1 Вот слова завета, который Господь повелел Моисею поставить с сынами Израилевыми в земле Моавитской, кроме завета, который Господь поставил с ними на Хориве.
2 И созвал Моисей всех [сынов] Израилевых и сказал им: вы видели всё, что сделал Господь пред глазами вашими в земле Египетской с фараоном и всеми рабами его и всею землею его; 3 те великие казни, которые видели глаза твои, и те великие знамения и чудеса, [руку крепкую и мышцу простертую]; 4 но до сего дня не дал вам Господь [Бог] сердца, чтобы разуметь, очей, чтобы видеть, и ушей, чтобы слышать. 5 Сорок лет водил вас по пустыне, и одежды ваши на вас не обветшали, и обувь твоя не обветшала на ноге твоей; 6 хлеба вы не ели и вина и сикера не пили, дабы вы знали, что Я Господь Бог ваш. 7 И когда пришли вы на место сие, выступили против нас Сигон, царь Есевонский, и Ог, царь Васанский, чтобы сразиться с нами , и мы поразили их; 8 и взяли землю их, и отдали ее в удел колену Рувимову и Гадову и половине колена Манассиина. 9 Соблюдайте же [все] слова завета сего и исполняйте их, чтобы вам иметь успех во всем, что ни будете делать. 10 Все вы сегодня стоите пред лицем Господа Бога вашего, начальники колен ваших, старейшины ваши, [судьи ваши,] надзиратели ваши, все Израильтяне, 11 дети ваши, жены ваши и пришельцы твои, находящиеся в стане твоем, от секущего дрова твои до черпающего воду твою, 12 чтобы вступить тебе в завет Господа Бога твоего и в клятвенный договор с Ним, который Господь Бог твой сегодня поставляет с тобою, 13 дабы соделать тебя сегодня Его народом, и Ему быть тебе Богом, как Он говорил тебе и как клялся отцам твоим Аврааму, Исааку и Иакову. 14 Не с вами только одними я поставляю сей завет и сей клятвенный договор, 15 но как с теми, которые сегодня здесь с нами стоят пред лицем Господа Бога нашего, так и с теми, которых нет здесь с нами сегодня. 16 Ибо вы знаете, как мы жили в земле Египетской и как мы проходили посреди народов, чрез которые вы прошли, 17 и видели мерзости их и кумиры их, деревянные и каменные, серебряные и золотые, которые у них. 18 Да не будет между вами мужчины или женщины, или рода или колена, которых сердце уклонилось бы ныне от Господа Бога нашего, чтобы ходить служить богам тех народов; да не будет между вами корня, произращающего яд и полынь, 19 такого человека, который, услышав слова проклятия сего, похвалялся бы в сердце своем, говоря: «я буду счастлив, несмотря на то, что буду ходить по произволу сердца моего»; и пропадет таким образом сытый с голодным; 20 не простит Господь такому, но тотчас возгорится гнев Господа и ярость Его на такого человека, и падет на него все проклятие [завета сего], написанное в сей книге [закона], и изгладит Господь имя его из поднебесной; 21 и отделит его Господь на погибель от всех колен Израилевых, сообразно со всеми проклятиями завета, написанными в сей книге закона. 22 И скажет последующий род, дети ваши, которые будут после вас, и чужеземец, который придет из земли дальней, увидев поражение земли сей и болезни, которыми изнурит ее Господь: 23 сера и соль, пожарище — вся земля; не засевается и не произращает она, и не выходит на ней никакой травы, как по истреблении Содома, Гоморры, Адмы и Севоима, которые ниспроверг Господь во гневе Своем и в ярости Своей. 24 И скажут все народы: за что Господь так поступил с сею землею? какая великая ярость гнева Его! 25 И скажут: за то, что они оставили завет Господа, Бога отцов своих, который Он поставил с ними, когда вывел их из земли Египетской, 26 и пошли и стали служить иным богам и поклоняться им, богам, которых они не знали и которых Он не назначал им: 27 за то возгорелся гнев Господа на землю сию, и навел Он на нее все проклятия [завета], написанные в сей книге [закона]; 28 и извергнул их Господь из земли их в гневе, ярости и великом негодовании, и поверг их на другую землю, как ныне видим . 29 Сокрытое принадлежит Господу Богу нашему, а открытое — нам и сынам нашим до века, чтобы мы исполняли все слова закона сего.
Виконуйте заповіта Господнього
1 І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: “Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його, та всьому його краєві, —
2 ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда,
3 та не дав вам Господь серця , щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього.
4 І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі.
5 Не їли ви хліба, і вина та п’янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш.
6 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, — і побили ми їх,
7 і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим, та Ґадовим, та половині племени Манасіїного.
8 Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити.
9 Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж,
10 діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води,
11 щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,
12 щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.
13 І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,
14 але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.
15 Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли.
16 І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними.
17 Стережіться , щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем’я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що вирощує їдь та полин,
18 щоб не було, що коли він почує слова цього прокляття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напоєний, і спрагнений.
19 Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім’я його з‑під неба.
20 І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.
21 І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:
22 сірка та сіль, погорілище — уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.
23 І скажуть усі ті народи: “Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?”
24 І скажуть: “За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.
25 І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх і що Він не приділив їм.
26 І запалився Господній гнів на цей Край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.
27 І вирвав їх Господь з‑над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обуренні, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.
28 Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону”.