1 Достигайте любви; ревнуйте о дарах духовных, особенно же о том, чтобы пророчествовать. 2 Ибо кто говорит на незнакомом языке, тот говорит не людям, а Богу; потому что никто не понимает его , он тайны говорит духом; 3 а кто пророчествует, тот говорит людям в назидание, увещание и утешение. 4 Кто говорит на незнакомом языке, тот назидает себя; а кто пророчествует, тот назидает церковь. 5 Желаю, чтобы вы все говорили языками; но лучше, чтобы вы пророчествовали; ибо пророчествующий превосходнее того, кто говорит языками, разве он притом будет и изъяснять, чтобы церковь получила назидание. 6 Теперь, если я приду к вам, братия, и стану говорить на незнакомых языках, то какую принесу вам пользу, когда не изъяснюсь вам или откровением, или познанием, или пророчеством, или учением? 7 И бездушные вещи , издающие звук, свирель или гусли, если не производят раздельных тонов, как распознать то́, что́ играют на свирели или на гуслях? 8 И если труба будет издавать неопределенный звук, кто станет готовиться к сражению? 9 Так если и вы языком произносите невразумительные слова, то как узна́ют, что́ вы говорите? Вы будете говорить на ветер. 10 Сколько, например, различных слов в мире, и ни одного из них нет без значения. 11 Но если я не разумею значения слов, то я для говорящего чужестранец, и говорящий для меня чужестранец. 12 Так и вы, ревнуя о дарах духовных, старайтесь обогатиться ими к назиданию церкви. 13 А потому, говорящий на незнакомом языке, молись о даре истолкования. 14 Ибо когда я молюсь на незнакомом языке, то хотя дух мой и молится, но ум мой остается без плода. 15 Что же делать? Стану молиться духом, стану молиться и умом; буду петь духом, буду петь и умом. 16 Ибо если ты будешь благословлять духом, то стоящий на месте простолюдина ка́к скажет: «аминь» при твоем благодарении? Ибо он не понимает, что́ ты говоришь. 17 Ты хорошо благодаришь, но другой не назидается. 18 Благодарю Бога моего: я более всех вас говорю языками; 19 но в церкви хочу лучше пять слов сказать умом моим, чтобы и других наставить, нежели тьму слов на незнакомом языке.
20 Братия! не будьте дети умом: на злое будьте младенцы, а по уму будьте совершеннолетни. 21 В законе написано: иными языками и иными устами буду говорить народу сему; но и тогда не послушают Меня, говорит Господь. 22 Итак языки суть знамение не для верующих, а для неверующих; пророчество же не для неверующих, а для верующих. 23 Если вся церковь сойдется вместе, и все станут говорить незнакомыми языками, и войдут к вам незнающие или неверующие, то не скажут ли, что вы беснуетесь? 24 Но когда все пророчествуют, и войдет кто неверующий или незнающий, то он всеми обличается, всеми судится. 25 И таким образом тайны сердца его обнаруживаются, и он падет ниц, поклонится Богу и скажет: истинно с вами Бог.
26 Итак что́ же, братия? Когда вы сходитесь, и у каждого из вас есть псалом, есть поучение, есть язык, есть откровение, есть истолкование, — все сие да будет к назиданию. 27 Если кто говорит на незнакомом языке, говорите двое, или много трое, и то́ порознь, а один изъясняй. 28 Если же не будет истолкователя, то молчи в церкви, а говори себе и Богу. 29 И пророки пусть говорят двое или трое, а прочие пусть рассуждают. 30 Если же другому из сидящих будет откровение, то первый молчи. 31 Ибо все один за другим можете пророчествовать, чтобы всем поучаться и всем получать утешение. 32 И духи пророческие послушны пророкам, 33 потому что Бог не есть Бог неустройства, но мира. Та́к бывает во всех церквах у святых. 34 Жены ваши в церквах да молчат, ибо не позволено им говорить, а быть в подчинении, как и закон говорит. 35 Если же они хотят чему научиться, пусть спрашивают о том дома у мужей своих; ибо неприлично жене говорить в церкви. 36 Разве от вас вышло слово Божие? Или до вас одних достигло?
37 Если кто почитает себя пророком или духовным, тот да разумеет, что́ я пишу вам, ибо это заповеди Господни. 38 А кто не разумеет, пусть не разумеет. 39 Итак, братия, ревнуйте о том, чтобы пророчествовать, но не запрещайте говорить и языками; 40 только всё должно быть благопристойно и чинно.
У Церкві говоріть тільки зрозумілою мовою!
1 Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше, — щоб пророкувати.
2 Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
3 А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.
4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
5 Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше, — щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хіба що пояснює, щоб будувалася Церква.
6 А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?
7 Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді , що бринить або грає?
8 Бо коли сурма звук невиразний дає, — хто до бою готовитись буде?
9 Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, — як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!
10 Як багато, наприклад, різних мов є на світі, — і жадна з них не без значення!
11 І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.
12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари , — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!
13 Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!
15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
16 Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить “амінь” на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.
17 Ти дякуєш добре, але не будується інший.
18 Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.
19 Але в Церкві волію п’ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
20 Браття, не будьте дітьми своїм розумом, — будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте!
21 У Законі написано: “Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають”, — каже Господь.
22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.
23 А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
24 Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
25 і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: “Бог справді між вами!”
26 То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об’явлення має, має вияснення, — нехай буде все це на збудування!
27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає!
28 А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
Пророки в Церкві
29 А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають.
30 Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!
31 Бо можете пророкувати ви всі по одному, — щоб училися всі й усі тішилися!
32 І коряться духи пророчі пророкам,
33 бо Бог не є Богом безладу, але миру.
Хай мовчить жінка в Церкві
Як по всіх Церквах у святих, —
34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки коритись, як каже й Закон.
35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!
У Церкві нехай буде все благопристойно!
36 Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, — бо Господня це заповідь!
38 Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!
39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
40 Але все нехай буде добропристойно і статечно!