1 Но в седьмой год ободрился Иодай и принял в союз с собою начальников сотен: Азарию, сына Иерохамова, и Исмаила, сына Иегохананова, и Азарию, сына Оведова, и Маасею, сына Адаии, и Елишафата, сына Зихри. 2 И они прошли по Иудее и собрали левитов из всех городов Иудеи и глав поколений Израилевых, и пришли в Иерусалим. 3 И заключило все собрание союз в доме Божием с царем. И сказал им Иодай : вот сын царя должен быть царем, как изрек Господь о сыновьях Давидовых. 4 Вот что вы сделайте: треть вас, приходящих в субботу, из священников и левитов, будет привратниками у порогов, 5 и треть при доме царском, и треть у ворот Иесод, а весь народ на дворах дома Господня. 6 И никто пусть не входит в дом Господень, кроме священников и служащих из левитов. Они могут войти, потому что освящены; весь же народ пусть стоит на страже Господней. 7 И пусть левиты окружат царя со всех сторон, всякий с оружием своим в руке своей, и кто будет входить в храм, да будет умерщвлен. И будьте вы при царе, когда он будет входить и выходить. 8 И сделали левиты и все Иудеи, что приказал Иодай священник; и взяли каждый людей своих, приходящих в субботу с отходящими в субботу, потому что не отпустил священник Иодай сменившихся черед. 9 И роздал Иодай священник начальникам сотен копья и малые и большие щиты царя Давида, которые были в доме Божием; 10 и поставил весь народ, каждого с оружием его в руке его, от правой стороны храма до левой стороны храма, у жертвенника и у дома, вокруг царя. 11 И вывели сына царя, и возложили на него венец и украшения, и поставили его царем; и помазали его Иодай и сыновья его и сказали: да живет царь! 12 И услышала Гофолия голос народа, бегущего и провозглашающего о царе, и вышла к народу в дом Господень, 13 и увидела: и вот царь стоит на возвышении своем при входе, и князья и трубы подле царя, и весь народ земли веселится, и трубят трубами, и певцы с орудиями музыкальными и искусные в славословии. И разодрала Гофолия одежды свои и закричала: заговор! заговор! 14 И вызвал Иодай священник начальников сотен, начальствующих над войском, и сказал им: выведите ее вон [из храма], и кто последует за нею, да будет умерщвлен мечом. Потому что священник сказал: не умертвите ее в доме Господнем. 15 И дали ей место, и когда она пришла ко входу конских ворот царского дома, там умертвили ее.
16 И заключил Иодай завет между собою и между всем народом и царем, чтобы быть им народом Господним. 17 И пошел весь народ в капище Ваала, и разрушили его, и жертвенники его и истуканов его сокрушили; и Матфана, жреца Ваалова, умертвили пред жертвенниками. 18 И поручил Иодай дела дома Господня священникам и левитам, [и восстановил дневные череды священников и левитов,] как распределил Давид в доме Господнем, для возношения всесожжений Господу, как написано в законе Моисеевом, с радостью и пением, по уставу Давидову. 19 И поставил он привратников у ворот дома Господня, чтобы не мог входить нечистый почему-нибудь. 20 И взял начальников сотен, и вельмож, и начальствующих в народе, и весь народ земли, и проводил царя из дома Господня, и прошли чрез верхние ворота в дом царский, и посадили царя на царский престол. 21 И веселился весь народ земли, и город успокоился. А Гофолию умертвили мечом.
1 А сьомого року зміцнився Єгояда й прийняв сотників: Азарію, Єрохамового сина, і Ізмаїла, сина Єгохананового, і Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаї, і Елісафата, сина Зіхрієвого, — в умову з собою.
2 І обійшли вони Юду, і зібрали зо всіх Юдиних міст Левитів та голів Ізраїлевих домів, і прийшли до Єрусалиму.
3 І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда : “Оце царський син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів.
4 Оце та річ, яку зробите: третина з вас, що приходите в суботу, із священиків та з Левитів, будете за придверних біля порогів.
5 А третина — при царському домі, а третина — при брамі Єсод, а ввесь народ — у подвір’ях Господнього дому.
6 І нехай не входить до Господнього дому ніхто , окрім священиків та тих, хто прислуговує із Левитів, — вони ввійдуть, бо освячені вони, а ввесь народ буде пильнувати Господньої сторожі.
7 І оточать Левити царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто чужий увійшов би до дому, нехай буде забитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його”.
8 І зробили Левити та ввесь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг.
9 І дав священик Єгояда сотникам ратища, і малі щити, і інші щити, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі.
10 І поставив він увесь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
11 І вивели вони царського сина, і поклали на нього корону та звої Закону. І зробили вони його царем, і помазали його Єгояда та сини його, та й крикнули: “Нехай живе цар!”
12 І почула Аталія голос народу, що бігав та славив царя, і прийшла до народу до Господнього дому.
13 І побачила вона, аж ось цар стоїть на помості своїм при вході, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ Краю радіє та сурмить у сурми, а співаки — з музичними знаряддями, що подавали до відома знаки на хвалу. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: “Змова, змова!”
14 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: “Виведіть її поміж шереги, а хто інший піде за нею, — нехай буде забитий мечем!” Бо священик сказав: “Не заб’єте її в Господньому домі!”
15 І зробили їй прохід, і вона вийшла входом Кінської брами до царського дому, і там забили її.
16 І склав Єгояда умову між собою й між усім народом та між царем, щоб бути народом Господнім.
17 І ввійшов увесь народ до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками.
18 А в Господньому домі Єгояда віддав уряди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб приносити Господні цілопалення, як написано в Мойсеєвім Законі, з радістю та зі співом, за уставом Давидовим.
19 А при брамах Господнього дому поставив він придверних, щоб не ввійшов хто будь‑чим нечистий.
20 І взяв він сотників, і вельмож, і тих, що старшинують над народом, та ввесь народ Краю, і відвели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через горішню браму до царського дому, і посадили царя на троні царства.
21 І радів увесь народ Краю, а місто заспокоїлося. А Аталію вбили мечем.