1 Елисей пророк призвал одного из сынов пророческих и сказал ему: опояшь чресла твои, и возьми сей сосуд с елеем в руку твою, и пойди в Рамоф Галаадский. 2 Придя туда, отыщи там Ииуя, сына Иосафата, сына Намессиева, и подойди, и вели выступить ему из среды братьев своих, и введи его во внутреннюю комнату; 3 и возьми сосуд с елеем, и вылей на голову его, и скажи: «так говорит Господь: помазую тебя в царя над Израилем». Потом отвори дверь, и беги, и не жди. 4 И пошел отрок, слуга пророка, в Рамоф Галаадский, 5 и пришел, и вот сидят военачальники. И сказал: у меня слово до тебя, военачальник. И сказал Ииуй: до кого из всех нас? И сказал он: до тебя, военачальник. 6 И встал он, и вошел в дом. И отрок вылил елей на голову его, и сказал ему: так говорит Господь Бог Израилев: «помазую тебя в царя над народом Господним, над Израилем, 7 и ты истребишь дом Ахава, господина твоего, чтобы Мне отмстить за кровь рабов Моих пророков и за кровь всех рабов Господних, павших от руки Иезавели; 8 и погибнет весь дом Ахава, и истреблю у Ахава мочащегося к стене, и заключенного и оставшегося в Израиле, 9 и сделаю дом Ахава, как дом Иеровоама, сына Наватова, и как дом Ваасы, сына Ахиина; 10 Иезавель же съедят псы на поле Изреельском, и никто не похоронит ее». И отворил дверь, и убежал. 11 И вышел Ииуй к слугам господина своего, и сказали ему: с миром ли? Зачем приходил этот неистовый к тебе? И сказал им: вы знаете этого человека и что он говорит. 12 И сказали: неправда, скажи нам. И сказал он: то и то он сказал мне, говоря: «так говорит Господь: помазую тебя в царя над Израилем». 13 И поспешили они, и взяли каждый одежду свою, и подостлали ему на самых ступенях, и затрубили трубою, и сказали: воцарился Ииуй! 14 И восстал Ииуй, сын Иосафата, сына Намессиева, против Иорама; Иорам же находился со всеми Израильтянами в Рамофе Галаадском на страже против Азаила, царя Сирийского. 15 Впрочем, сам царь Иорам возвратился, чтобы лечиться в Изрееле от ран, которые причинили ему Сирияне, когда он воевал с Азаилом, царем Сирийским. И сказал Ииуй: если вы согласны [со мною], то пусть никто не уходит из города, чтобы идти подать весть в Изрееле. 16 И сел Ииуй на коня, и поехал в Изреель, где лежал Иорам [царь Израильский, для лечения ран, которые причинили ему Сирияне в Рамофе, когда он воевал с Азаилом, царем Сирийским, сильным и могущественным], и куда Охозия, царь Иудейский, пришел посетить Иорама. 17 На башне в Изрееле стоял сторож, и увидел он полчище Ииуево, когда оно шло, и сказал: полчище вижу я. И сказал Иорам: возьми всадника, и пошли навстречу им, и пусть скажет: с миром ли? 18 И выехал всадник на коне навстречу ему, и сказал: так говорит царь: с миром ли? И сказал Ииуй: что тебе до мира? Поезжай за мною. И донес сторож, и сказал: доехал до них, но не возвращается. 19 И послали другого всадника, и он приехал к ним, и сказал: так говорит царь: с миром ли? И сказал Ииуй: что тебе до мира? Поезжай за мною. 20 И донес сторож, сказав: доехал до них, и не возвращается, а походка, как будто Ииуя, сына Намессиева, потому что он идет стремительно. 21 И сказал Иорам: запрягай. И запрягли колесницу его. И выступил Иорам, царь Израильский, и Охозия, царь Иудейский, каждый на колеснице своей. И выступили навстречу Ииую, и встретились с ним на поле Навуфея Изреелитянина. 22 И когда увидел Иорам Ииуя, то сказал: с миром ли, Ииуй? И сказал он: какой мир при любодействе Иезавели, матери твоей, и при многих волхвованиях ее? 23 И поворотил Иорам руки свои, и побежал, и сказал Охозии: измена, Охозия! 24 А Ииуй натянул лук рукою своею, и поразил Иорама между плечами его, и прошла стрела чрез сердце его, и пал он на колеснице своей. 25 И сказал Ииуй Бидекару, сановнику своему: возьми, брось его на участок поля Навуфея Изреелитянина, ибо вспомни, как мы с тобою ехали вдвоем сзади Ахава, отца его, и как Господь изрек на него такое пророчество: 26 истинно, кровь Навуфея и кровь сыновей его видел Я вчера, говорит Господь, и отмщу тебе на сем поле. Итак возьми, брось его на поле, по слову Господню. 27 Охозия, царь Иудейский, увидев сие, побежал по дороге к дому, что в саду. И погнался за ним Ииуй, и сказал: и его бейте на колеснице. Это было на возвышенности Гур, что при Ивлеаме. И побежал он в Мегиддон, и умер там. 28 И отвезли его рабы его в Иерусалим, и похоронили его в гробнице его, с отцами его, в городе Давидовом.
29 В одиннадцатый год Иорама, сына Ахавова, воцарился Охозия в Иудее. 30 И прибыл Ииуй в Изреель. Иезавель же, получив весть, нарумянила лице свое и украсила голову свою, и глядела в окно. 31 Когда Ииуй вошел в ворота, она сказала: мир ли Замврию, убийце государя своего? 32 И поднял он лице свое к окну и сказал: кто со мною, кто? И выглянули к нему два, три евнуха. 33 И сказал он: выбросьте ее. И выбросили ее. И брызнула кровь ее на стену и на коней, и растоптали ее. 34 И пришел Ииуй, и ел, и пил, и сказал: отыщите эту проклятую и похороните ее, так как царская дочь она. 35 И пошли хоронить ее, и не нашли от нее ничего, кроме черепа, и ног, и кистей рук. 36 И возвратились, и донесли ему. И сказал он: таково было слово Господа, которое Он изрек чрез раба Своего Илию Фесвитянина, сказав: на поле Изреельском съедят псы тело Иезавели, 37 и будет труп Иезавели на участке Изреельском, как навоз на поле, так что никто не скажет: это Иезавель.
Єлисей ставить на царство Єгу
1 А пророк Єлисей покликав одного з пророчих синів і сказав йому: “Підпережи свої стегна, і візьми це горня оливи в свою руку, і йди до ґілеадського Рамоту.
2 І прийдеш туди, і побач там Єгу, сина Йосафата, Німшієвого сина. І ти ввійдеш, і візьмеш його з‑між братів його, і введеш його до внутрішньої кімнати.
3 І візьмеш горня цієї оливи, і виллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчиниш двері й утечеш, і не будеш чекати”.
4 І пішов той слуга, слуга пророка, до ґілеадського Рамоту.
5 І прийшов він, аж ось сидять керівники війська. І він сказав: “Слово мені до тебе, о керівнику!” А Єгу відказав: “До кого з усіх нас?” І той сказав: “До тебе, о керівнику!”
6 І він устав, і вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: “Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем!..
7 І ти поб’єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кров Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзавелі.
8 І згине ввесь Ахавів дім, і вигублю Ахавові навіть те, що мочиться на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!
9 І зроблю Ахавів дім, як дім Єровоама, Неватового сина, і як дім Баші, сина Ахійїного.
10 А Єзавелю з’їдять пси в Їзреелевій ділянці, і не буде, хто б її поховав”. І відчинив він двері та й утік…
11 А Єгу вийшов до слуг свого пана, і вони сказали йому: “Чи все гаразд? Чого приходив той несамовитий до тебе?” А він відказав: “Ви знаєте того чоловіка та його мову”.
12 А вони відказали: “Неправда! Розкажи ж нам!” І той сказав: “Отак і так сказав він до мене, говорячи: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем!”
13 А ті поспішно взяли кожен шати свої, і постелили під ним на верху сходів. І засурмили вони в сурму, і сказали: “Зацарював Єгу!”
14 І змовився Єгу, син Йосафата, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґілеадського Рамота, він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом, сирійським царем.
Єгу побиває царів Єгорама та Ахазію
15 І вернувся цар Єгорам лікуватися в Їзреелі від ран, що вчинили йому сиріяни, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. І сказав Єгу: “Якщо згода ваша на те , нехай не вийде жоден утікач із міста, щоб піти донести в Їзреелі”.
16 І сів верхи Єгу, і поїхав до Їзреелу, бо Йорам лежав там. А Ахазія, цар Юдин, зійшов побачити Йорама.
17 А на башті в Їзреелі стояв вартовий. І побачив він натовп Єгуїв, як він ішов, і сказав: “Я бачу натовп!” А Єгорам відказав: “Візьми верхівця, і пошли назустріч їм, і нехай він скаже: Чи все гаразд?”
18 І відправився верхівець назустріч йому, і сказав: “Так сказав цар: Чи все гаразд?” А Єгу відказав: “Що тобі до того? Повертай за мною!” І доніс вартовий, говорячи: “Прийшов той посол аж до них, та не вернувся”.
19 І послав він другого верхівця, і він прийшов до них та й сказав: “Так сказав цар: Чи все гаразд?” А Єгу відказав: “Що тобі до гаразду? Повертай за мною!”
20 І доніс вартовий, говорячи: “Прийшов він аж до них, та не вернувся. А кінна їзда, як їзда Єгу, Німшієвого сина, бо їде несамовито”.
21 І сказав Єгорам: “Запрягай!” І запріг його колесницю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія, Юдин цар, кожен своєю колесницею, щоб зустріти Єгу, — і спіткали його в ділянці їзреелянина Навота.
22 І сталося, як Єгорам побачив Єгу, то сказав: “Чи все гаразд, Єгу?” А той відказав: “Який гаразд при перелюбі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?”
23 І обернув Єгорам руки свої та й утік. І сказав він Ахазії: “Зрада, Ахазіє!”
24 А Єгу взяв лука в руку свою, і вдарив Єгорама між його раменами, — і пробила стріла його серце, і він похилився на колесниці своїй…
25 І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого: “Візьми, кинь його на ділянці поля їзреелянина Навота. Бо пам’ятай, — я й ти їхали вдвох за Ахавом, батьком його, а Господь прорік на нього оце пророцтво:
26 Поправді кажу , що бачив Я вчора кров Навота та кров синів його, говорить Господь, і відплачу тобі на цій же ділянці, говорить Господь. А тепер кинь його на цій ділянці за словом Господнім”.
27 А Ахазія, Юдин цар, побачив це , і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу погнався за ним і сказав: “Убийте й його на колесниці!” І поранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там.
28 А раби його відвезли його верхи до Єрусалиму, та й поховали його в його гробі з батьками його в Давидовому Місті.
29 А в одинадцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія.
Смерть цариці Єзавель
30 І прийшов Єгу до Їзрееля, а Єзавель почула про це , і нафарбувала очі свої, і прикрасила голову свою, та й виглянула через вікно.
31 А Єгу входить до брами. І сказала вона: “Чи все гаразд, Зімрі, убивце пана свого?”
32 І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: “Хто зо мною, хто?” І виглянули до нього два‑три евнухи.
33 А він сказав: “Скиньте її!” І викинули її, — і бризнула кров її на стіну та на коні. І він топтав її…
34 І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: “Підіть до тієї проклятої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка!”
35 І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічого , а тільки черепа, та ноги, та долоні рук…
36 І вони вернулися, і донесли йому про це . А він відказав: “Це слово Господа, що казав був через раба Свого тішб’янина Іллю, говорячи: В Їзреелевій ділянці пси з’їдять Єзавелине тіло!
37 І буде Єзавелин труп, як погній на поверхні поля в Їзреелевій ділянці, так що не скажуть: Це Єзавель”…