ями, з багнистого болота й поставив на скелі мої ноги та зміцнив мої кроки,
4 вклав у мої уста нову пісню – пісню хвали нашому Богу. Багато хто побачить, їх охопить страх і будуть надіятися на Господа.
5 Блаженна людина, яка на Господа покладається і не приєднується до зарозумілих – тих, що схильні до неправди.
6 Господи, Боже мій! Ти вчинив багато Своїх чудес, і в Твоїх задумах щодо нас немає рівного Тобі. Якби я хотів їх охопити і сповістити, то вони численніші, ніж я здатний їх полічити.
7 Жертв і приношень Ти не захотів, але Ти відкрив мені вуха. Всепалень і жертв за гріх Ти не домагався.
8 Тоді Я сказав: Ось Я приходжу, – в сувої книги написано про Мене, –
9 Я прагну чинити Твою волю, Боже Мій, і Твій Закон – у глибині Мого серця .
10 Я благовістив правду на великому зібранні, й своїх уст не закривав. Господи, – Тобі це відомо.
11 Я не приховував Твоєї справедливості у своєму серці, а проголошував Твою вірність і Твоє спасіння. Я не приховував Твого милосердя і Твоєї правди від великого зібрання.
12 Тож не позбавляй мене, Господи, Своїх щедрот. Твоє милосердя і Твоя вірність нехай постійно мене оберігають.
13 Бо мене спіткали численні нещастя з усіх боків, наздогнало мене моє беззаконня, якого я не здатний був бачити. Воно численніше, ніж волосся на моїй голові, – тож моє серце втрачає мужність.
14 Зволь, Господи, мене врятувати. Господи, поспіши мені на допомогу!
15 Нехай покриються ганьбою і будуть осоромлені всі ті, що зазіхають на моє життя, щоб його погубити. Нехай відступлять назад і вкриються соромом ті, що бажають мені зла.
16 Нехай остовпіють від своєї ганьби ті, котрі кажуть мені: Ага! Ага!
17 Нехай звеселяться й відчують радість у Тобі всі, котрі шукають Тебе; нехай ті, котрі люблять Твоє спасіння, завжди кажуть: Хай буде звеличений Господь!
18 Я ж бідний і нужденний, але Господь дбає про мене. Ти – моя поміч і мій Визволитель. Боже мій, не забарися!