1 И сказал Самуил Саулу: Господь послал меня помазать тебя царем над народом Его, над Израилем; теперь послушай гласа Господа. 2 Так говорит Господь Саваоф: вспомнил Я о том, что сделал Амалик Израилю, как он противостал ему на пути, когда он шел из Египта; 3 теперь иди и порази Амалика [и Иерима] и истреби все, что у него; [не бери себе ничего у них, но уничтожь и предай заклятию все, что у него;] и не давай пощады ему, но предай смерти от мужа до жены, от отрока до грудного младенца, от вола до овцы, от верблюда до осла. 4 И собрал Саул народ и насчитал их в Телаиме двести тысяч Израильтян пеших и десять тысяч из колена Иудина. 5 И дошел Саул до города Амаликова, и сделал засаду в долине. 6 И сказал Саул Кинеянам: пойдите, отделитесь, выйдите из среды Амалика, чтобы мне не погубить вас с ним, ибо вы оказали благосклонность всем Израильтянам, когда они шли из Египта. И отделились Кинеяне из среды Амалика. 7 И поразил Саул Амалика от Хавилы до окрестностей Сура, что пред Египтом; 8 и Агага, царя Амаликова, захватил живого, а народ весь истребил мечом [и Иерима умертвил]. 9 Но Саул и народ пощадили Агага и лучших из овец и волов и откормленных ягнят, и все хорошее, и не хотели истребить, а все вещи маловажные и худые истребили.
10 И было слово Господа к Самуилу такое: 11 жалею, что поставил Я Саула царем, ибо он отвратился от Меня и слова Моего не исполнил. И опечалился Самуил и взывал к Господу целую ночь. 12 И встал Самуил рано утром и пошел навстречу Саулу. И известили Самуила, что Саул ходил на Кармил и там поставил себе памятник, [но оттуда возвратил колесницу] и сошел в Галгал. 13 Когда пришел Самуил к Саулу, то Саул сказал ему: благословен ты у Господа; я исполнил слово Господа. 14 И сказал Самуил: а что это за блеяние овец в ушах моих и мычание волов, которое я слышу? 15 И сказал Саул: привели их от Амалика, так как народ пощадил лучших из овец и волов для жертвоприношения Господу Богу твоему; прочее же мы истребили. 16 И сказал Самуил Саулу: подожди, я скажу тебе, что сказал мне Господь ночью. И сказал ему Саул: говори. 17 И сказал Самуил: не малым ли ты был в глазах твоих, когда сделался главою колен Израилевых, и Господь помазал тебя царем над Израилем? 18 И послал тебя Господь в путь, сказав: «иди и предай заклятию нечестивых Амаликитян и воюй против них, доколе не уничтожишь их». 19 Зачем же ты не послушал гласа Господа и бросился на добычу, и сделал зло пред очами Господа? 20 И сказал Саул Самуилу: я послушал гласа Господа и пошел в путь, куда послал меня Господь, и привел Агага, царя Амаликитского, а Амалика истребил; 21 народ же из добычи, из овец и волов, взял лучшее из заклятого, для жертвоприношения Господу Богу твоему, в Галгале. 22 И отвечал Самуил: неужели всесожжения и жертвы столько же приятны Господу, как послушание гласу Господа? Послушание лучше жертвы, и повиновение лучше тука овнов; 23 ибо непокорность есть такой же грех, что волшебство, и противление — то же , что идолопоклонство; за то, что ты отверг слово Господа, и Он отверг тебя, чтобы ты не был царем [над Израилем]. 24 И сказал Саул Самуилу: согрешил я, ибо преступил повеление Господа и слово твое; но я боялся народа и послушал голоса их; 25 теперь же сними с меня грех мой и воротись со мною, чтобы я поклонился Господу [Богу твоему]. 26 И отвечал Самуил Саулу: не ворочусь я с тобою, ибо ты отверг слово Господа, и Господь отверг тебя, чтобы ты не был царем над Израилем. 27 И обратился Самуил, чтобы уйти. Но [Саул] ухватился за край одежды его и разодрал ее. 28 Тогда сказал Самуил: ныне отторг Господь царство Израильское от тебя и отдал его ближнему твоему, лучшему тебя; 29 и не скажет неправды и не раскается Верный Израилев; ибо не человек Он, чтобы раскаяться Ему. 30 И сказал [Саул]: я согрешил, но почти меня ныне пред старейшинами народа моего и пред Израилем и воротись со мною, и я поклонюсь Господу Богу твоему. 31 И возвратился Самуил за Саулом, и поклонился Саул Господу. 32 Потом сказал Самуил: приведите ко мне Агага, царя Амаликитского. И подошел к нему Агаг дрожащий, и сказал Агаг: конечно горечь смерти миновалась? 33 Но Самуил сказал: как меч твой жен лишал детей, так мать твоя между женами пусть лишена будет сына . И разрубил Самуил Агага пред Господом в Галгале. 34 И отошел Самуил в Раму, а Саул пошел в дом свой, в Гиву Саулову. 35 И более не видался Самуил с Саулом до дня смерти своей; но печалился Самуил о Сауле, потому что Господь раскаялся, что воцарил Саула над Израилем.
За Саулів гріх Бог відвертається від нього
1 І сказав Самуїл до Саула: “Господь послав був мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем. А тепер послухайся голосу Господніх слів.
2 Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він виходив із Єгипту.
3 Тепер іди, і поб’єш Амалика, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним. І позабиваєш усе , від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла”.
4 І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, — двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужів Юди.
5 І прийшов Саул аж до Амаликового міста, та й засів у долині.
6 І сказав Саул кенеянам: “Ідіть, відокремтесь, вийдіть з‑поміж Амаликитянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту”. І відокремився Кенеянин з‑поміж Амалика.
7 А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця , де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.
8 І зловив він Аґаґа, амалицького царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив вістрям меча.
9 Та змилосердився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібної, й з худоби його великої, та з товару вгодованого, і над вівцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям. А все маловарте й худе — його зробили закляттям.
10 І було Господнє слово до Самуїла й казало:
11 “Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав”. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.
12 А рано‑вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові. І Самуїлові донесли, говорячи: “Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам’ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу”.
13 І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: “Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє”.
14 А Самуїл сказав: “А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?”
15 І сказав Саул: “Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям”.
16 А Самуїл сказав до Саула: “Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі”. А той сказав йому: “Говори”.
17 І сказав Самуїл: “Хоч ти малий був в очах своїх, — чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем?
18 І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх.
19 І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?”
20 І сказав Саул до Самуїла: “Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, — і привів я Аґаґа, царя амалицького, а Амалика зробив закляттям.
21 А народ узяв зі здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі”.
22 І сказав Самуїл: “Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке , як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість — краща від баранячого лою!
23 Бо непокірливість — як гріх ворожбитства, а свавільство — як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем”.
24 І сказав Саул до Самуїла: “Прогрішився я, бо переступив накази Господні та слова твої, — бо я боявся народу, та послухався його голосу.
25 А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, — і я поклонюсь Господеві”.
26 Та Самуїл сказав до Саула: “Не вернуся з тобою, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем”.
27 І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав.
28 І сказав до нього Самуїл: “Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!
29 І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб каятись”.
30 А Саул сказав: “Прогрішився я! Але вшануй мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму”.
31 І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господеві.
32 І сказав Самуїл: “Підведіть до мене Аґаґа, царя амалицького”. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: “Справді, — відступилася гіркота смерти!”
33 А Самуїл сказав: “Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позбавиться дітей твоя мати між жінками”. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.
34 І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів’ї.
35 І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.