1 Когда царство Ровоама утвердилось, и он сделался силен, тогда он оставил закон Господень, и весь Израиль с ним.
2 На пятом году царствования Ровоама Сусаким, царь Египетский, пошел на Иерусалим, — потому что они отступили от Господа, — 3 с тысячью и двумя стами колесниц и шестьюдесятью тысячами всадников; и не было числа народу, который пришел с ним из Египта, Ливиянам, Сукхитам и Ефиоплянам; 4 и взял укрепленные города в Иудее и пришел к Иерусалиму. 5 Тогда Самей пророк пришел к Ровоаму и князьям Иудеи, которые собрались в Иерусалим, спасаясь от Сусакима, и сказал им: так говорит Господь: вы оставили Меня, за то и Я оставляю вас в руки Сусакиму. 6 И смирились князья Израилевы и царь и сказали: праведен Господь! 7 Когда увидел Господь, что они смирились, тогда было слово Господне к Самею, и сказано: они смирились; не истреблю их и вскоре дам им избавление, и не прольется гнев Мой на Иерусалим рукою Сусакима; 8 однако же они будут слугами его, чтобы знали, каково служить Мне и служить царствам земным. 9 И пришел Сусаким, царь Египетский, в Иерусалим и взял сокровища дома Господня и сокровища дома царского; всё взял он, взял и щиты золотые, которые сделал Соломон. 10 И сделал царь Ровоам, вместо их, щиты медные, и отдал их на руки начальникам телохранителей, охранявших вход дома царского. 11 Когда выходил царь в дом Господень, приходили телохранители и несли их, и потом опять относили их в палату телохранителей. 12 И когда он смирился, тогда отвратился от него гнев Господа и не погубил его до конца; притом и в Иудее было нечто доброе.
13 И утвердился царь Ровоам в Иерусалиме и царствовал. Сорок один год было Ровоаму, когда он воцарился, и семнадцать лет царствовал в Иерусалиме, в городе, который из всех колен Израилевых избрал Господь, чтобы там пребывало имя Его. Имя матери его Наама, Аммонитянка. 14 И делал он зло, потому что не расположил сердца своего к тому, чтобы взыскать Господа.
15 Деяния Ровоамовы, первые и последние, описаны в записях Самея пророка и Адды прозорливца при родословиях. И были войны у Ровоама с Иеровоамом во все дни. 16 И почил Ровоам с отцами своими и погребен в городе Давидовом. И воцарился Авия, сын его, вместо него.
Кара за Рехав’амів гріх
1 І сталося, як зміцніло Рехав’амове царство й став він сильний, то покинув він, і ввесь Ізраїль із ним, Господнього Закона.
2 І сталося п’ятого року царя Рехав’ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, — бо вони спроневірилися Господеві, —
3 з тисячею й двомастами колесниць та з шістдесятьма тисячами верхівців: і не було числа для народу, що прийшов із ним з Єгипту, — ливіянам, суккійянам та кушанам .
4 І здобув він твердинні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусалиму.
5 А пророк Шемая прийшов до Рехав’ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: “Так сказав Господь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку!”
6 І впокорилися Ізраїлеві зверхники та цар, і сказали: “Справедливий Господь!”
7 А коли Господь побачив, що вони впокорилися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: “Упокорилися вони, — не нищитиму їх, але дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусалим через Шішака.
8 Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам земним”.
9 І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав скарби Господнього дому та скарби дому царевого, — і все позабирав. І забрав він золоті щити, що Соломон поробив був.
10 А цар Рехав’ам поробив замість них мідяні щити, і склав їх на руки зверхника сторожів, що стерегли вхід до царського дому.
11 І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, приходили бігуни, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.
12 А коли він впокорився, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигублення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.
13 І зміцнився цар Рехав’ам в Єрусалимі й царював. А Рехав’ам був віку сорока й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там Своє Ймення. А ім’я його матері — аммонітка Наама.
14 І робив він лихе, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.
15 А Рехав’амові діла, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: “Родословні книги”. І точилися війни поміж Рехав’амом та Єровоамом по всі дні.
16 І спочив Рехав’ам зі своїми батьками, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарював його син Авійя.