1 В восьмом месяце, во второй год Дария, было слово Господне к Захарии, сыну Варахиину, сыну Аддову, пророку: 2 прогневался Господь на отцов ваших великим гневом, 3 и ты скажи им: так говорит Господь Саваоф: обратитесь ко Мне, говорит Господь Саваоф, и Я обращусь к вам, говорит Господь Саваоф. 4 Не будьте такими, как отцы ваши, к которым взывали прежде бывшие пророки, говоря: «так говорит Господь Саваоф: обратитесь от злых путей ваших и от злых дел ваших»; но они не слушались и не внимали Мне, говорит Господь. 5 Отцы ваши — где они? да и пророки, будут ли они вечно жить? 6 Но слова Мои и определения Мои, которые заповедал Я рабам Моим, пророкам, разве не постигли отцов ваших? и они обращались и говорили: «как определил Господь Саваоф поступить с нами по нашим путям и по нашим делам, так и поступил с нами».
7 В двадцать четвертый день одиннадцатого месяца, — это месяц Шеват, — во второй год Дария, было слово Господне к Захарии, сыну Варахиину, сыну Аддову, пророку: 8 видел я ночью: вот, муж на рыжем коне стоит между миртами, которые в углублении, а позади него кони рыжие, пегие и белые, — 9 и сказал я: кто они, господин мой? И сказал мне Ангел, говоривший со мною: я покажу тебе, кто они. 10 И отвечал муж, который стоял между миртами, и сказал: это те, которых Господь послал обойти землю. 11 И они отвечали Ангелу Господню, стоявшему между миртами, и сказали: обошли мы землю, и вот, вся земля населена и спокойна. 12 И отвечал Ангел Господень и сказал: Господи Вседержителю! Доколе Ты не умилосердишься над Иерусалимом и над городами Иуды, на которые Ты гневаешься вот уже семьдесят лет? 13 Тогда в ответ Ангелу, говорившему со мною, изрек Господь слова благие, слова утешительные. 14 И сказал мне Ангел, говоривший со мною: провозгласи и скажи: так говорит Господь Саваоф: возревновал Я о Иерусалиме и о Сионе ревностью великою; 15 и великим негодованием негодую на народы, живущие в покое; ибо, когда Я мало прогневался, они усилили зло. 16 Посему так говорит Господь: Я обращаюсь к Иерусалиму с милосердием; в нем соорудится дом Мой, говорит Господь Саваоф, и землемерная вервь протянется по Иерусалиму. 17 Еще провозгласи и скажи: так говорит Господь Саваоф: снова переполнятся города Мои добром, и утешит Господь Сион, и снова изберет Иерусалим. 18 И поднял я глаза мои и увидел: вот четыре рога. 19 И сказал я Ангелу, говорившему со мною: что это? И он ответил мне: это роги, которые разбросали Иуду, Израиля и Иерусалим. 20 Потом показал мне Господь четырех рабочих. 21 И сказал я: что они идут делать? Он сказал мне так: эти роги разбросали Иуду, так что никто не может поднять головы своей; а сии пришли устрашить их, сбить роги народов, поднявших рог свой против земли Иуды, чтобы рассеять ее.
Господній заклик навернутися до Нього
1 Восьмого місяця, другого року Дарія, було Господнє слово до пророка Захарії, сина Берехії, онука Іддо, такого змісту:
2 Господь дуже розгнівався на ваших батьків.
3 Але скажи їм, що говорить Господь Саваот: Наверніться до Мене, – це заклик Господа Саваота, – і Я повернуся до вас, – говорить Господь Саваот!
4 Не будьте такими, як ваші батьки, до яких волали тодішні пророки, закликаючи словами Господа Саваота: Відверніться від ваших лихих доріг і від ваших поганих учинків! Але вони не звертали на те уваги й не прислухалися до Моїх слів, – говорить Господь.
5 Де тепер ваші батьки? Так само й пророки, – хіба вони живуть вічно?
6 Але хіба Мої слова й Мої присуди, які Я передвіщав через Моїх слуг-пророків, не справдились над вашими батьками? Лише тоді вони навернулись і визнали: Господь Саваот учинив з нами так, як визначив, – відповідно до наших доріг життя і того, що ми заслуговуємо, – саме так Він з нами і зробив.
Видіння чоловіка на гнідому коні
7 Двадцять четвертого дня, одинадцятого місяця, тобто місяця Шевата, другого року Дарія було Господнє слово до пророка Захарії, сина Берехії, й онука Іддо, такого характеру.
8 У нічному видінні я побачив якогось чоловіка, що сидів на гнідому коні, в лощині між миртами, і за ним інші коні: червоні, руді та білі.
9 І я запитав: Господи, що це означає? Ангел, котрий розмовляв зі мною, відповів: Я тобі покажу, що вони означають.
10 Тоді відізвався чоловік, котрий стояв між миртовими деревами, і сказав: Це ті, кого Господь посилав обійти землю.
11 Вони ж, доповідаючи Господньому ангелу, котрий стояв між миртами, сказали: Ми обійшли всю землю й побачили, що вся земля заселена й перебуває в спокої.
Я до ревнощів люблю Єрусалим!
12 Тоді відізвався Господній ангел, і сказав: Господи Саваоте, коли ж ти змилосердишся над Єрусалимом та іншими поселеннями Юдеї, на які Ти гніваєшся вже сімдесят років?
13 І Господь відповів ангелові, котрий розмовляв зі мною, приємними словами надії та словами потіхи.
14 Після цього ангел, який розмовляв зі мною, сказав мені проголосити та й сказати, що говорить Господь Саваот: Я до ревнощів люблю Єрусалим, і щодо Сіону відчуваю велику турботу.
15 А тому Я дуже обурений на народи, котрі поводяться легковажно. Бо коли на короткий час запалав Мій гнів на Ізраїль , вони ще примножували його нещастя.
16 Тому так говорить Господь: Я повертаюсь в Єрусалим з помилуванням, і Мій Храм у ньому буде відбудований, – запевняє Господь Саваот, – вимірювальний шнур буде також простягнутий над усім Єрусалимом!
17 А ще проголоси й скажи, що далі говорить Господь Саваот: Знову переповняться Мої міста благами, – Господь обов’язково виявить милосердя до Сіону і знову вчинить Єрусалим обраним містом!