1 И отложился Моав от Израиля по смерти Ахава. 2 Охозия же упал чрез решетку с горницы своей, что в Самарии, и занемог. И послал послов, и сказал им: пойдите, спросите у Веельзевула, божества Аккаронского: выздоровею ли я от сей болезни? [И пошли они спрашивать.]
3 Тогда Ангел Господень сказал Илии Фесвитянину: встань, пойди навстречу посланным от царя Самарийского и скажи им: разве нет Бога в Израиле, что вы идете вопрошать Веельзевула, божество Аккаронское? 4 За это так говорит Господь: с постели, на которую ты лег, не сойдешь с нее, но умрешь. И пошел Илия, [и сказал им]. 5 И возвратились к Охозии посланные. И он сказал им: что это вы возвратились? 6 И сказали ему: навстречу нам вышел человек и сказал нам: пойдите, возвратитесь к царю, который послал вас, и скажите ему: так говорит Господь: разве нет Бога в Израиле, что ты посылаешь вопрошать Веельзевула, божество Аккаронское? За то с постели, на которую ты лег, не сойдешь с нее, но умрешь. 7 И сказал им: каков видом тот человек, который вышел навстречу вам и говорил вам слова сии? 8 Они сказали ему: человек тот весь в волосах и кожаным поясом подпоясан по чреслам своим. И сказал он: это Илия Фесвитянин. 9 И послал к нему пятидесятника с его пятидесятком. И он взошел к нему, когда Илия сидел на верху горы, и сказал ему: человек Божий! царь говорит: сойди. 10 И отвечал Илия, и сказал пятидесятнику: если я человек Божий, то пусть сойдет огонь с неба и попалит тебя и твой пятидесяток. И сошел огонь с неба и попалил его и пятидесяток его. 11 И послал к нему царь другого пятидесятника с его пятидесятком. И он стал говорить ему: человек Божий! так сказал царь: сойди скорее. 12 И отвечал Илия и сказал ему: если я человек Божий, то пусть сойдет огонь с неба и попалит тебя и твой пятидесяток. И сошел огонь Божий с неба, и попалил его и пятидесяток его. 13 И еще послал в третий раз пятидесятника с его пятидесятком. И поднялся, и пришел пятидесятник третий, и пал на колена свои пред Илиею, и умолял его, и говорил ему: человек Божий! да не будет презрена душа моя и душа рабов твоих — сих пятидесяти — пред очами твоими; 14 вот, сошел огонь с неба, и попалил двух пятидесятников прежних с их пятидесятками; но теперь да не будет презрена душа моя пред очами твоими! 15 И сказал Ангел Господень Илии: пойди с ним, не бойся его. И он встал, и пошел с ним к царю. 16 И сказал ему: так говорит Господь: за то, что ты посылал послов вопрошать Веельзевула, божество Аккаронское, как будто в Израиле нет Бога, чтобы вопрошать о слове Его, — с постели, на которую ты лег, не сойдешь с нее, но умрешь. 17 И умер он по слову Господню, которое изрек Илия. И воцарился Иорам [брат Охозии], вместо него, во второй год Иорама, сына Иосафатова, царя Иудейского, так как сына у того не было.
18 Прочее об Охозии, что он сделал, написано в летописи царей Израильских.
Гріх царя Ахазії
1 А по смерті Ахава збунтувався Моав на Ізраїля.
2 А Ахазія випав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І послав він послів, і сказав до них: “Ідіть, запитайте Ваал‑Зевува, екронського бога, чи видужаю я зі своєї цієї хвороби?”
3 А Ангол Господній говорив до тішб’янина Іллі: “Устань, вийди назустріч послам самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал‑Зевува, екронського бога?
4 Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!”… І пішов Ілля.
5 І вернулися посли до царя , а він сказав до них: “Що це ви вернулися?”
6 А вони відказали йому: “Назустріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш вивідати Ваал‑Зевува, екронського бога? Тому те ложе, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш”…
7 А він їм сказав: “Якого вигляду той чоловік, що вийшов назустріч вам і говорив вам оці слова?”
8 Вони ж відказали: “Це чоловік волохатий, а шкуряний пояс оперезаний на стегнах його”. А він сказав: “Це тішб’янин Ілля!”
9 І послав він до нього п’ятдесятника та його п’ятдесятку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхів’ї гори. І сказав він до нього: “Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!”
10 А Ілля відповів і говорив до того п’ятдесятника: “А якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п’ятдесятку твою!” І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п’ятдесятку…
11 І цар знову послав до нього іншого п’ятдесятника та його п’ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: “Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!”
12 І відповів Ілля та й сказав до нього: “Якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та твою п’ятдесятку!” І зійшов із неба Божий огонь, і пожер його та його п’ятдесятку…
13 І знову послав він третього п’ятдесятника та його п’ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п’ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: “Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів, тих п’ятдесяти, в очах твоїх!
14 Ось зійшов був огонь із неба, та й пожер тих двох перших п’ятдесятників та їхні п’ятдесятки; а тепер нехай буде дорога душа моя в очах твоїх!”
15 А Ангол Господній сказав до Іллі: “Зійди з ним, не бійся його!” І він устав, і зійшов з ним до царя.
16 Та й сказав до нього: “Так сказав Господь: Тому, що ти посилав послів, щоб вивідати від Ваал-Зевува, екронського бога, — ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб вивідати слова Його, — тому те ложе, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш!”
17 І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарював Єгорам, другого року Єгорама, сина Йосафата, Юдиного царя, бо не було в нього сина.
18 А решта діл Ахазії, що він зробив був, — ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.