1 Отворяй, Ливан, ворота твои, и да пожрет огонь кедры твои. 2 Рыдай, кипарис, ибо упал кедр, ибо и величавые опустошены; рыдайте, дубы Васанские, ибо повалился непроходимый лес. 3 Слышен голос рыдания пастухов, потому что опустошено приволье их; слышно рыкание молодых львов, потому что опустошена краса Иордана. 4 Так говорит Господь Бог мой: паси овец, обреченных на заклание, 5 которых купившие убивают ненаказанно, а продавшие говорят: «благословен Господь; я разбогател!» и пастухи их не жалеют о них. 6 Ибо Я не буду более миловать жителей земли сей, говорит Господь; и вот, Я предам людей, каждого в руки ближнего его и в руки царя его, и они будут поражать землю, и Я не избавлю от рук их. 7 И буду пасти овец, обреченных на заклание, овец поистине бедных. И возьму Себе два жезла, и назову один — благоволением, другой — узами, и ими буду пасти овец. 8 И истреблю трех из пастырей в один месяц; и отвратится душа Моя от них, как и их душа отвращается от Меня. 9 Тогда скажу: не буду пасти вас: умирающая — пусть умирает, и гибнущая — пусть гибнет, а остающиеся пусть едят плоть одна другой. 10 И возьму жезл Мой — благоволения и переломлю его, чтобы уничтожить завет, который заключил Я со всеми народами. 11 И он уничтожен будет в тот день, и тогда узнают бедные из овец, ожидающие Меня, что это слово Господа. 12 И скажу им: если угодно вам, то дайте Мне плату Мою; если же нет, — не давайте; и они отвесят в уплату Мне тридцать сребренников. 13 И сказал мне Господь: брось их в церковное хранилище, — высокая цена, в какую они оценили Меня! И взял Я тридцать сребренников и бросил их в дом Господень для горшечника. 14 И переломил Я другой жезл Мой — «узы», чтобы расторгнуть братство между Иудою и Израилем. 15 И Господь сказал мне: еще возьми себе снаряд одного из глупых пастухов. 16 Ибо вот, Я поставлю на этой земле пастуха, который о погибающих не позаботится, потерявшихся не будет искать и больных не будет лечить, здоровых не будет кормить, а мясо тучных будет есть и копыта их оторвет. 17 Горе негодному пастуху, оставляющему стадо! меч на руку его и на правый глаз его! рука его совершенно иссохнет, и правый глаз его совершенно потускнет.
1 Відчини, Ліване, свої ворота, і нехай вогонь пожирає твої кедри.
2 Голосіть, кипариси, адже попадали кедри, – загинули могутні! Голосіть, дуби Башану, оскільки повалено непрохідний ліс.
3 Чути плач пастухів, оскільки спустошено їхні славні пасовиська. Лунає ричання левчуків, адже знищена гордість (хащі ) Йордану.
Пророцтво про пастухів
4 Мені ж Господь, мій Бог, так сказав: Паси овець, призначених на заріз.
5 Ті, що їх купують, безкарно ріжуть, не відчуваючи жодної провини, – а хто їх продає, кажуть: Слава Тобі, Господи, – Я збагатився. Навіть пастухи стада не щадять овець.
6 Тому Я також більше не щадитиму мешканців краю, – говорить Господь. Я віддам кожну людину в руки його ближнього, та в руки його царя, – і вони зруйнують край, а Я нікого не рятуватиму від рук пригноблювача.
7 Отже, Я почав пасти овець, призначених на заріз, – найнещасніших з отари. Взяв Я собі дві палиці, – одну Я назвав Милосердям, а другій Я дав ім’я Єдність. І так Я пас отару.
8 Протягом місяця Я усунув трьох пастухів, адже Моєму терпінню надійшов кінець, – як і вони не могли переносити Мене.
9 Тоді Я сказав їм: Не буду вас пасти! Те, що має вмерти, нехай вмирає, те, що має загинути, нехай гине, а решта нехай поїдають одне одного.
10 Я взяв і зламав Свою палицю Милосердя, розірвавши таким чином Мій Заповіт, який був укладений Мною з усіма народами.
11 У той день він (Заповіт ) був розірваний, тоді зрозуміли оті найнещасніші з отари, які слідкували за Мною, що це було Господнє слово.
12 Тоді Я сказав їм: Якщо вважаєте за потрібне, дайте Мені зароблене Мною, а якщо ні, залиште собі. І вони відважили Мою плату – тридцять срібняків.
13 І сказав мені Господь: Віддай їх гончареві, – «високу» ж ціну вони за Мене дали!? Я взяв тридцять срібняків, і кинув їх гончареві в Господньому Храмі.
14 І зламав я свою другу палицю, Єдність, розриваючи таким чином братерство між Юдою та Ізраїлем .
15 Після цього Господь мені знову сказав: Тепер візьми собі пастуший інвентар, але вже нерозважливого пастуха.
16 Тому що Я попущу, щоб у країні став пастирем такий, який не дбатиме про тих, що пропали, не шукатиме молодняк, не лікуватиме покалічених, не кормитиме здорових, – тоді як сам буде їсти м’ясо відгодованих, залишаючи від них лише ратиці .
17 Горе негідному пастирю , котрий залишає отару! Меч не пощадить ні його рук, ні його правого ока . Його рука неминуче всохне, а його праве око зовсім осліпне.