О Соломоне. [Псалом Давида.]
1 Боже! даруй царю Твой суд и сыну царя Твою правду, 2 да судит праведно людей Твоих и нищих Твоих на суде; 3 да принесут горы мир людям и холмы правду; 4 да судит нищих народа, да спасет сынов убогого и смирит притеснителя, — 5 и будут бояться Тебя, доколе пребудут солнце и луна, в роды родов. 6 Он сойдет, как дождь на скошенный луг, как капли, орошающие землю; 7 во дни его процветет праведник, и будет обилие мира, доколе не престанет луна; 8 он будет обладать от моря до моря и от реки до концов земли; 9 падут пред ним жители пустынь, и враги его будут лизать прах; 10 цари Фарсиса и островов поднесут ему дань; цари Аравии и Савы принесут дары; 11 и поклонятся ему все цари; все народы будут служить ему; 12 ибо он избавит нищего, вопиющего и угнетенного, у которого нет помощника. 13 Будет милосерд к нищему и убогому, и души убогих спасет; 14 от коварства и насилия избавит души их, и драгоценна будет кровь их пред очами его; 15 и будет жить, и будут давать ему от золота Аравии, и будут молиться о нем непрестанно, всякий день благословлять его; 16 будет обилие хлеба на земле, наверху гор; плоды его будут волноваться, как лес на Ливане, и в городах размножатся люди, как трава на земле; 17 будет имя его [благословенно] вовек; доколе пребывает солнце, будет передаваться имя его ; и благословятся в нем [все племена земные], все народы ублажат его. 18 Благословен Господь Бог, Бог Израилев, един творящий чудеса, 19 и благословенно имя славы Его вовек, и наполнится славою Его вся земля. Аминь и аминь. 20 Кончились молитвы Давида, сына Иессеева.
Слава:Псалом 71
1 На Тебе, Господи, покладаюсь, нехай ніколи не буду осоромленим!
2 У Своїй справедливості врятуй мене і визволи; нахили до мене Своє вухо і спаси мене!
3 Будь для мене Скелею укриття, фортецею, де я завжди міг би заховатися! Ти наказав мене рятувати, адже Ти моя Скеля і моя Твердиня.
4 Боже мій, врятуй мене з руки нечестивого, – з-під влади беззаконника і гнобителя!
5 Адже Ти моя Надія, Господи, – на Господа я покладаюся від моєї юності.
6 Від самого народження я на Тебе покладався. Вже від утроби моєї матері Ти – мій Покровитель, й Тобі постійно приношу мою хвалу.
7 Хоча для багатьох я, наче чудовисько, однак Ти – мій надійний Притулок.
8 Мої уста сповнені хвалою Тобі, – повсякденно я Тебе прославляю.
9 Не відкинь мене в похилому віці, – не залиш мене, коли слабнутиме моя сила.
10 Мої вороги лихословлять про мене, – ті, що зазіхають на моє життя, змовляються між собою,
11 говорячи: Бог його залишив! Переслідуйте його, хапайте його, вже нема йому порятунку!
12 Боже, не віддаляйся від мене; Боже мій, поспіши мені на допомогу!
13 Нехай будуть осоромлені й щезнуть ті, що зазіхають на моє життя. Нехай покриються ганьбою і соромом усі, котрі прагнуть учинити мені зло.
14 Я ж постійно буду надіятися і примножувати хвалу Тобі.
15 Мої уста сповіщатимуть про Твою істину, повсякденно про діла Твого спасіння, бо я не знаю їм числа.
16 Я прийду в силі Господа Владики . Я згадуватиму лише Твою справедливість.
17 Боже, Ти ще від моєї юності навчав мене, і я досі розповідаю про Твої чудові діла.
18 Тому й до старості, до сивини похилого віку не залишай мене, Боже, доки не розповім про Твою могутню силу поколінню, – всім, котрі прийдуть, – про Твою потугу,
19 про Твою праведність, Боже, яка найвища за все. Величні діла Ти вчинив! Боже, хто зрівняється з Тобою?
20 Хоч Ти дав мені зазнати численних і тяжких нещасть, але Ти мене оживиш і знову підіймеш мене з земних глибин.
21 Ти примножиш мою величність і знову потішиш мене.
22 Тому буду прославляти Тебе на музичних інструментах, – Твою вірність, мій Боже, буду оспівувати на гуслах. Ти – Святий Ізраїлів!
23 Мої уста і моя душа, які Ти врятував, радітимуть, коли я співатиму Тобі.
24 Язик мій щодня звіщатиме Твою праведність, аби ті, що бажали мені лиха, вкрилися соромом і ганьбою.