1 И сии также пришли к Давиду в Секелаг, когда он еще укрывался от Саула, сына Кисова, и были из храбрых, помогавших в сражении. 2 Вооруженные луком, правою и левою рукою бросавшие каменья и стрелявшие стрелами из лука, — из братьев Саула, от Вениамина: 3 главный Ахиезер, за ним Иоас, сыновья Шемаи, из Гивы; Иезиел и Фелет, сыновья Азмавефа; Бераха и Иегу из Анафофа; 4 Ишмаия Гаваонитянин, храбрый из тридцати и начальствовавший над тридцатью; Иеремия, Иахазиил, Иоханан и Иозавад из Гедеры. 5 Елузай, Иеримоф, Веалия, Шемария, Сафатия Харифиянин; 6 Елкана, Ишшияху, Азариил, Иоезер и Иошавам, Кореяне; 7 и Иоела и Зевадия, сыновья Иерохама, из Гедора.
8 И из Гадитян перешли к Давиду в укрепление, в пустыню, люди мужественные, воинственные, вооруженные щитом и копьем; лица львиные — лица их, и они быстры как серны на горах. 9 Главный Езер, второй Овадия, третий Елиав, 10 четвертый Мишманна, пятый Иеремия, 11 шестой Афай, седьмой Елиел, 12 восьмой Иоханан, девятый Елзавад, 13 десятый Иеремия, одиннадцатый Махбанай. 14 Они из сыновей Гадовых были главами в войске: меньший над сотнею, и больший над тысячею. 15 Они-то перешли Иордан в первый месяц, когда он выступает из берегов своих, и разогнали всех живших в долинах к востоку и западу.
16 Пришли также и из сыновей Вениаминовых и Иудиных в укрепление к Давиду. 17 Давид вышел навстречу им и сказал им: если с миром пришли вы ко мне, чтобы помогать мне, то да будет у меня с вами одно сердце; а если для того, чтобы коварно предать меня врагам моим, тогда как нет порока на руках моих, то да видит Бог отцов наших и рассудит. 18 И объял дух Амасая, главу тридцати, и сказал он : мир тебе Давид, и с тобою, сын Иессеев; мир тебе, и мир помощникам твоим; ибо помогает тебе Бог твой. Тогда принял их Давид и поставил их во главе войска.
19 И из колена Манассиина перешли некоторые к Давиду, когда он шел с Филистимлянами на войну против Саула, но не помогал им, потому что предводители Филистимские, посоветовавшись, отослали его, говоря: на нашу голову он перейдет к господину своему Саулу. 20 Когда он возвращался в Секелаг, тогда перешли к нему из Манассиян: Аднах, Иозавад, Иедиаел, Михаил, Иозавад, Елигу и Цилльфай, тысяченачальники у Манассиян. 21 И они помогали Давиду против полчищ, ибо все это были люди храбрые и были начальниками в войске. 22 Так с каждым днем приходили к Давиду на помощь до того, что его ополчение стало велико, как ополчение Божие.
23 Вот число главных в войске, которые пришли к Давиду в Хеврон, чтобы передать ему царство Саулово, по слову Господню: 24 сыновей Иудиных, носящих щит и копье, было шесть тысяч восемьсот готовых к войне; 25 из сыновей Симеоновых, людей храбрых, в войске было семь тысяч и сто; 26 из сыновей Левииных четыре тысячи шестьсот; 27 и Иоддай, князь от племени Аарона, и с ним три тысячи семьсот; 28 и Садок, мужественный юноша, и род его, двадцать два начальника; 29 из сыновей Вениаминовых, братьев Сауловых, три тысячи, — но еще многие из них держались дома Саулова; 30 из сыновей Ефремовых двадцать тысяч восемьсот людей мужественных, людей именитых в родах своих; 31 из полуколена Манассиина восемнадцать тысяч, которые вызваны были поименно, чтобы пойти воцарить Давида; 32 из сынов Иссахаровых пришли люди разумные, которые знали, что́ когда надлежало делать Израилю, — их было двести главных, и все братья их следовали слову их; 33 из колена Завулонова готовых к сражению, вооруженных всякими военными оружиями, пятьдесят тысяч, в строю, единодушных; 34 из колена Неффалимова тысяча вождей и с ними тридцать семь тысяч с щитами и копьями; 35 из колена Данова готовых к войне двадцать восемь тысяч шестьсот; 36 от Асира воинов, готовых к сражению, сорок тысяч; 37 из-за Иордана, от колена Рувимова, Гадова и полуколена Манассиина, сто двадцать тысяч, со всяким воинским оружием.
38 Все эти воины, в строю, от полного сердца пришли в Хеврон воцарить Давида над всем Израилем. Да и все прочие Израильтяне были единодушны, чтобы воцарить Давида. 39 И пробыли там у Давида три дня, ели и пили, потому что братья их всё приготовили для них; 40 да и близкие к ним, даже до колена Иссахарова, Завулонова и Неффалимова, привозили все съестное на ослах, и верблюдах, и мулах, и волах: муку, смоквы, и изюм, и вино, и елей, и крупного и мелкого скота множество, так как радость была для Израиля.
Хто прийшов до Давида в Ціклаґ
1 А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали у війні,
2 що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:
3 голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів’янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,
4 і ґів’онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,
5 Ел’узай, і Єрімот, і Беал’я, і Шемарія, і гаріф’янин Шефатія,
6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов’ам, хорх’яни,
7 і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.
8 А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя — то обличчя лев’ячі, а щодо швидкости — вони були , як сарни на горах.
9 Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав,
10 четвертий — Мішманна, п’ятий — Їрмея,
11 шостий — Аттай, сьомий — Еліїл,
12 восьмий — Йоханан, дев’ятий — Елзавад,
13 десятий — Єремія, одинадцятий — Махбанай.
14 Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий — один на сотню, а великий — на тисячу.
15 Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід.
16 І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.
17 А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: “Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!”
18 І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав : “Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог!” І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.
19 І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: “За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!”
20 Коли він ішов до Ціклаґ у, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, — голови Манасіїних тисячок.
21 І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі — хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів.
22 Бо день у день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий.
Хто прийшов до Давида в Хеврон
23 А оце число головних озброєних військових відділів, — вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
24 Юдиних синів, що носили великого щита та списа, — шість тисяч і вісім сотень озброєного війська.
25 З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу — сім тисяч і сто.
26 З Левієвих синів — чотири тисячі й шість сотень.
27 І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.
28 І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, — зверхників двадцять і два.
29 А з Веніяминових синів, Саулових братів, — три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому.
30 А з Єфремових синів — двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків.
31 А з половини Манасіїного племени — вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.
32 А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.
33 Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, — п’ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем.
34 А з Нефталиму — тисяча зверхників, а при них зі щитом та списом — тридцять і сім тисяч.
35 А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку, — двадцять і вісім тисяч і шість сотень.
36 А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, — сорок тисяч.
37 А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою — сто й двадцять тисяч.
38 Усі ці люди — військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.
39 І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.
40 А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґи, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.