1 Вера же есть осуществление ожидаемого и уверенность в невидимом. 2 В ней свидетельствованы древние. 3 Верою познаём, что веки устроены словом Божиим, так что из невидимого произошло видимое. 4 Верою Авель принес Богу жертву лучшую, нежели Каин; ею получил свидетельство, что он праведен, как засвидетельствовал Бог о дарах его; ею он и по смерти говорит еще. 5 Верою Енох переселен был так, что не видел смерти; и не стало его, потому что Бог переселил его. Ибо прежде переселения своего получил он свидетельство, что угодил Богу. 6 А без веры угодить Богу невозможно; ибо надобно, чтобы приходящий к Богу веровал, что Он есть, и ищущим Его воздает. 7 Верою Ной, получив откровение о том, что еще не было видимо, благоговея, приготовил ковчег для спасения дома своего; ею осудил он [весь] мир, и сделался наследником праведности по вере. 8 Верою Авраам повиновался призванию идти в страну, которую имел получить в наследие, и пошел, не зная, куда идет. 9 Верою обитал он на земле обетованной, как на чужой, и жил в шатрах с Исааком и Иаковом, сонаследниками того же обетования; 10 ибо он ожидал города, имеющего основание, которого художник и строитель — Бог. 11 Верою и сама Сарра [будучи неплодна] получила силу к принятию семени, и не по времени возраста родила, ибо знала, что верен Обещавший. 12 И потому от одного, и притом омертвелого, родилось так много, как много звезд на небе и как бесчислен песок на берегу морском. 13 Все сии умерли в вере, не получив обетований, а только издали видели оные, и радовались, и говорили о себе, что они странники и пришельцы на земле; 14 ибо те, которые так говорят, показывают, что они ищут отечества. 15 И если бы они в мыслях имели то отечество, из которого вышли, то имели бы время возвратиться; 16 но они стремились к лучшему, то есть к небесному; посему и Бог не стыдится их, называя Себя их Богом: ибо Он приготовил им город. 17 Верою Авраам, будучи искушаем, принес в жертву Исаака и, имея обетование, принес единородного, 18 о котором было сказано: «в Исааке наречется тебе семя». 19 Ибо он думал, что Бог силен и из мертвых воскресить, почему и получил его в предзнаменование. 20 Верою в будущее Исаак благословил Иакова и Исава. 21 Верою Иаков, умирая, благословил каждого сына Иосифова и поклонился на верх жезла своего. 22 Верою Иосиф, при кончине, напоминал об исходе сынов Израилевых и завещал о костях своих. 23 Верою Моисей по рождении три месяца скрываем был родителями своими, ибо видели они, что дитя прекрасно, и не устрашились царского повеления. 24 Верою Моисей, придя в возраст, отказался называться сыном дочери фараоновой, 25 и лучше захотел страдать с народом Божиим, нежели иметь временное греховное наслаждение, 26 и поношение Христово почел бо́льшим для себя богатством, нежели Египетские сокровища; ибо он взирал на воздаяние. 27 Верою оставил он Египет, не убоявшись гнева царского, ибо он, как бы видя Невидимого, был тверд. 28 Верою совершил он Пасху и пролитие крови, дабы истребитель первенцев не коснулся их. 29 Верою перешли они Чермное море, как по суше, — на что покусившись, Египтяне потонули. 30 Верою пали стены Иерихонские, по семидневном обхождении. 31 Верою Раав блудница, с миром приняв соглядатаев [и проводив их другим путем], не погибла с неверными. 32 И что еще скажу? Недостанет мне времени, чтобы повествовать о Гедеоне, о Вараке, о Самсоне и Иеффае, о Давиде, Самуиле и [других] пророках, 33 которые верою побеждали царства, творили правду, получали обетования, заграждали уста львов, 34 угашали силу огня, избегали острия меча, укреплялись от немощи, были крепки на войне, прогоняли полки чужих; 35 жены получали умерших своих воскресшими; иные же замучены были, не приняв освобождения, дабы получить лучшее воскресение; 36 другие испытали поругания и побои, а также узы и темницу, 37 были побиваемы камнями, перепиливаемы, подвергаемы пытке, умирали от меча, скитались в ми́лотях и козьих кожах, терпя недостатки, скорби, озлобления; 38 те, которых весь мир не был достоин, скитались по пустыням и горам, по пещерам и ущельям земли. 39 И все сии, свидетельствованные в вере, не получили обещанного, 40 потому что Бог предусмотрел о нас нечто лучшее, дабы они не без нас достигли совершенства.
Сила віри
1 А віра — то підстава сподіваного, доказ небаченого.
2 Бо нею засвідчені старші були.
3 Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
4 Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
5 Вірою Енох був перенесений на небо , щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що “Богові він догодив”.
6 Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
7 Вірою Ной, як дістав був об’явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.
8 Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
9 Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,
10 бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.
11 Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.
12 Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.
13 Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них , та визнавали, що “вони на землі чужаниці й приходьки”.
14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.
15 І коли б вони пам’ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.
16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.
17 Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,
18 що йому було сказано: “В Ісакові буде насіння тобі”.
19 Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.
20 Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.
21 Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і “схилився на верх свого жезла”.
22 Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.
23 Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.
24 Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.
25 Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.
26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.
28 Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
29 Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись, єгиптяни потопились.
30 Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.
31 Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.
32 І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,
33 що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,
34 силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;
35 жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;
36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в’язниці.
37 Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.
39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,
40 бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість одержали.