1 Такое было видение подобия славы Господней. Увидев это, я пал на лице свое, и слышал глас Глаголющего, и Он сказал мне: сын человеческий! стань на ноги твои, и Я буду говорить с тобою. 2 И когда Он говорил мне, вошел в меня дух и поставил меня на ноги мои, и я слышал Говорящего мне. 3 И Он сказал мне: сын человеческий! Я посылаю тебя к сынам Израилевым, к людям непокорным, которые возмутились против Меня; они и отцы их изменники предо Мною до сего самого дня. 4 И эти сыны с огрубелым лицем и с жестоким сердцем; к ним Я посылаю тебя, и ты скажешь им: «так говорит Господь Бог!» 5 Будут ли они слушать, или не будут, ибо они мятежный дом; но пусть знают, что был пророк среди них. 6 А ты, сын человеческий, не бойся их и не бойся речей их, если они волчцами и тернами будут для тебя, и ты будешь жить у скорпионов; не бойся речей их и не страшись лица их, ибо они мятежный дом; 7 и говори им слова Мои, будут ли они слушать, или не будут, ибо они упрямы. 8 Ты же, сын человеческий, слушай, что Я буду говорить тебе; не будь упрям, как этот мятежный дом; открой уста твои и съешь, что Я дам тебе. 9 И увидел я, и вот, рука простерта ко мне, и вот, в ней книжный свиток. 10 И Он развернул его передо мною, и вот, свиток исписан был внутри и снаружи, и написано на нем: «плач, и стон, и горе».
Господь посилає Єзекіїля до Ізраїля
1 І сказав Він до мене: “Сину людський, зведися на ноги свої, — і Я буду говорити з тобою!”
2 І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.
3 І сказав Він до мене: “Сину людський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівників, що бунтуються проти Мене. Вони та їхні батьки відпали від Мене аж до цього дня!
4 А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухвалого обличчя та твердого серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!
5 А вони чи послухаються, чи занехають, — бо вони дім ворохобний, — то пізнають, що пророк був серед них.
6 А ти, сину людський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і ти сидиш між скорпіонами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний.
7 І будеш говорити до них Мої слова, — чи вони послухаються, чи занехають, бо вони ворохобні.
Єзекіїль з’ їв книжкового звоя
8 А ти, сину людський, послухай, що кажу Я тобі: Не будь ворохобний, як цей дім ворохобности, — відкрий свої уста та з’їж, що Я тобі дам”.
9 І побачив я, аж ось до мене простягнена рука, а в ній звій книжковий.
10 І Він розгорнув його перед моїм обличчям, — а він пописаний спереду та ззаду. І було на ньому написано пісні плачу, стогін та горе…