1 И сказал Давид: не остался ли еще кто-нибудь из дома Саулова? я оказал бы ему милость ради Ионафана. 2 В доме Саула был раб, по имени Сива; и позвали его к Давиду, и сказал ему царь: ты ли Сива? И тот сказал: я, раб твой. 3 И сказал царь: нет ли еще кого-нибудь из дома Саулова? я оказал бы ему милость Божию. И сказал Сива царю: есть сын Ионафана, хромой ногами. 4 И сказал ему царь: где он? И сказал Сива царю: вот, он в доме Махира, сына Аммиэлова, в Лодеваре. 5 И послал царь Давид, и взяли его из дома Махира, сына Аммиэлова, из Лодевара. 6 И пришел Мемфивосфей, сын Ионафана, сына Саулова, к Давиду, и пал на лице свое, и поклонился [царю]. И сказал Давид: Мемфивосфей! И сказал тот: вот раб твой. 7 И сказал ему Давид: не бойся; я окажу тебе милость ради отца твоего Ионафана и возвращу тебе все поля Саула, отца твоего, и ты всегда будешь есть хлеб за моим столом. 8 И поклонился [Мемфивосфей] и сказал: что такое раб твой, что ты призрел на такого мертвого пса, как я? 9 И призвал царь Сиву, слугу Саула, и сказал ему: все, что принадлежало Саулу и всему дому его, я отдаю сыну господина твоего; 10 итак обрабатывай для него землю ты и сыновья твои и рабы твои, и доставляй плоды ее , чтобы у сына господина твоего был хлеб для пропитания; Мемфивосфей же, сын господина твоего, всегда будет есть за моим столом. У Сивы было пятнадцать сыновей и двадцать рабов. 11 И сказал Сива царю: все, что приказывает господин мой царь рабу своему, исполнит раб твой. Мемфивосфей ел за столом [Давида], как один из сыновей царя. 12 У Мемфивосфея был малолетний сын, по имени Миха. Все живущие в доме Сивы были рабами Мемфивосфея. 13 И жил Мемфивосфей в Иерусалиме, ибо он ел всегда за царским столом. Он был хром на обе ноги.
Давид чинить ласку Йонатановому синові
1 І сказав Давид: “Чи є ще хто , хто позостався з Саулового дому? Я зроблю йому ласку ради Йонатана”.
2 А при Сауловім домі був раб, а ім’я йому — Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: “Чи ти Ціва?” А той відказав: “Раб твій!”
3 І сказав цар: “Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку?” І сказав Ціва до царя: “Є ще син Йонатанів, кривий на ноги”.
4 І сказав йому цар: “Де він?” А Ціва відказав цареві: “Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло‑Деварі”.
5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло‑Девару.
6 І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: “Мефівошете!” А той відказав: “Ось твій раб!”
7 І сказав йому Давид: “Не бійся, бо справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана, і зверну тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі”.
8 А той уклонився й сказав: “Що твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?”
9 А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги, і до нього сказав: “Усе, що було Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана.
10 І будеш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш приносити з урожаю , і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефівошет, син пана твого, буде завжди їсти хліб при моєму столі”. А Ціва мав п’ятнадцять синів та двадцять рабів.
11 І сказав Ціва до царя: “Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб”. “А Мефівошет, — сказав цар , — буде їсти при моєму столі, як один із царських синів”.
12 А Мефівошет мав малого сина, а ім’я йому — Міха. І всі, хто мешкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета.
13 А Мефівошет сидів в Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кривий на обидві свої ноги.