1 И вот, человек Божий пришел из Иудеи по слову Господню в Вефиль, в то время, как Иеровоам стоял у жертвенника, чтобы совершить курение. 2 И произнес к жертвеннику слово Господне и сказал: жертвенник, жертвенник! так говорит Господь: вот, родится сын дому Давидову, имя ему Иосия, и принесет на тебе в жертву священников высот, совершающих на тебе курение, и человеческие кости сожжет на тебе. 3 И дал в тот день знамение, сказав: вот знамение того, что это изрек Господь: вот, этот жертвенник распадется, и пепел, который на нем, рассыплется. 4 Когда царь услышал слово человека Божия, произнесенное к жертвеннику в Вефиле, то простер Иеровоам руку свою от жертвенника, говоря: возьмите его. И одеревенела рука его, которую он простер на него, и не мог он поворотить ее к себе. 5 И жертвенник распался, и пепел с жертвенника рассыпался, по знамению, которое дал человек Божий словом Господним. 6 И сказал царь [Иеровоам] человеку Божию: умилостиви лицо Господа Бога твоего и помолись обо мне, чтобы рука моя могла поворотиться ко мне. И умилостивил человек Божий лице Господа, и рука царя поворотилась к нему и стала, как прежде. 7 И сказал царь человеку Божию: зайди со мною в дом и подкрепи себя пищею, и я дам тебе подарок. 8 Но человек Божий сказал царю: хотя бы ты давал мне полдома твоего, я не пойду с тобою и не буду есть хлеба и не буду пить воды в этом месте, 9 ибо так заповедано мне словом Господним: «не ешь там хлеба и не пей воды и не возвращайся тою дорогою, которою ты шел». 10 И пошел он другою дорогою и не пошел обратно тою дорогою, которою пришел в Вефиль.
11 В Вефиле жил один пророк-старец. Сын его пришел и рассказал ему все, что сделал сегодня человек Божий в Вефиле; и слова, какие он говорил царю, пересказали сыновья отцу своему. 12 И спросил их отец их: какою дорогою он пошел? И показали сыновья его, какою дорогою пошел человек Божий, приходивший из Иудеи. 13 И сказал он сыновьям своим: оседлайте мне осла. И оседлали ему осла, и он сел на него. 14 И поехал за человеком Божиим, и нашел его сидящего под дубом, и сказал ему: ты ли человек Божий, пришедший из Иудеи? И сказал тот: я. 15 И сказал ему: зайди ко мне в дом и поешь хлеба. 16 Тот сказал: я не могу возвратиться с тобою и пойти к тебе; не буду есть хлеба и не буду пить у тебя воды в сем месте, 17 ибо словом Господним сказано мне: «не ешь хлеба и не пей там воды и не возвращайся тою дорогою, которою ты шел». 18 И сказал он ему: и я пророк такой же, как ты, и Ангел говорил мне словом Господним, и сказал: «вороти его к себе в дом; пусть поест он хлеба и напьется воды». — Он солгал ему. 19 И тот воротился с ним, и поел хлеба в его доме, и напился воды. 20 Когда они еще сидели за столом, слово Господне было к пророку, воротившему его. 21 И произнес он к человеку Божию, пришедшему из Иудеи, и сказал: так говорит Господь: за то, что ты не повиновался устам Господа и не соблюл повеления, которое заповедал тебе Господь Бог твой, 22 но воротился, ел хлеб и пил воду в том месте, о котором Он сказал тебе: «не ешь хлеба и не пей воды», тело твое не войдет в гробницу отцов твоих. 23 После того, как тот поел хлеба и напился, он оседлал осла для пророка, которого он воротил. 24 И отправился тот. И встретил его на дороге лев и умертвил его. И лежало тело его, брошенное на дороге; осел же стоял подле него, и лев стоял подле тела. 25 И вот, проходившие мимо люди увидели тело, брошенное на дороге, и льва, стоящего подле тела, и пошли и рассказали в городе, в котором жил пророк-старец. 26 Пророк, воротивший его с дороги, услышав это , сказал: это тот человек Божий, который не повиновался устам Господа; Господь предал его льву, который изломал его и умертвил его, по слову Господа, которое Он изрек ему. 27 И сказал сыновьям своим: оседлайте мне осла. И оседлали они. 28 Он отправился и нашел тело его, брошенное на дороге; осел же и лев стояли подле тела; лев не съел тела и не изломал осла. 29 И поднял пророк тело человека Божия, и положил его на осла, и повез его обратно. И пошел пророк-старец в город свой , чтобы оплакать и похоронить его. 30 И положил тело его в своей гробнице и плакал по нем: увы, брат мой! 31 После погребения его он сказал сыновьям своим: когда я умру, похороните меня в гробнице, в которой погребен человек Божий; подле костей его положите кости мои; 32 ибо сбудется слово, которое он по повелению Господню произнес о жертвеннике в Вефиле и о всех капищах на высотах, в городах Самарийских. 33 И после сего события Иеровоам не сошел со своей худой дороги, но продолжал ставить из народа священников высот; кто хотел, того он посвящал, и тот становился священником высот. 34 Это вело дом Иеровоамов ко греху и к погибели и к истреблению его с лица земли.
Божий чоловік із Юди
1 А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет‑Елу. А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.
2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: “Жертівнику, жертівнику, — так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім’я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі.
3 І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!”…
4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет‑Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: “Схопіть його!” І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе…
5 А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім…
6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: “Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене!” І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим…
7 І сказав цар до Божого чоловіка: “Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара!”
8 А чоловік Божий сказав до царя: “Якщо ти даси мені пів дому свого, — не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!..
9 Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!”
10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет‑Елу.
11 А один старий пророк сидів у Бет‑Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет‑Елі, про ті слова, що він говорив до царя, — і оповіли їх своєму батькові.
12 І промовив до них їхній батько: “Де ж та дорога, якою він пішов?” А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.
13 І сказав він до синів своїх: “Осідлайте мені осла!” І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.
14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: “Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди?” А той відказав: “Я”.
15 І сказав він до нього: “Іди зо мною до дому та з’їж хліба!”
16 А той відказав: “Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!
17 Бо було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!”
18 А той відказав йому: “І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб, і нехай п’є воду”. Він же говорив йому неправду!
19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду…
20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його.
21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: “Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,
22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, — то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!”…
23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його.
24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі…
25 Аж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк.
26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: “Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому”.
27 І сказав він до синів своїх, говорячи: “Осідлайте мені осла!” І осідлали.
28 І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, — не з’їв той лев трупа й не роздер осла.
29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.
30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: “Ой, брате мій!”
31 І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: “Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костях його покладіть мої кості!
32 Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет‑Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських”.
33 По цій пригоді Єровоам не зійшов зі своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, — хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків.
34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з‑над поверхні землі.