1 И взял весь народ Иудейский Озию, которому было шестнадцать лет, и поставили его царем на место отца его Амасии. 2 Он обстроил Елаф и возвратил его Иудее, после того как почил царь с отцами своими.
3 Шестнадцати лет был Озия, когда воцарился, и пятьдесят два года царствовал в Иерусалиме; имя матери его Иехолия из Иерусалима. 4 И делал он угодное в очах Господних точно так, как делал Амасия, отец его; 5 и прибегал он к Богу во дни Захарии, поучавшего страху Божию; и в те дни, когда он прибегал к Господу, споспешествовал ему Бог. 6 И он вышел и сразился с Филистимлянами, и разрушил стены Гефа и стены Иавнеи и стены Азота; и построил города в области Азотской и у Филистимлян. 7 И помогал ему Бог против Филистимлян и против Аравитян, живущих в Гур-Ваале, и против Меунитян; 8 и давали Аммонитяне дань Озии, и дошло имя его до пределов Египта, потому что он был весьма силен. 9 И построил Озия башни в Иерусалиме над воротами уго́льными и над воротами долины и на углу, и укрепил их. 10 И построил башни в пустыне, и иссек много водоемов, потому что имел много скота, и на низменности и на равнине, и земледельцев и садовников на горах и на Кармиле, ибо он любил земледелие. 11 Было у Озии и войско, выходившее на войну отрядами, по счету в списке их, составленном рукою Иеиела писца и Маасеи надзирателя, под предводительством Ханании, одного из главных сановников царских. 12 Все число глав поколений, из храбрых воинов, было две тысячи шестьсот, 13 и под рукою их военной силы триста семь тысяч пятьсот, вступавших в сражение с воинским мужеством, на помощь царю против неприятеля. 14 И заготовил для них Озия, для всего войска, щиты и копья, и шлемы и латы, и луки и пращные камни. 15 И сделал он в Иерусалиме искусно придуманные машины, чтоб они находились на башнях и на углах для метания стрел и больших камней. И пронеслось имя его далеко, потому что он дивно оградил себя и сделался силен.
16 Но когда он сделался силен, возгордилось сердце его на погибель его , и он сделался преступником пред Господом Богом своим, ибо вошел в храм Господень, чтобы воскурить фимиам на алтаре кадильном. 17 И пошел за ним Азария священник, и с ним восемьдесят священников Господних, людей отличных, 18 и воспротивились Озии царю и сказали ему: не тебе, Озия, кадить Господу; это дело священников, сынов Аароновых, посвященных для каждения; выйди из святилища, ибо ты поступил беззаконно, и не [будет] тебе это в честь у Господа Бога. 19 И разгневался Озия, — а в руке у него кадильница для каждения; и когда разгневался он на священников, проказа явилась на челе его, пред лицем священников, в доме Господнем, у алтаря кадильного. 20 И взглянул на него Азария первосвященник и все священники; и вот у него проказа на челе его. И понуждали его выйти оттуда, да и сам он спешил удалиться, так как поразил его Господь. 21 И был царь Озия прокаженным до дня смерти своей, и жил в отдельном доме и отлучен был от дома Господня. А Иоафам, сын его, начальствовал над домом царским и управлял народом земли.
22 Прочие деяния Озии, первые и последние, описал Исаия, сын Амоса, пророк. 23 И почил Озия с отцами своими, и похоронили его с отцами его на поле царских гробниц, ибо говорили: он прокаженный. И воцарился Иоафам, сын его, вместо него.
Цар Уззійя
1 І взяв увесь Юдин народ Уззійю, — а він був шістнадцяти літ, — і настановили його царем замість батька його Амації.
2 Він збудував Елат, і вернув його Юді, як цар спочив зі своїми батьками.
3 Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п’ятдесят і два роки царював в Єрусалимі. А ім’я його матері — Єхолія, з Єрусалиму.
4 І робив він угодне в Господніх очах, усе, що робив батько його Амація.
5 І став він звертатися до Бога за днів Захарія, що розумів Божі видіння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому успіх.
6 І він вийшов, і воював із филистимлянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста в Асдоді та в филистимлян.
7 І допоміг йому Бог над филистимлянами, і над арабами, що живуть у Ґур‑Баалі, та над мецнітами.
8 І давали аммонітяни данину для Уззійї, а ім’я його пронеслося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцнився.
9 І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позміцнював їх.
10 І побудував він башти в пустині, і повисікував багато ям для води , бо мав великі череди і на долині, і на рівнині, рільників, і виноградарів у горах, і садки, бо він любив хліборобство.
11 І було в Уззійї військо, що провадило війну, яке виходило на війну відділом за числом їхнього переліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царевих зверхників.
12 Усе число голів батьківських родів , хоробрих вояків, дві тисячі й шість сотень.
13 А при них війська, — три сотні тисяч і сім тисяч і п’ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати цареві на ворога.
14 І наготовив для них Уззійя для всього війська щити малі й ратища, і шоломи, і панцери, і луки, і пращного каміння.
15 І наробив він в Єрусалимі військових машин, майстерно придуманих, щоб були вони на баштах і на рогах на стріляння стрілами та великим камінням. І пронеслося ім’я його аж надто далеко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став сильним.
16 А як він зміцнів, запишалося його серце аж до зіпсуття, і він спроневірився Господеві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кадильному жертівнику.
17 А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдесят хоробрих мужів.
18 І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: “Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння… Вийди зі святині, бо ти спроневірився, і не за честь це буде тобі від Господа Бога!”
19 І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кадильниця на кадіння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі його показалася проказа, перед священиками в Господньому домі, при кадильному жертівнику…
20 І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокажений на чолі своїм! І вони поспішно вигнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вразив його Господь!
21 І був цар Уззійя прокажений аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокажений, бо був вилучений від Господнього дому. А над царським домом був син його Йотам, — він судив народ Краю.
22 А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.
23 І спочив Уззійя з своїми батьками, і поховали його з батьками його на погребовому царському полі, бо сказали: “Він прокажений”. А замість нього зацарював син його Йотам.