1 И сказал Илия [пророк], Фесвитянин, из жителей Галаадских, Ахаву: жив Господь Бог Израилев, пред Которым я стою! в сии годы не будет ни росы, ни дождя, разве только по моему слову. 2 И было к нему слово Господне: 3 пойди отсюда и обратись на восток и скройся у потока Хорафа, что против Иордана; 4 из этого потока ты будешь пить, а во́ронам Я повелел кормить тебя там. 5 И пошел он и сделал по слову Господню; пошел и остался у потока Хорафа, что против Иордана. 6 И во́роны приносили ему хлеб и мясо поутру, и хлеб и мясо по вечеру, а из потока он пил. 7 По прошествии некоторого времени этот поток высох, ибо не было дождя на землю. 8 И было к нему слово Господне: 9 встань и пойди в Сарепту Сидонскую, и оставайся там; Я повелел там женщине вдове кормить тебя. 10 И встал он и пошел в Сарепту; и когда пришел к воротам города, вот, там женщина вдова собирает дрова. И подозвал он ее и сказал: дай мне немного воды в сосуде напиться. 11 И пошла она, чтобы взять; а он закричал вслед ей и сказал: возьми для меня и кусок хлеба в руки свои. 12 Она сказала: жив Господь Бог твой! у меня ничего нет печеного, а только есть горсть муки в кадке и немного масла в кувшине; и вот, я наберу полена два дров, и пойду, и приготовлю это для себя и для сына моего; съедим это и умрем. 13 И сказал ей Илия: не бойся, пойди, сделай, что́ ты сказала; но прежде из этого сделай небольшой опреснок для меня и принеси мне; а для себя и для своего сына сделаешь после; 14 ибо так говорит Господь Бог Израилев: мука в кадке не истощится, и масло в кувшине не убудет до того дня, когда Господь даст дождь на землю. 15 И пошла она и сделала так, как сказал Илия; и кормилась она, и он, и дом ее несколько времени. 16 Мука в кадке не истощалась, и масло в кувшине не убывало, по слову Господа, которое Он изрек чрез Илию. 17 После этого заболел сын этой женщины, хозяйки дома, и болезнь его была так сильна, что не осталось в нем дыхания. 18 И сказала она Илии: что мне и тебе, человек Божий? ты пришел ко мне напомнить грехи мои и умертвить сына моего. 19 И сказал он ей: дай мне сына твоего. И взял его с рук ее, и понес его в горницу, где он жил, и положил его на свою постель, 20 и воззвал к Господу и сказал: Господи Боже мой! неужели Ты и вдове, у которой я пребываю, сделаешь зло, умертвив сына ее? 21 И простершись над отроком трижды, он воззвал к Господу и сказал: Господи Боже мой! да возвратится душа отрока сего в него! 22 И услышал Господь голос Илии, и возвратилась душа отрока сего в него, и он ожил. 23 И взял Илия отрока, и свел его из горницы в дом, и отдал его матери его, и сказал Илия: смотри, сын твой жив. 24 И сказала та женщина Илии: теперь-то я узнала, что ты человек Божий, и что слово Господне в устах твоих истинно.
Пророк Ілля
1 І сказав тішб’янин Ілля, з ґілеадських мешканців, до Ахава: “Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою, — цими роками не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!”
2 І було до нього слово Господнє, говорячи:
3 “Іди звідси, й обернешся собі на схід, і сховаєшся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.
4 І станеться, — будеш ти пити з потоку, а крукам наказав Я годувати тебе там”.
5 І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, і осівся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.
6 А круки приносили йому хліба та м’яса вранці, і хліба та м’яса ввечері, а з потоку він пив.
7 І сталося на кінці днів, і висох потік, бо в краю не було дощу.
8 І було Господнє слово до нього, говорячи:
9 “Устань, іди до Сарепти сидонської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе”.
10 І він устав та й пішов до Сарепти. І прибув він до входу міста, аж ось там збирає дрова одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: “Візьми мені трохи води до посудини, і я нап’юся”.
11 І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: “Візьми мені й шматок хліба в свою руку!”
12 А та відказала: “Як живий Господь, Бог твій, — не маю я калача, а тільки повну пригорщу борошна в дзбанку та трохи олії в горняті. А оце я назбираю два полінця дров, і піду, і приготовлю це собі та синові своєму. І з’їмо ми, — та й помремо”…
13 І сказав до неї Ілля: “Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки спочатку зроби мені з того малого калача, і винесеш мені, а для себе та для сина свого зробиш потім.
14 Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзбанок муки не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на поверхню землі”.
15 І пішла вона, і зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні, —
16 “дзбанок муки не скінчився, і не забракло в горняті олії”, за словом Господа, що говорив через Іллю.
17 І сталося по тих пригодах, — заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка, аж духу не позосталося в ньому.
18 І сказала вона до Іллі: “Що тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!”…
19 І сказав він до неї: “Дай мені сина свого!” І він узяв його з лоня її, і виніс його в горницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.
20 І кликнув він до Господа, й сказав: “Господи, Боже мій, чи й цій удові, що я в неї мешкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?”
21 І витягся він тричі над дитиною, і кликав до Господа та казав: “Господи, Боже мій, нехай вернеться душа цієї дитини в неї!”
22 І вислухав Господь голоса Іллі, і вернулася душа дитини в неї, — і вона ожила…
23 І взяв Ілля дитину, і зніс її з горниці додолу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: “Дивися, — твій син живий!”
24 І сказала та жінка до Іллі: “Тепер‑то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх — правда!”