1 И пришли все колена Израилевы к Давиду в Хеврон и сказали: вот, мы — кости твои и плоть твоя; 2 еще вчера и третьего дня, когда Саул царствовал над нами, ты выводил и вводил Израиля; и сказал Господь тебе: «ты будешь пасти народ Мой Израиля и ты будешь вождем Израиля». 3 И пришли все старейшины Израиля к царю в Хеврон, и заключил с ними царь Давид завет в Хевроне пред Господом; и помазали Давида в царя над [всем] Израилем.
4 Тридцать лет было Давиду, когда он воцарился; царствовал сорок лет. 5 В Хевроне царствовал над Иудою семь лет и шесть месяцев, и в Иерусалиме царствовал тридцать три года над всем Израилем и Иудою. 6 И пошел царь и люди его на Иерусалим против Иевусеев, жителей той страны; но они говорили Давиду: «ты не войдешь сюда; тебя отгонят слепые и хромые», — это значило: «не войдет сюда Давид». 7 Но Давид взял крепость Сион: это — город Давидов. 8 И сказал Давид в тот день: всякий, убивая Иевусеев, пусть поражает копьем и хромых и слепых, ненавидящих душу Давида. Посему и говорится: слепой и хромой не войдет в дом [Господень]. 9 И поселился Давид в крепости, и назвал ее городом Давидовым, и обстроил кругом от Милло и внутри. 10 И преуспевал Давид и возвышался, и Господь Бог Саваоф был с ним.
11 И прислал Хирам, царь Тирский, послов к Давиду и кедровые деревья и плотников и каменщиков, и они построили дом Давиду. 12 И уразумел Давид, что Господь утвердил его царем над Израилем и что возвысил царство его ради народа Своего Израиля. 13 И взял Давид еще наложниц и жен из Иерусалима, после того, как пришел из Хеврона. 14 И родились еще у Давида сыновья и дочери. И вот имена родившихся у него в Иерусалиме: Самус, и Совав, и Нафан, и Соломон, 15 и Евеар, и Елисуа, и Нафек, и Иафиа, 16 и Елисама, и Елидае, и Елифалеф, [Самае, Иосиваф, Нафан, Галамаан, Иеваар, Феисус, Елифалаф, Нагев, Нафек, Ионафан, Леасамис, Ваалимаф и Елифааф].
17 Когда Филистимляне услышали, что Давида помазали на царство над Израилем, то поднялись все Филистимляне искать Давида. И услышал Давид и пошел в крепость. 18 А Филистимляне пришли и расположились в долине Рефаим. 19 И вопросил Давид Господа, говоря: идти ли мне против Филистимлян? предашь ли их в руки мои? И сказал Господь Давиду: иди, ибо Я предам Филистимлян в руки твои. 20 И пошел Давид в Ваал-Перацим и поразил их там, и сказал Давид: Господь разнес врагов моих предо мною, как разносит вода. Посему и месту тому дано имя Ваал-Перацим. 21 И оставили там [Филистимляне] истуканов своих, а Давид с людьми своими взял их [и велел сжечь их в огне]. 22 И пришли опять Филистимляне и расположились в долине Рефаим. 23 И вопросил Давид Господа, [идти ли мне против Филистимлян, и предашь ли их в руки мои?] И Он отвечал ему: не выходи навстречу им, а зайди им с тылу и иди к ним со стороны тутовой рощи; 24 и когда услышишь шум как бы идущего по вершинам тутовых дерев, то двинься, ибо тогда пошел Господь пред тобою, чтобы поразить войско Филистимское. 25 И сделал Давид, как повелел ему Господь, и поразил Филистимлян от Гаваи до Газера.
Давид осідає в Єрусалимі на Сіоні
1 І посходилися всі Ізраїлеві племена до Давида в Хеврон та й сказали йому: “Оце ми кість твоя та тіло твоє ми!
2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приводив назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш володарем над Ізраїлем”.
3 І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а цар Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем.
4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царювати, і сорок літ царював він.
5 У Хевроні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.
6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусеянина, мешканця того Краю. А той сказав Давидові, говорячи: “Ти не ввійдеш сюди, хіба повиганяєш сліпих та кривих!” А це значить: Давид ніколи не ввійде сюди!
7 Та Давид здобув твердиню Сіон, — він став Давидовим Містом.
8 І сказав Давид того дня: “Кожен, хто заб’є євусеянина, нехай скине до каналу, а з ним і кривих та сліпих”, зненавиджених для Давидової душі. Тому говорять: “Сліпий та кривий не ввійде до дому!”
9 І осівся Давид у твердині, і назвав ім’я їй: Давидове Місто. І будував Давид навколо від Мілло й усередині.
10 І Давид ставав усе більшим, а Господь, Бог Саваот, був із ним.
11 І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, та кедрового дерева, і теслів, і каменярів для стін, і вони збудували дім для Давида.
12 І пересвідчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради народу Свого Ізраїля.
13 А Давид узяв ще наложниць та жінок з Єрусалиму по виході його з Хеврону, — і народилися Давидові ще сини та дочки.
14 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,
15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,
16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.
Давид побиває филистимлян
17 І почули филистимляни, що Давида помазали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филистимляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це , і зійшов до твердині.
18 А филистимляни прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.
19 А Давид запитався Господа, говорячи: “Чи виходити мені проти филистимлян? Чи даси їх у мою руку?” І Господь відказав до Давида: “Виходь, бо справді дам филистимлян у руку твою!”
20 І прийшов Давид до Баал‑Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: “Господь розірвав ворогів моїх передо мною, як розривають води”. Тому він назвав ім’я тому місцю: Баал‑Перацім .
21 І вони полишили там своїх божків, а їх забрав Давид та люди його.
22 А филистимляни знову прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.
23 І запитався Давид Господа, а Він сказав: “Не виходь, — оточи їх з‑позаду, і прийди до них від бальзамового ліска.
24 І станеться, коли ти почуєш шелест кроку на верховіттях бальзамового ліска, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський табір”.
25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, — і він побив филистимлян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.