1 Такое видение открыл мне Господь Бог: вот, Он создал саранчу в начале произрастания поздней травы, и это была трава после царского покоса. 2 И было, когда она окончила есть траву на земле, я сказал: Господи Боже! пощади; как устоит Иаков? он очень мал. 3 И пожалел Господь о том; «не будет сего», сказал Господь.
4 Такое видение открыл мне Господь Бог: вот, Господь Бог произвел для суда огонь, — и он пожрал великую пучину, пожрал и часть земли. 5 И сказал я: Господи Боже! останови; как устоит Иаков? он очень мал. 6 И пожалел Господь о том; «и этого не будет», сказал Господь Бог.
7 Такое видение открыл Он мне: вот, Господь стоял на отвесной стене, и в руке у Него свинцовый отвес. 8 И сказал мне Господь: что ты видишь, Амос? Я ответил: отвес. И Господь сказал: вот, положу отвес среди народа Моего, Израиля; не буду более прощать ему. 9 И опустошены будут жертвенные высоты Исааковы, и разрушены будут святилища Израилевы, и восстану с мечом против дома Иеровоамова.
10 И послал Амасия, священник Вефильский, к Иеровоаму, царю Израильскому, сказать: Амос производит возмущение против тебя среди дома Израилева; земля не может терпеть всех слов его. 11 Ибо так говорит Амос: «от меча умрет Иеровоам, а Израиль непременно отведен будет пленным из земли своей». 12 И сказал Амасия Амосу: провидец! пойди и удались в землю Иудину; там ешь хлеб, и там пророчествуй, 13 а в Вефиле больше не пророчествуй, ибо он святыня царя и дом царский. 14 И отвечал Амос и сказал Амасии: я не пророк и не сын пророка; я был пастух и собирал сикоморы. 15 Но Господь взял меня от овец, и сказал мне Господь: «иди, пророчествуй к народу Моему, Израилю». 16 Теперь выслушай слово Господне. Ты говоришь: «не пророчествуй на Израиля и не произноси слов на дом Исааков». 17 За это вот что говорит Господь: жена твоя будет обесчещена в городе, сыновья и дочери твои падут от меча, земля твоя будет разделена межевою вервью, а ты умрешь в земле нечистой, и Израиль непременно выведен будет из земли своей.
Три видіння про суд над Ізраїлем та Юдою
1 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Він утворив сарану, коли почала виростати отава, — і ось отава як по сінокосі царському!
2 І сталось, як вона вже пожерла траву на землі, я сказав: Господи, Боже, прости! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?
3 І Господь пожалів був про те. “Не станеться це ”, промовив Господь.
4 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Господь Бог покликав судитись огнем, і пожер той велику безодню, і частку пожер.
5 І сказав я: О, Господи, Боже, спини! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?
6 І Господь пожалів був про те. “Не станеться й це!” — сказав Господь Бог!
7 І Він знов учинив, що я бачив таке: Ось на мурі стрімкому стоїть Господь Бог , а в руці Його висок.
8 І промовив до мене Господь: “Що ти бачиш, Амосе?” А я відказав: “Виска”. І промовив Господь: “Ось Я цього виска покладу посеред народу Мого, Ізраїля, — уже більше йому не прощу!
9 І спустошіють жертовні підгірки Ісакові, і поруйновані будуть святині Ізраїлеві, і Я стану з мечем на дім Єровоамів”.
Донос Амації на Амоса
10 І послав Амація, священик Бет-Елу, до Єровоама, царя Ізраїлевого, кажучи: “Амос змовлюється на тебе серед Ізраїлевого дому, — не може земля змістити всіх його слів!
11 Бо так говорить Амос: Єровоам помре від меча, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!”
12 І сказав Амація до Амоса: “Ясновидче, іди, утікай собі до Юдиного краю, і їж там хліб, і там пророкуй.
13 А в Бет‑Елі вже більше не будеш пророкувати, бо він святиня царя та дім царства”.
14 І відповів Амос і сказав до Амації: “Я не пророк, і не син я пророків, — я пастух та оброблювач диких фіґовниць.
15 І взяв мене Господь від отари, і промовив до мене Господь: Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві!
16 А тепер послухай Господнього слова: Ти кажеш: Не будеш пророкувати на Ізраїля, і не будеш проповідувати на Ісаків дім.
17 Тому так промовляє Господь: Твоя жінка в місті буде блудлива, і сини твої та дочки твої попадають від меча, а земля твоя буде поділена шнуром, і ти помреш на нечистій землі, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!”