1 И сказал Давид в сердце своем: когда-нибудь попаду я в руки Саула, и нет для меня ничего лучшего, как убежать в землю Филистимскую; и отстанет от меня Саул и не будет искать меня более по всем пределам Израильским, и я спасусь от руки его. 2 И встал Давид, и отправился сам и шестьсот мужей, бывших с ним, к Анхусу, сыну Маоха, царю Гефскому. 3 И жил Давид у Анхуса в Гефе, сам и люди его, каждый с семейством своим, Давид и обе жены его — Ахиноама Изреелитянка и Авигея, бывшая жена Навала, Кармилитянка. 4 И донесли Саулу, что Давид убежал в Геф, и не стал он более искать его. 5 И сказал Давид Анхусу: если я приобрел благоволение в глазах твоих, то пусть дано будет мне место в одном из малых городов, и я буду жить там; для чего рабу твоему жить в царском городе вместе с тобою? 6 Тогда дал ему Анхус Секелаг, посему Секелаг и остался за царями Иудейскими доныне. 7 Всего времени, какое прожил Давид в стране Филистимской, было год и четыре месяца. 8 И выходил Давид с людьми своими и нападал на Гессурян и Гирзеян и Амаликитян, которые издавна населяли эту страну до Сура и даже до земли Египетской. 9 И опустошал Давид ту страну, и не оставлял в живых ни мужчины, ни женщины, и забирал овец, и волов, и ослов, и верблюдов, и одежду; и возвращался, и приходил к Анхусу. 10 И сказал Анхус Давиду: на кого нападали ныне? Давид сказал: на полуденную страну Иудеи и на полуденную страну Иерахмеела и на полуденную страну Кенеи. 11 И не оставлял Давид в живых ни мужчины, ни женщины, и не приводил в Геф, говоря: они могут донести на нас и сказать: «так поступил Давид, и таков образ действий его во все время пребывания в стране Филистимской». 12 И доверился Анхус Давиду, говоря: он опротивел народу своему Израилю и будет слугою моим вовек.
Давид у царя Ахіша
1 І сказав Давид у серці своїм: “Колись я попадуся в Саулову руку. Нема мені ліпшого, як, утікаючи, утечу до филистимського краю, — і відмовиться від мене Саул, щоб шукати мене вже по всій Ізраїлевій країні, і я втечу від руки його”.
2 І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловік, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя.
3 І осівся Давид з Ахішем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка Навалова, кармелітка.
4 І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його.
5 А Давид сказав до Ахіша: “Якщо я знайшов милість в очах твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства разом із тобою?”
6 І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царям аж до цього дня.
7 А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці.
8 І сходив Давид та люди його, і нападали на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони мешканці цього краю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю.
9 І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну та худобу велику, і осли, і верблюди, і одежу, — і вертався, і приходив до Ахіша.
10 І питався Ахіш: “На кого нападали ви сьогодні?” А Давид казав: “На південь Юдин, і на південь Єрахмеелеянина, і на південь Кенеянина”.
11 А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб привести до Ґату, говорячи: “Щоб не донесли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його звичай по всі дні, коли сидів на филистимській землі”.
12 І вірив Ахіш Давидові, говорячи: “Справді обриднув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!”