1 Начальнику хора. На музыкальном орудии Шошан. Учение. Сынов Кореевых. Песнь любви.
2 Излилось из сердца моего слово благое; я говорю: песнь моя о Царе; язык мой — трость скорописца. 3 Ты прекраснее сынов человеческих; благодать излилась из уст Твоих; посему благословил Тебя Бог на веки. 4 Препояшь Себя по бедру мечом Твоим, Сильный, славою Твоею и красотою Твоею, 5 и в сем украшении Твоем поспеши, воссядь на колесницу ради истины и кротости и правды, и десница Твоя покажет Тебе дивные дела. 6 Остры стрелы Твои, [Сильный], — народы падут пред Тобою, — они — в сердце врагов Царя. 7 Престол Твой, Боже, вовек; жезл правоты — жезл царства Твоего. 8 Ты возлюбил правду и возненавидел беззаконие, посему помазал Тебя, Боже, Бог Твой елеем радости более соучастников Твоих. 9 Все одежды Твои, как смирна и алой и касия; из чертогов слоновой кости увеселяют Тебя. 10 Дочери царей между почетными у Тебя; стала царица одесную Тебя в Офирском золоте. 11 Слыши, дщерь, и смотри, и приклони ухо твое, и забудь народ твой и дом отца твоего. 12 И возжелает Царь красоты твоей; ибо Он Господь твой, и ты поклонись Ему. 13 И дочь Тира с дарами, и богатейшие из народа будут умолять лице Твое. 14 Вся слава дщери Царя внутри; одежда ее шита золотом; 15 в испещренной одежде ведется она к Царю; за нею ведутся к Тебе девы, подруги ее, 16 приводятся с весельем и ликованьем, входят в чертог Царя. 17 Вместо отцов Твоих, будут сыновья Твои; Ты поставишь их князьями по всей земле. 18 Сделаю имя Твое памятным в род и род; посему народы будут славить Тебя во веки и веки.
Псалом 44
1 Диригентові. Повчання синів Корея.
2 Боже, ми власними вухами чули, наші батьки розповідали нам про справу, яку Ти здійснив у давні часи, – в їхні дні.
3 Своєю рукою Ти прогнав народи, а їх Ти поселив; народи Ти потіснив, а їх поширив.
4 Адже не своїм мечем вони зайняли у спадок землю, не їхнє рамено здобуло перемогу, але Твоя правиця й Твоє рамено та сяйво Твого обличчя, бо Ти їх уподобав.
5 Саме Ти, Боже, є моїм царем, – тож проголоси спасіння Якову.
6 З Твоєю допомогою ми переможемо наших ворогів, – у Твоє Ім’я потопчемо противників наших.
7 Бо не на свій лук я покладаюсь, і мій меч мене не врятує.
8 Адже Ти врятував нас від наших гнобителів; Ти осоромив тих, що нас ненавиділи.
9 Тож ми хвалимось Богом щодня і Твоє Ім’я будемо прославляти повік.
Музична пауза .10 Однак тепер Ти відкинув нас та засоромив, і вже не виступаєш з нашими військами.
11 Ти допустив, щоб ми втікали від ворогів, і щоб наші ненависники нас пограбували.
12 Ти віддав нас на поталу наче овець і розпорошив нас між народами.
13 За безцінь Ти продав Свій народ, і не отримав жодного зиску від продажі.
14 Ти виставив нас на глузування сусідам нашим, – на глум і знущання тих, що оточують нас.
15 Ти зробив нас приказкою між народами, щоб люди хитали в наш бік головами.
16 Постійно моя ганьба переді мною, і сором вкриває моє обличчя
17 від голосу ганьбителя й глумливця, від присутності мстивого ворога.
18 Все це прийшло на нас, але ми Тебе не забули і не зневірились у Твоєму Заповіті.
19 Наше серце не відвернулось, і наші стопи не зійшли з Твоєї дороги,
20 хоча Ти нас упокорив у місцевості шакалів і вкрив нас тінню смерті.
21 Коли б ми забули Ім’я нашого Бога і здіймали наші руки до чужого бога,
22 то хіба Бог про це не довідався б? Адже Він знає таємниці серця.
23 Але ж за Тебе вбивають нас щодня; нас уважають за овець, призначених на заріз.
24 Прокинься, чому спиш, Господи? Підіймись, не відкидай назавжди!
25 Чому ховаєш Своє обличчя, забуваючи про наше горе і наше поневолення?
26 Адже наша душа втоптана в порох, – наше тіло прилипло до землі.
27 Встань, наша Допомого, визволи нас заради Свого милосердя!