1 Спустя несколько времени умер царь Аммонитский, и воцарился вместо него сын его Аннон. 2 И сказал Давид: окажу я милость Аннону, сыну Наасову, за благодеяние, которое оказал мне отец его. И послал Давид слуг своих утешить Аннона об отце его. И пришли слуги Давидовы в землю Аммонитскую. 3 Но князья Аммонитские сказали Аннону, господину своему: неужели ты думаешь, что Давид из уважения к отцу твоему прислал к тебе утешителей? не для того ли, чтобы осмотреть город и высмотреть в нем и после разрушить его, прислал Давид слуг своих к тебе? 4 И взял Аннон слуг Давидовых, и обрил каждому из них половину бороды, и обрезал одежды их наполовину, до чресл, и отпустил их. 5 Когда донесли об этом Давиду, то он послал к ним навстречу, так как они были очень обесчещены. И велел царь сказать им: оставайтесь в Иерихоне, пока отрастут бороды ваши, и тогда возвратитесь. 6 И увидели Аммонитяне, что они сделались ненавистными для Давида; и послали Аммонитяне нанять Сирийцев из Беф-Рехова и Сирийцев Сувы двадцать тысяч пеших, у царя [Амаликитского] Маахи тысячу человек и из Истова двенадцать тысяч человек. 7 Когда услышал об этом Давид, то послал Иоава со всем войском храбрых. 8 И вышли Аммонитяне и расположились к сражению у ворот, а Сирийцы Сувы и Рехова, и Истова, и Маахи, стали отдельно в поле. 9 И увидел Иоав, что неприятельское войско было поставлено против него и спереди и сзади, и избрал воинов из всех отборных в Израиле, и выстроил их против Сирийцев; 10 остальную же часть людей поручил Авессе, брату своему, чтоб он выстроил их против Аммонитян. 11 И сказал Иоав : если Сирийцы будут одолевать меня, ты поможешь мне; а если Аммонитяне тебя будут одолевать, я приду к тебе на помощь; 12 будь мужествен, и будем стоять твердо за народ наш и за города Бога нашего, а Господь сделает, что Ему угодно. 13 И вступил Иоав и народ, который был у него, в сражение с Сирийцами, и они побежали от него. 14 Аммонитяне же, увидев, что Сирийцы бегут, побежали от Авессы и ушли в город. И возвратился Иоав от Аммонитян и пришел в Иерусалим. 15 Сирийцы, видя, что они поражены Израильтянами, собрались вместе. 16 И послал Адраазар и призвал Сирийцев, которые за рекою [Халамаком], и пришли они к Еламу; а Совак, военачальник Адраазаров, предводительствовал ими. 17 Когда донесли об этом Давиду, то он собрал всех Израильтян, и перешел Иордан и пришел к Еламу. Сирийцы выстроились против Давида и сразились с ним. 18 И побежали Сирийцы от Израильтян. Давид истребил у Сирийцев семьсот колесниц и сорок тысяч всадников; поразил и военачальника Совака, который там и умер. 19 Когда все цари, покорные Адраазару, увидели, что они поражены Израильтянами, то заключили мир с Израильтянами и покорились им. А Сирийцы боялись более помогать Аммонитянам.
Давид побиває аммонітян
1 І сталося по тому, і помер цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ганун.
2 І сказав Давид: “Зроблю я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені”. І послав Давид, щоб його порадувати, щодо батька його, через своїх рабів. І прибули Давидові раби до аммонітського краю.
3 А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: “Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим , що послав тобі потішителів? Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його вивідати, а потім знищити його?”
4 І взяв Ганун Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди, та обрізав їхню одежу наполовину, аж до сидіння їх, та й відпустив їх.
5 І донесли про це Давидові, а він послав назустріч їм, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: “Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь”.
6 І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І аммонітяни послали й найняли Арам -Бет‑Рехову й Арам‑Цови, двадцять тисяч піхотинців, та царя Маахи, тисячу чоловік, і тов’ян дванадцять тисяч чоловік.
7 А коли Давид прочув про це , то послав Йоава та все лицарське військо.
8 І повиходили аммонітяни, і встановилися до бою при вході до брами. А Арам‑Цова, і Рехов, і Тов’янин, і Мааха, — вони самі були на полі.
9 І побачив Йоав, що бойовий фронт звернений на нього спереду та позаду, то вибрав Ізраїлевих вибраних, та й установив їх навпроти Арама.
10 А решту народу дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян,
11 і сказав: “Якщо Арам буде сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то я піду допомагати тобі.
12 Будь мужній, і станьмо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!”
13 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли на бій з Арамом, то ті повтікали перед ним.
14 А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста. І вернувся Йоав від аммонітян, і ввійшов до Єрусалиму.
15 А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися разом.
16 І послав Гадад’езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Геламу. А Шовах, провідник Гадад’езерового війська, був перед ними.
17 І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним.
18 І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесниць та сорок тисяч верхівців. І вбив він Шоваха, зверхника війська його, і той там помер.
19 А коли всі царі, підлеглі Гадад’езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Ізраїлем, і служили йому. І Арам уже боявся допомагати аммонітянам.