1 Двадцати пяти лет воцарился Амасия и двадцать девять лет царствовал в Иерусалиме; имя матери его Иегоаддань из Иерусалима. 2 И делал он угодное в очах Господних, но не от полного сердца. 3 Когда утвердилось за ним царство, тогда он умертвил рабов своих, убивших царя, отца его. 4 Но детей их не умертвил, так как написано в законе, в книге Моисеевой, где заповедал Господь, говоря: не должны быть умерщвляемы отцы за детей, и дети не должны быть умерщвляемы за отцов, но каждый за свое преступление должен умереть.
5 И собрал Амасия Иудеев и поставил их по поколениям под власть тысяченачальников и стоначальников, всех Иудеев и Вениаминян, и пересчитал их от двадцати лет и выше, и нашел их триста тысяч человек отборных, ходящих на войну, держащих копье и щит. 6 И еще нанял из Израильтян сто тысяч храбрых воинов за сто талантов серебра. 7 Но человек Божий пришел к нему и сказал: царь! пусть не идет с тобою войско Израильское, потому что нет Господа с Израильтянами, со всеми сынами Ефрема. 8 Но иди ты один , делай дело, мужественно подвизайся на войне. Иначе повергнет тебя Бог пред лицем врага, ибо есть сила у Бога поддержать и повергнуть. 9 И сказал Амасия человеку Божию: что же делать со ста талантами, которые я отдал войску Израильскому? И сказал человек Божий: может Господь дать тебе более сего. 10 И отделил их Амасия, — войско, пришедшее к нему из земли Ефремовой, — чтоб они шли в свое место. И возгорелся сильно гнев их на Иудею, и они пошли назад в свое место, в пылу гнева. 11 А Амасия отважился и повел народ свой, и пошел на долину Соляную и побил сынов Сеира десять тысяч; 12 и десять тысяч живых взяли сыны Иудины в плен, и привели их на вершину скалы, и низринули их с вершины скалы, и все они разбились совершенно. 13 Войско же, которое Амасия отослал обратно, чтоб оно не ходило с ним на войну, рассыпалось по городам Иудеи от Самарии до Вефорона и перебило в них три тысячи, и награбило множество добычи.
14 Амасия, придя после поражения Идумеян, принес богов сынов Сеира и поставил их у себя богами, и пред ними кланялся и им кадил. 15 И воспылал гнев Господа на Амасию, и послал Он к нему пророка, и тот сказал ему: зачем ты прибегаешь к богам народа сего, которые не избавили народа своего от руки твоей? 16 Когда он говорил ему, царь отвечал: разве советником царским поставили тебя? перестань, чтоб не убили тебя. И перестал пророк, сказав: знаю, что решил Бог погубить тебя, потому что ты сделал сие и не слушаешь совета моего. 17 И посоветовался Амасия, царь Иудейский, и послал к Иоасу, сыну Иоахаза, сына Ииуева, царю Израильскому, сказать: выходи, повидаемся лично. 18 И послал Иоас, царь Израильский, к Амасии, царю Иудейскому, сказать: терн, который на Ливане, послал к кедру, который на Ливане же, сказать: отдай дочь свою в жену сыну моему. Но прошли звери дикие, которые на Ливане, и истоптали этот терн. 19 Ты говоришь: вот я побил Идумеян, — и вознеслось сердце твое до тщеславия. Сиди лучше у себя дома. К чему тебе затевать опасное дело? Падешь ты и Иудея с тобою. 20 Но не послушался Амасия, так как от Бога было это, дабы предать их в руку Иоаса за то, что стали прибегать к богам Идумейским. 21 И выступил Иоас, царь Израильский, и увиделись лично, он и Амасия, царь Иудейский, в Вефсамисе Иудейском. 22 И были разбиты Иудеи Израильтянами, и разбежались каждый в шатер свой. 23 И Амасию, царя Иудейского, сына Иоаса, сына Иоахазова, захватил Иоас, царь Израильский, в Вефсамисе и привел его в Иерусалим, и разрушил стену Иерусалимскую от ворот Ефремовых до ворот уго́льных, на четыреста локтей; 24 и взял все золото и серебро, и все сосуды, находившиеся в доме Божием у Овед-Едома, и сокровища дома царского, и заложников, и возвратился в Самарию.
25 И жил Амасия, сын Иоасов, царь Иудейский, по смерти Иоаса, сына Иоахазова, царя Израильского, пятнадцать лет. 26 Прочие дела Амасии, первые и последние, описаны в книге царей Иудейских и Израильских. 27 И после того времени, как Амасия отступил от Господа, составили против него заговор в Иерусалиме, и он убежал в Лахис. И послали за ним в Лахис, и умертвили его там. 28 И привезли его на конях, и похоронили его с отцами его в городе Иудином.
Цар Амація
1 У віці двадцяти й п’яти літ зацарював Амація, і двадцять і п’ять літ царював він в Єрусалимі. А ім’я його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.
2 І робив він угодне в Господніх очах, тільки не з цілим серцем.
3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.
4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, говорячи: “Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре”.
5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батьків, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч вибраного, здатного до війська, хто тримає ратище та великого щита.
6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих вояків за сотню талантів срібла.
7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: “О царю, нехай не виходить з тобою Ізраїлеве військо, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.
8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчинить Бог, що ти спіткнешся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткнутися”.
9 І сказав Амація до Божого чоловіка: “А що робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому війську?” А Божий чоловік відказав: “Господь може дати тобі більше від цього!”
10 І відділив Амація їх, те військо, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запалився їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запаленому гніві.
11 А Амація зміцнився, і попровадив свій народ, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,
12 а десять тисяч живих узяли Юдині сини до неволі. І привели їх на верхів’я скелі, і поскидали їх з верхів’я тієї скелі, — і всі вони позабивалися…
13 А люди того війська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розсипалися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет‑Хорону, і повбивали з них три тисячі, і пограбували велику здобич.
14 І сталося по тому, як прийшов Амація, побивши едомлян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклонявся, і їм кадив.
15 І запалився Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому: “Нащо ти звертався до богів цього народу, богів , що не врятували народу свого від твоєї руки?”
16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: “Чи я поставив тебе за царевого дорадника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?” І перестав той пророк, але сказав: “Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради”…
17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: “Іди‑но, поміряємось!”
18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: “Тернина, що на Ливані, послала до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай‑но дочку свою моєму синові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і витоптала ту тернину…
19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і піднесло тебе серце твоє, щоб пишатися. Тепер сиди ж у своєму домі. Нащо будеш дрочитися зі злом, і впадеш ти та Юда з тобою?”
20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога , бо зверталися вони до едомських богів.
21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрілися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет‑Шемеші.
22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого.
23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет‑Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролом в єрусалимському мурі, від Єфремової брами аж до брами Наріжної, чотири сотні ліктів.
24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Божому домі в Овед-Едома, та скарби царевого дому, та закладників, і вернувся в Самарію.
25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п’ятнадцять літ.
26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
27 А від часу, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.
28 І повезли його на конях, і поховали його з батьками його в Давидовому Місті.