1 Гнев Господень опять возгорелся на Израильтян, и возбудил он в них Давида сказать: пойди, исчисли Израиля и Иуду. 2 И сказал царь Иоаву военачальнику, который был при нем: пройди по всем коленам Израилевым [и Иудиным] от Дана до Вирсавии, и исчислите народ, чтобы мне знать число народа. 3 И сказал Иоав царю: Господь Бог твой да умножит столько народа, сколько есть, и еще во сто раз столько, а очи господина моего царя да увидят это ; но для чего господин мой царь желает этого дела? 4 Но слово царя Иоаву и военачальникам превозмогло; и пошел Иоав с военачальниками от царя считать народ Израильский. 5 И перешли они Иордан и остановились в Ароере, на правой стороне города, который среди долины Гадовой, к Иазеру; 6 и пришли в Галаад и в землю Тахтим-Ходши; и пришли в Дан-Яан и обошли Сидон; 7 и пришли к укреплению Тира и во все города Хивеян и Хананеян и вышли на юг Иудеи в Вирсавию; 8 и обошли всю землю и пришли чрез девять месяцев и двадцать дней в Иерусалим. 9 И подал Иоав список народной переписи царю; и оказалось, что Израильтян было восемьсот тысяч мужей сильных, способных к войне, а Иудеян пятьсот тысяч.
10 И вздрогнуло сердце Давидово после того, как он сосчитал народ. И сказал Давид Господу: тяжко согрешил я, поступив так; и ныне молю Тебя, Господи, прости грех раба Твоего, ибо крайне неразумно поступил я. 11 Когда Давид встал на другой день утром, то было слово Господа к Гаду пророку, прозорливцу Давида: 12 пойди и скажи Давиду: так говорит Господь: три наказания предлагаю Я тебе; выбери себе одно из них, которое совершилось бы над тобою. 13 И пришел Гад к Давиду, и возвестил ему, и сказал ему: избирай себе, быть ли голоду в стране твоей семь лет, или чтобы ты три месяца бегал от неприятелей твоих, и они преследовали тебя, или чтобы в продолжение трех дней была моровая язва в стране твоей? теперь рассуди и реши, что мне отвечать Пославшему меня. 14 И сказал Давид Гаду: тяжело мне очень; но пусть впаду я в руки Господа, ибо велико милосердие Его; только бы в руки человеческие не впасть мне. [И избрал себе Давид моровую язву во время жатвы пшеницы.] 15 И послал Господь язву на Израильтян от утра до назначенного времени; [и началась язва в народе] и умерло из народа, от Дана до Вирсавии, семьдесят тысяч человек. 16 И простер Ангел [Божий] руку свою на Иерусалим, чтобы опустошить его; но Господь пожалел о бедствии и сказал Ангелу, поражавшему народ: довольно, теперь опусти руку твою. Ангел же Господень был тогда у гумна Орны Иевусеянина. 17 И сказал Давид Господу, когда увидел Ангела, поражавшего народ, говоря: вот, я согрешил, я [пастырь] поступил беззаконно; а эти овцы, что сделали они? пусть же рука Твоя обратится на меня и на дом отца моего. 18 И пришел в тот день Гад к Давиду и сказал: иди, поставь жертвенник Господу на гумне Орны Иевусеянина. 19 И пошел Давид по слову Гада [пророка], как повелел Господь. 20 И взглянул Орна и увидел царя и слуг его, шедших к нему, и вышел Орна и поклонился царю лицем своим до земли. 21 И сказал Орна: зачем пришел господин мой царь к рабу своему? И сказал Давид: купить у тебя гумно для устроения жертвенника Господу, чтобы прекратилось поражение народа. 22 И сказал Орна Давиду: пусть возьмет и вознесет в жертву господин мой, царь, что ему угодно. Вот волы для всесожжения и повозки и упряжь воловья на дрова. 23 Все это, царь, Орна отдает царю. Еще сказал Орна царю: Господь Бог твой да будет милостив к тебе! 24 Но царь сказал Орне: нет, я заплачу́ тебе, что сто́ит, и не вознесу Господу Богу моему, жертвы, взятой даром. И купил Давид гумно и волов за пятьдесят сиклей серебра. 25 И соорудил там Давид жертвенник Господу и принес всесожжения и мирные жертвы. [После Соломон распространил жертвенник, потому что он мал был.] И умилостивился Господь над страною, и прекратилось поражение Израильтян.
Гріх Давидів і кара за нього
1 І знову запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана Давида проти них, говорячи: “Іди, перелічи Ізраїля та Юду!”
2 І сказав цар до Йоава, вождя війська, що з ним: “Перемандруй серед усіх Ізраїлевих племен від Дану аж до Беер‑Шеви, і перелічіть народ, — і я пізнаю число цього народу”.
3 І сказав Йоав до царя: “Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та нащо пан мій, цар, уподобав собі таку річ?”
4 Та цареве слово до Йоава та на військових провідників перемогло. І вийшов Йоав та військові провідники від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.
5 І перейшли вони Йордан, і таборували в Ароері, з правого боку міста, що лежить у середині долини Ґаду та при Язері.
6 І прийшли вони до Ґілеаду та до краю Тахтім‑Ходші. І прийшли до Дан‑Яану, і навколо до Сидону.
7 І прийшли вони до твердині Цор і до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер‑Шеви.
8 І мандрували вони по цілому краю, і прийшли в кінці дев’яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.
9 І дав Йоав цареві число переліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витягають меча, а Юдиних мужів — п’ятсот тисяч чоловік.
10 І збентежилося Давидове серце, як перелічив він народ. І сказав Давид до Господа: “Я дуже згрішив, що зробив це ! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого раба, бо я дуже немудро вчинив!”…
11 І встав Давид рано‑вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:
12 “Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три кари кладу Я на тебе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю її тобі”.
13 І прийшов Ґад до Давида, і розповів йому та й до нього сказав: “Чи прийдуть тобі сім літ голоду в твоїм краї, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а вони тебе гнатимуть, чи теж буде три дні моровиця в твоїм Краї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну я Тому, Хто послав мене”.
14 І сказав Давид до Ґада: “Сильно скорблю я! Нехай же впадемо ми до Господньої руки, “бо велике Його милосердя”, а в руку людську нехай я не впаду!”…
15 І дав Господь моровицю в Ізраїлі від ранку й аж до часу умовлення, — і померло з народу від Дану й аж до Беер‑Шеви сімдесят тисяч чоловік…
16 І простяг той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб вигубити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: “Забагато тепер, попусти свою руку!” А Ангол Господній був при тоці євусеянина Аравни.
17 І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побивав серед народу, і проказав: “Я ось згрішив, і пішов проти Закону. А ці вівці, — що зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!”…
18 І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: “Устань, постав Господеві жертівника на току євусеянина Аравни”.
19 І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.
20 І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.
21 І сказав Аравна: “Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба?” А Давид відказав: “Купити від тебе цього тока, щоб збудувати жертівника для Господа, — і буде стримана зараза від народу”.
22 І сказав Аравна до Давида: “Нехай пан мій, цар, візьме, і нехай принесе жертву, що добре в очах його. Дивися, — ось худоба на цілопалення, а молотилки та ярма — на дрова.
23 Усе віддає Аравна, о царю, цареві”. І сказав Аравна до царя: “Господь, Бог твій, нехай уподобає Собі тебе!”
24 І сказав цар до Аравни: “Ні, — бо тільки куплю від тебе за ціну, і не принесу дармо цілопалень Господеві, Богові моєму”. І купив Давид тока й худобу за срібло п’ятдесяти шеклів.
25 І Давид збудував там жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І Господь був ублаганий для Краю, — і була стримана зараза від Ізраїля.